1.2.2.  Вдосконалення законодавства та перегляд цілей політики

Правові та регуляторні рамки міграції представлено нині в Концепції міграційної політики, законах "Про міграцію", "Про громадянство", "Про виїзд і в'їзд до Молдови", "Про правовий статус іноземних громадян і осіб без громадянства в Молдові", "Про статус біженця" і "Про запобігання та протидію торгівлі людьми" (грудень 2005 року). Молдова має чималу регуляторну базу з управління міграцією: Програма дій уряду на 2005-2009 роки "Модернізація країни - добробут людей", Національ­ний план заходів щодо міграції та надання притулку (2006 рік), Національний план запобігання та протидії торгівлі людьми на 2008-2009 роки (квітень 2008 року), Програма заходів для підтримки молдован, які живуть за кордоном (молдовської ді­аспори) на 2006-2009 роки (2006 рік) тощо.

Молдова співпрацює з міжнародними структурами, що спеціалізуються на питаннях міграції (Міжнародна організація мі­грації, Міжнародна організація праці, Управління Верховного комісара ООН у справах біженців). Зараз готуються проекти законів щодо іноземців і трудової міграції в Молдові. Пропонується ухвалити закон, який змінив би принципи визначення та формування міграційних квот. Простежуються навіть часом революційні підходи у таких питаннях, як стимулювання тру­дової міграції та інвестування у можливості іммігрантів.

У Законі "Про трудову міграцію" багато уваги приділяється протидії в Молдові неконтрольованій трудовій міграції. Законо­давчі органи посилили контроль за діяльністю аґенцій, причетних до працевлаштування молдаван за кордоном: компанії мусять подавати звіти в національне бюро статистики і відомство з питань зайнятості населення. Ці звіти повинні містити дані про те, хто, де та на який період часу поїхав з країни і коли повертається. Батьки, які планують виїхати на заробітки за кордон, повинні повідомити державні органи про те, що їхні діти залишаються під наглядом.

Розроблено автономну інтеґровану інформаційну систему. Разом із Міжнародною організацією міграції проведено тендер і відібрано компанії, які надаватимуть необхідну технічну підтримку. 2008 року планується створити змішану систему фі­нансування в рамках програми "Електронна Молдова". План дій щодо міграції та притулку вже виконується. У квітні 2008 року було відкрито нову будівлю для розміщення біженців.

У структурах молдовського уряду було затверджено новий підхід до регулювання процесів трудової міграції, який, зокрема, націлений на вирішення проблеми бідності, поліпшення зайнятості людей, зростання соціально-економічного потенціалу країни та добробуту людей. Здійснено перегляд міграційної політики в соціально-політичному контексті, міграційні цілі ма­ють підпорядковуватися національним пріоритетам і пов'язуватися з пріоритетами розвитку країни.

Створення в Молдові умов для нормальної трудової діяльності, залучення грошових переказів мігрантів до інвестиційних операцій, розвиток малого та середнього бізнесу і соціально-економічний розвиток країни - усім цим питанням приділяють чимало уваги. Тому протягом 2007-2008 років втілюється в життя документ "Більше, аніж подолання бідності: розроблення правової та інституційної структури й регуляторної бази для використання грошових переказів для цілей розвитку бізнесу в

Молдові". Отже, потрібно інформувати населення та трудових мігрантів про переваги банківських переказів і рахунків лю­дей, які працюють за кордоном. Триває співпраця зі "старою" і "новою" молдовською діаспорою, виконується План дій щодо управління справами діаспори та її залучення до економічного розвитку Молдови (розроблено Національним бюро міжет­нічних відносин).

Соціальний захист мігрантів стосується двох основних аспектів: 1) соціальний захист мігрантів у країнах, що їх приймають; 2) соціальний захист мігрантів з погляду їх повернення у Молдову. Проблема в тому, що більшість із них не сплачують вне­ски в обов'язкові фонди соціального та медичного захисту. Незважаючи на те, що в грудні 2006 року внесено зміни до закону "Про державні соціальні страхові пенсії", згідно з якими обов'язковим стало укладання індивідуального робочого контракту безпосередньо з Національним бюро соціального захисту, певна кількість мігрантів однак вимагають забезпечення пенсіями. Люди, які працюють за кордоном, також можуть собі купити обов'язковий поліс медичного страхування.

Молдовські громадяни за кордоном звертаються по лікарську допомогу тільки в крайніх випадках, оскільки медичні послу­ги надзвичайно дорогі, і більшість із них просто не в змозі їх оплатити. Зазвичай мігранти намагаються вирішити свої про­блеми зі здоров'ям традиційними методами або приймаючи ліки в домашніх умовах. Люди, які працюють за кордоном, по­вертаються додому, щоб скористатися послугами стоматолога, для хірургічних втручань тощо (ЮМ, 2007). Ми мусимо взяти до уваги ще й той факт, що чимало мігрантів погоджуються на небезпечні та ризикові умови праці.

Послідовна урядова політика та стратегія вкрай необхідні для стимулювання внесків мігрантів у систему соціального захисту й охорони здоров'я. Важливо надавати їм усю необхідну інформацію про важливість таких внесків. Якщо проблемним за­лишається укладання двосторонніх угод, потрібно докласти максимальних внутрішніх зусиль.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 
25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37  Наверх ↑