2. Основні техніко-економічні характеристики підприємства

Для характеристики діяльності підприємства протягом 2006 ... 2008 років скористаємося інформацією, наведеною у фінансовій звітності – ф. № 1 “Баланс”, ф. № 2 “Звіт про фінансові результати” та статистичній звітності – ф. № 1-підприєм-ництво “Звіт про основні показники діяльності підприємства за ... рік” тощо. На підставі інформації, наведеної у вище перерахованих джерелах, складемо таблицю 2.1 Основні техніко-економічні показники ТзОВ “Лісоводське” за 2007 ... 2009 роки.

Таблиця 2.1

Техніко-економічні показники ТзОВ “Лісоводське”

 

Підприємство в 2007 році отримало чистий прибуток в сумі 476,0 тис. грн., в 2008 році – 100,0 тис. грн.

Підприємство у 2009 році було в збитках, які становили 243,0 тис. грн.

З цих даних можна говорити про не оптимістичне майбутнє підприємства. Але можливо все повернеться іншим боком, якщо підприємство розвивається хвилеподібно і в наступному році підприємство знову буде в збитках, але все ж таки будемо надіятися на краще.

Ще одним показником ефективності розвитку підприємства виступає рентабельність підприємства.

Отже, у 2007 – 2009 роках рентабельність підприємства відповідно становить: 5,4%, 6,7%, -14,5%. Тобто рентабельність підприємства має такі ж тенденції як і прибуток, а саме у 2008 році рентабельність збільшується, а у 2009 році підприємство нерентабельне.

Можна зробити висновок, що для всебічної та правильної оцінки фінансового стану підприємства необхідно враховувати такі три основні показники, як прибуток, рентабельність та рівень платоспроможності. Наші дослідження показали, що у минулих роках сума збитків значно перевищувала суму прибутків, тобто підприємство було збитковим, проте на даний час ситуація помітно змінилася на краще: за даними балансу на 2008 рік сума власних коштів покривала всі зобов’язання підприємства, зросли обсяги прибутку. Підприємство стало платоспроможним.

Товарна продукція у 2008 році у порівнянні з 2007 роком зменшилась на 13,2%, а у 2009 році у порівнянні з 2008 роком – на 4,2%.

Виручка від реалізації продукції у 2008 році у порівнянні з 2007 роком збільшилась на 8,5 %, а у 2009 році у порівнянні з 2008 роком зменшилась на 6,0%.

Собівартість реалізованої продукції у 2008 році у порівнянні з 2007 роком збільшилась на 21,6%, а у 2009 році у порівнянні з 2008 роком зменшилась на 2,5%.

Валовий прибуток у 2008 році у порівнянні з 2007 роком зменшився на 33,3%, а у 2009 році у порівнянні з 2008 роком  збільшився на 40,0%.

Вартість основних фондів у 2008 році у порівнянні з 2007 роком збільшилась на 0,4%, а у 2009 році у порівнянні з 2008 роком зменшилась на 7,3%.

Середньосписокова чисельність працівників у 2008 році у порівнянні з 2007 роком збільшилась на 4,5%, а у 2009 році у порівнянні з 2008 роком зменшилась на 7,6%.

Річний фонд оплати праці у 2008 році у порівнянні з 2007 роком збільшилась на 17,0%, а у 2009 році у порівнянні з 2008 роком зменшився на 30,2%.

Середньорічна заробітна плата у 2008 році у порівнянні з 2007 роком збільшилась на 11,9%, а у 2009 році у порівнянні з 2008 роком зменшилась на 24,6%.

Фондовіддача у 2008 році у порівнянні з 2007 роком збільшилась на 15,8%, а у 2009 році у порівнянні з 2008 роком – на 10,2%.

Фондоозброєність праці у 2008 році у порівнянні з 2007 роком збільшилась на 29,3%, а у 2009 році у порівнянні з 2008 роком – на 0,7%.

Продуктивність праці у 2008 році у порівнянні з 2007 роком збільшилась на 49,6%, а у 2009 році у порівнянні з 2008 роком – на 11,1%.

Формування ринкової економіки, наявність різних форм власності, розширення міжнародних економічних зв'язків українських підприємців основою для впровадження в організацію бухгалтерського обліку облікової політики, яку підприємство визначає самостійно.

Облікова політика – це сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності, тобто це вибір самим підприємством певних і конкретних методик, форми і техніки ведення бухгалтерського обліку, виходячи з діючих нормативних актів і особливостей діяльності підприємства.

