1.Сутність та функції податків.

За економічним змістом податки ¾ це фінансові відносини між дер-ою і платниками податків з метою створення загальнодержавного централізованого фонду грошових коштів, необхідних для виконання дрежавою її функцій.

Податок як фінансову і економічну категорію характеризують такі ознаки: примусовий характер, безеквівалентність, відсутність цільового використання, законодавча регламентація, однаковий підхід до всіх платників, зміна форми власності.

Сутність под-в як екон-ї категорії проявляється в їх функціях. Функції под-в випливають із функцій фінансів. Податки безпосередньо пов¢язані з розподільною функцією фінансів в частині перерозподілу вартості ВВП від юр. і фіз. осіб на користь держави, тобто виступають методом централізації ВВП у бюджеті, виконуючи тим самим фіскальну функцію. Крім фіскальної податки виконують регулюючу функцію, суть якої полягає у впливі податків на різні сторони діяльності їх платників.

Таким чином, ч-з фіскальну функцію системи опод-ня задовольняються загальнонаціональні необхідні потреби, а за допомогою регулюючої ¾ формуються протидії надлишковому фіскальному тиску, тобто створюються спеціальні механізми, які забезпечують баланс економічних інтересів дер-ви, юр. та фіз. осіб.

Обидві функції податків дозволяють трансформувати внутрішній потенціал оподаткування із абстрактно сприйманої їх спроможності впливати на якісні та кількісні параметри базису в реальні результати такої дії.

Вивчаючи функції податків, необхідно звернути увагу на те, що серед економістів не існує єдиної точки зору щодо функцій, які виконують податки, і крім вищеназваних називаються ще розподільна, контрольна, стимулююча, економічна та соціальна функції податків.

2. Елементи оподаткування.

  1)платник або суб¢єкт опод-ня ¾ фіз./юр. особа, на яку законом покладений обов¢язок сплачувати под-к. З урахуванням можл-ті перекладення того чи іншого п-ку, платник м. б. номінальним та/або дійсним (наз. носієм п-ку) платником цього п-ку;

  2)об¢єкт опод-ня ¾ предмет, що підлягає опод-ню (доход,майно,товари). Часто назва п-ку виплив. з об¢єкта;

  3)база опод-ня ¾ розмір об¢єкта податку;

  4)одиниця опод-ня¾од-ця виміру об¢єкту п-ку (по зем.-га);

  5)податкова ставка ¾ величина п-ку на од-цю опод-ня.

за способом визнач. суми п-ку розрізн.:

* тверді ставки – встан-ні в твердих сумих на од-цю об¢єкта п-ку. Вони поділ. на фіксовані (в грош. виміру на од-цю опод-ня в кільк. вигляді) та відносні (у частках до встановл. д-ою вел-ни у грош. формі, напр., в частках до мін. з/п);

* процентні ст. – встан. у відносній вел-ні на од-цю опод-ня.

за обсягом оподатковуваних операцій:

* універсальні;

* диференційовані.

  6)шкала ставок ¾ с-ма обчислення одного п-ку з викор-м 2 чи більше ставок.

в залеж. від співвідн.між темпами росту под. зоб-нь і темпами росту под. бази розрізняють:

* регресивну – ставки п-ку зниж. по мірі росту р-ру доходу;

* прогресивну – розмір ставок збільш. по мірі росту доходу;

* комбіновану – передбачає викор. для однієї частини доходів прогрес. методу, для іншої – пропорційного.

При цьому регресія і прогресія м. б. простою (якщо всі наступ. ставки викор. до всієї бази опод.) і складною (база опод. розбив. на частини і до кожн. наступ. частини викор. своя ставка).

  7)податкові пільги ¾ дозволене з-ном зменш. под. зоб-нь та/або вадстрочка їх погашення;

  8)джерело п-ку ¾ доход суб-та, з якого спляч. податок;

  9)под. оклад, премія, квота ¾ сума под. зобов., що сплач. з того чи іншого об-та опод-ня;

  10)податковий тягар ¾ співвідн. між под. окладом і базою.

3. Класифікація податків

1)              в залеж. від екон-ої природи под-их відносин:

    податки на доход; податки на споживання; податки на майно;

2)              в залеж. від рівня держ. влади:

-                 загальнодержавні ¾ податки, які встан-ть, змінюють, відміняють центр. державні органи. Ці податки поділяються на закріплені (закріпл-ся за певним видом б-ту (держ./місц.).Напр., за держ. – мито, держмито, за місц. – ресурсні платежі, податок на промисел, з власників трансп. засобів тощо; регулюючі ¾ входять в систему джерел регулювання надх-нь до місц. б-ів (ПДВ, акциз). Законом про держбюджет завжди визначається % відрахувань регулюючих под-ів в обл. б-ти;

-                 місцеві ¾ повне або обмеж. право встан-ня, зміни, відміни належить місц. органам влади.

3)        в залеж. від розмірів бази опод-ня та викор-ня податкових над-нь:

-                 загальні ¾ охоплюють відносно велику групу платників, мають досить велику базу опод-ня, викор-ся для покриття загальн. видатків д-ви;

-                 спеціальні (цільові) ¾ охоплюють невелику групу платників, мають вузьку базу опод-ня, викор-ся для покриття певних видатків;

4) в залежн. від способу визначення под. зобов.

-                 окладні ¾ розміри под-в залеж. тільки від розміру под. бази (под-к на приб., акциз);

-                 розкладочні ¾ р-ри визнач. дер-ю проізвольно, сума також залеж. від кіль-ті платників;

5) в залеж. від ступеня обізнаності под. органів та способів погашення под. зоб-нь:

-                 прямі ¾ под. органам точно відомий платник, сума под-ку, яка залеж. від об¢єкту опод-ня (це, як правило, податки на доход/майно). Прямі поділ. на: реальні ( при обчисленні та уплаті не врах. особисті можл-ті та умови життя платника); особисті ( -//- враховуються -//-);

-                 непрямі ¾ це, як прав., под-к на спож-ня, при цьому под. органи  не можуть точно визначити платника, суми, що утрим. продавцями. Непрямі поділ. на акцизи (податки, які стяг. при придбанні всередині країни місц-х тов-в/послуг, що виробл. на прив. під-х. Розрізн. універсальні (ПДВ) та специфічні (акц. збір) акцизи; фіскальні монополії (-//-, що виробл. або продаються при активній участі держави); мито (податки, що стяг. при перетинанні тов-ми кордонів тих країн, де вони були куплені/вироблені);

6) в залеж. від форми платежу:

-                                                                 натуральні; - грошові;

7) в залеж. від регулярності стягнення:

-     єдиноразові ¾ под-ки, встан. д-ою у виключних випадках і на певний термін і не можуть використов. на протязі довгого періоду часу без істотних змін у природі цих податкових відн-н;

-     постійні ¾ п-ки, встан. д-ою на довгий або невизначений термін.