16. Використовуваний дохід і споживання. Інструменти для аналізу споживання і заощадження.

Закрита економіка містить три суб'єкти макроекономіки: С - сектор споживання, I - сектор інвестицій, G - державний сектор. Основна макроеконо-мічна тотожність для закритої економіки вира­жається таким чином: Y=C+I+G. Слід розрізняти Y - дохід та Y’ = Y- Т— частина доходу, яка за­лишилася після сплати податків, тобто післяподатковий, або викори­стовуваний дохід. Дохід поділяється на споживання (С) та заощадження (S): Y=С + S  або Y'= Y-Т=С+S. Функція споживання виражає залежність між викорис­товуваним доходом і обсягом споживання і має вигляд: С — F\Y')  = F(Y-Т). Визначаль-ним чин­ником споживання у функції є дохід: С = с₀ + с'(Y- Т) = с₀ + с'Y, де с₀ — автономне споживання, тобто обсяг споживання, який не зале­жить від використовуваного доходу (за рахунок займів, у борг, за ра­хунок заощаджень, субсидій).

Гранична схильність до споживання (МРС), с' - це величина, яка показує, на скільки одиниць зміниться обсяг споживання при зміні використовував-ного доходу на одиницю і визначається за формулою доходу.

З геометричної точки зору гранична схильність до споживання — це кут нахилу кривої споживання.

Найпростіша функція заощадження має вигляд: Де S = - a + (1 - b) * (Y - T), а - автономне споживання; (1 - Ь) - гранична схильність до заощадження; Y - доход; Т - податкові відрахування. Оскільки частина кожної гривні, яка не споживається, обов'язково заощаджу-ється, то гранична схильність до спожи-вання і гранична схильність до заощадження в сумі дорівнюють одиниці: MPC+MPS=1 Середня схильність до заощадження (APS) - це частина використовуваного доходу, яку домогосподарства заощаджують, тобто APS=S/Y.

 

 

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 
25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 
50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60  Наверх ↑