3. Організація бухгалтерського обліку на підприємстві

3.1. Формування облікової політики підприємства

Ведення бухгалтерського обліку на ТзОВ “Лісоводське” покладено на бухгалтерську службу організації на чолі з головним бухгалтером. Відповідальність працівників бухгалтерії за ведення бухгалтерського обліку регулюється посадовими інструкціями.

Головний бухгалтер ТзОВ “Лісоводське”:

Здійснює ведення бухгалтерського обліку згідно з принципами та методами, передбаченими положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

Забезпечує безперервність відображення операцій та достовірну оцінку активів, зобов’язань, капіталу в бухгалтерському обліку, застосовуючи меморіально-ордерну форму обліку.

Організовує аналітичний облік руху товарно-матеріальних цінностей у сумовому та кількісному виразі.

Бухгалтерський облік основних засобів провадиться згідно положення
П(с)БО №7.  При зарахуванні на баланс навчального закладу об'єкти основних засобів оцінюються за первісною вартістю. Встановлена  класифікація основних засобів за групами.

Амортизація основних засобів нараховується за податковим методом.

За збереження і експлуатацію основних засобів та інших необоротних матеріальних активів призначаються матеріально-відповідальні особи. Придбані основні засоби вводяться в експлуатацію на основі положення бухгалтерського обліку №7 "Основні засоби", затвердженого наказом Міністерства Фінансів України №92 від 27.02.2000р. на основі акту ф. ОЗ-1 [див. додаток]. Ліквідація 0З будь-якої групи здійснюється на основі акту ф. № ОЗ-3 [див. додаток], ліквідація транспортних засобів - ф. №ОЗ-4 . Для підтримки об'єктів основних засобів у робочому стані проводити їх обслуговування, витрати включати до складу витрат, згідно П(с)БО №7 п. 15.

Відносяться до малоцінних необоротних активів відповідно до п. 5.1
П(с)БО №7 активи з терміном корисного використання більше одного року та вартістю до 1000 грн. Амортизація по таких активах нараховується в першому місяці використання об'єктів у розмірі 100 % їх вартості.

Малоцінні та швидкозношувальні предмети, які враховуються на рахунок  22, виключаються зі складу активів при передачі їх в експлуатацію і списуються на витрати звітного періоду з організаційно кількісного обліку на забалансовому рахунку.

Затверджена система оплати праці за штатним розкладом за відповідними особами.

Метод вибуття запасів  застосовується  в організації згідно П(с)БО 9 - собівартістю перших за часом надходження запасів (ФІФО).

Порядок організації готівкових розрахунків здійснюється згідно
Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні №72 від19.02.2001року.

Проводиться  інвентаризація на дату складання річного балансу.

Встановлено межу істотності в розмірі 0.1 тис. грн. для заповнення
фінансової звітності.

Для відображення витрат ТзОВ “Взутекс - 2” використовуються рахунки класу 9 "Витрати діяльності".

3.2. Облік основних засобів на підприємстві

Для обліку витрат на придбання або створення матеріаль­них і нематеріальних необоротних активів підприємство використовує рахунок 15 "Капітальні інвестиції".

За дебетом рахунку 15 "Капітальні інвестиції" відобра­жається збільшення зазнаних витрат на придбання або створен­ня матеріальних та нематеріальних необоротних активів, за кре­дитом —їх зменшення (введення в дію, прийняття в експлуатацію придбаних або створених нематеріальних активів тощо).

Передані забудовнику кошти для пайової участі в будів­ництві об'єкта пайовик відображає за кредитом рахунків обліку грошових коштів, запасів у кореспонденції з рахунком 37 "Розра­хунки з різними дебіторами". Після одержання оформлених до­кументів про право власності й приймально-передавального ак­та пайовика на відповідну частку збудованого об'єкта креди­тується рахунок 37 у кореспонденції з рахунком 15.

Зарахування на баланс власної частки збудованого об'єк­та відображається за дебетом рахунку 10 "Основні засоби" та кредитом рахунку 15. Якщо власна частка збудованого об'єкта (квартири, нежитлові приміщення) призначена пайовиком для продажу, то їх зарахування на баланс пайовика відображається за дебетом рахунку 28 "Товари" та кредитом рахунку 15.

Аналітичний облік капітальних інвестицій ведеться відповідно за видами основних засобів, інших матеріальних нео­боротних активів, нематеріальних активів.

Наведемо кореспонденцію рахунків з обліку основних засобів на ТзОВ “Лісоводське”.

І. Облік придбання основних засобів,  грн.

