28. Фіскальна політика та політика державних витрат. Види, типи, та ефективність фіскальної політики.
Фіска́льна полі́тика — це регулюван-ня доходів і витрат держави. Заходи фіскальної політики визначаються поставленою метою (боротьба з інфляцією, згладжування циклічних коливань економіки, зниження рівня безробіття). Складові фіскальної політи-ки: Дискреційна політика - розглядає регулювання державою своїх витрат і оподаткування. Ріст (зниження) держав-них витрат збільшує (зменшує) сукуп-ний попит. Зайнятість зростає (падає) — випуск продукту зростає (падає). Ріст (зниження) податків зменшує (збільшує) прибуток, що веде до зниження (збільшення) сукупного попиту, зайня-тості, і випуск продукту падає (зростає)
Дискреційна фіскальна політика
це система заходів, яка передбачає цілеспрямовані зміни в розмірі державних витрат, податків і сальдо державного бюджету. Дискреційна фіскальна політика використовується державою для активної протидії циклічним коливанням. Для стимулювання сукупного попиту в період економічного спаду уряд цілеспрямовано створює дефіцит державного бюджету, збільшуючи державні витрати або знижуючи податки. Відповідно, в період піднесення цілеспрямовано створюється бюджетний надлишок.
Недискреційна політика (політика авто-матичних стабілізаторів), що регулює доходи і витрати незалежно від операти-вних дій держави.
Дискреційна фіскальна політика поділяється на: стимулюючу, що збільшує сукупний попит за допомогою зростання державних витрат і зниження податків; обмежувальну, що стримує сукупний попит за допомогою зниження державних витрат і підвищення податків.
Недискреційна фіскальна політика - автоматична фіскальна політика, при якій бюджетний дефіцит та бюджетний надлишок виникають автоматично, внаслідок дії автоматичних стабілізаторів економіки. Такими стабілізаторами в економіці є прогресивна податкова система і трансфертні платежі.
Автоматичні (вмонтовані) стабілі-затори – механізми ринкової економіки, що не залежать від держави і згладжують спади і підйоми в економіці, або це механізм, який дозволяє зменшити циклічні коливання в економіці без проведення спеціальної економічної політики. Дія автоматичних стабілізаторів впливає на зміну обсягу виробництва, рівня цін і ставок відсотка. Стабілізатори при зміні попиту забезпечують більш плавну зміну випуску продукту. Дія автоматичних стабілізаторів відбивається на розмірі циклічного дефіциту (профіциту) бюд-жету.
Типи фіскальної політики: 1. Стимулююча - це бюджетно-податкова політика, спрямована на збільшення державних витрат та скорочення податків з метою розширення сукупного попиту в економіці у період спаду. Стримуюча політика має на меті скорочення державних видатків та збільшення податків для стабілізації економіки в умовах інфляційного надлишкового сукупного попиту в період пожвавлення.
Основним важелем фіскальної політики держави є зміна структури податків і, насамперед зміна податкових ставок згідно з метою уряду. У світовій практиці добре відомі Головним завданням у реформуванні податкової політики повинна стати переорієнтація податкової системи із суто фіскальних цілей на стимулювання економічною зростання: послаблення податковою тягаря економіки частки податків у ВВП; радикальне скорочення пільг: крім соціального ефекту воно сприятиме розширенню бази оподаткування, зменшить можливості для ухилення від сплати податків.
25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49
50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 Наверх ↑