10. Принципи оподаткування.

  1)принцип рівномірності оподаткування: при складані податкових законів законодавці повинні стремитись до розподілення тягаря згідно з платоспроможністю фіз. та юр. осіб і відповідно до тієї користі, яка отримана чи м. б. отримана ними від д-ви;

  Оцінка платоспроможності оподаткування передбачає горизонтальну і вертикальну рівність платників под-в. Горизонтальна рівність ¾ це стягненя однакової суми п-ку з осіб, що мають рівні можливості. Вертикальна рівність ¾ оподат-ня у збільшеному розмірі осіб з відносно високими можливостями.

  2)принцип визначенності умов оподаткування: інформованість платників є запорукою вдалих фін. рішень, правильність та своєчасність яких залежить від повноти та своєчасності інформації;

  3)принцип приємливості механізму стягнення под-в для платників: кожен под-к має стягуватись у той час і в той спосіб, коли і як було б зручніше для платника;

  4)принцип зведення до мінімуму витрат по стягненню податків: пристягненні податків у держави виникають прямі (витрати по утриманню апарату под. органів, підготовки та перекваліфікації кадрів тощо) та непрямі (суми под-в, не отримані через невдалу організацію оподат-ня тощо) витрати;

  5)принцип достатності надходжень: уряду не слід вдаватись, крім крайніх випадків, до довгострокового кредитування компаніями, ЦБ, населенням, а слід забезпечити повне і своєчасне покриття усіх поточних витрат головним чином за рахунок стягнення податків;

  6)принцип стабільності надходжень: передбачає можливість незначних змін сум под-х надх-нь в умавах достатньо помітних змін розмірів под-ї бази;

  7)принцип еластичності надходжень: необхідно враховувати співвідношення між масштабами под-х надх-нь та змінами под-ї бази;

  8)принцип нейтральності опод-ня та зведення до мінімума можливості перекладення податків.