1.                                 Надійшов об’єкт основних засобів від постачальників:

Дт 152          Кт 631         å5600

2. Відображена сума ПДВ:

Дт 641          Кт 631          å1120 

3. Сплачено постачальнику за придбаний об’єкт:

Дт 631          Кт 311          å6720

4. Відображені витрати, пов’язані з придбанням основних засобів:

Дт 152          Кт 685          å345

5. Відображена сума ПДВ:

Дт 641          Кт 685          å69

6. Зараховано придбаний об’єкт до складу основних засобів:

Дт 10          Кт 152            å5945

ІІ. Облік безоплатно одержаних основних засобів, грн.

1. Безоплатно одержані основні засоби зі строком використання 5 років

Дт 10          Кт 424          å3800

2. Відображені витрати на транспортування і монтаж безоплатно одержаних основних засобів:

Дт 152          Кт 685          å50

3. Відображено ПДВ

Дт 641          Кт 685          å10

4. Зарахування витрат на  транспортування на збільшення вартості безоплатно одержаних основних засобів:

Дт 10          Кт 152           å10

5. Одночасно з нарахуванням амортизації відображується визнання доходу:

Дт 424          Кт 745              å1200

6.  Списується на фінансові результати дохід від безоплатно одержаних активів:

Дт 745          Кт 79             å1200

Нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об'єкта, який встанов­люється підприємством при визнанні цього об'єкта активом (при зарахуванні на баланс), і призупиняється на період його реконст­рукції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації.

При визначенні строку корисного використання (експлуа­тації) слід ураховувати:

- очікуване використання об'єкта підприємством з ураху­ванням його потужності або продуктивності;

- фізичний та моральний знос, що передбачається;

- правові або інші обмеження щодо строків використання об'єкта та інші фактори.

Строк корисного використання (експлуатації) об'єкта ос­новних засобів переглядається в разі зміни очікуваних еко­номічних вигод від його використання.

Амортизація об'єкта основних засобів нараховується, ви­ходячи з нового строку корисного використання, починаючи з місяця, наступного за місяцем зміни строку корисного викорис­тання.

Нарахування амортизації проводиться щомісячно. Під­приємства з сезонним характером виробництва річну суму амор­тизації нараховують протягом періоду роботи підприємства у звітному році.

Місячна сума амортизації при застосуванні методів змен­шення залишкової вартості, прискореного зменшення залишкової вартості, прямолінійного та кумулятивного визначається діленням річної суми амортизації на 12.

Нарахування амортизації починається з місяця, наступно­го за місяцем, у якому об'єкт основних засобів став придатним для корисного використання.

Норми амортизації встановлюються у відсотках до балан­сової вартості кожної з груп основних фондів на початок звітно­го (податкового) періоду в такому розмірі (в розрахунку на ка­лендарний квартал):

- група 1 — 1,25 відсотка,                    (з 1.01.04 — 2 відсотка);

- група 2 — 6,25 відсотка,                     (з 1.01.04 — 10 відсотків);

- група 3 — 3,75 відсотка,                     (з 1.01.04 — 6 відсотків);

- група 4 — 15,0 відсотка.

Зауважимо, що незалежно від того, який із перших п'яти ме­тодів нарахування амортизації буде обрано, — застосування шос­того методу (податкового) є обов'язковим, оскільки це пов'язано із визначенням оподатковуваного прибутку підприємства.

За умови, коли поруч із податковим застосовується ще один із вищевказаних методів нарахування амортизації, треба мати на увазі, що амортизація, розрахована за податковим мето­дом, знайде своє відображення лише у податковій декларації.

Натомість записи як на рахунках бухгалтерського обліку, так і у балансі і звіті про фінансові результати суми нарахованих амортизаційних відрахувань будуть зроблені, в свою чергу, на підставі того методу, який, окрім податкового, було додатково обрано на підприємстві.

Для обліку основних засобів призначений рахунок № 10 “Основні засоби” із відповідними субрахунками.

На дебеті рахунка № 10 відображається собівартість основних засобів, що надійшли у звітному періоді, а на кредиті – собівартість основних засобів, що вибули у звітному періоді. Дебетове (і тільки) сальдо означає суму на звітну дату собівартості власних об’єктів основних засобів, що знаходяться у розпорядженні підприємства.

Наведемо кореспонденцію рахунків з  реалізації основних засобів.

1. Відображується дохід від реалізації основних засобів:

            Дт 311, 371          Кт 742          å8900

2. Нараховано ПДВ:

            Дт 742          Кт 641             å1780

3. Відображено знос реалізованих основних засобів:

            Дт 131          Кт 10               å3400

4. Залишкова вартість реалізованих основних засобів:

            Дт 972          Кт 10               å6600

3.3. Облік товарно-матеріальних цінностей на підприємстві

З метою забезпечення безперервної діяльності підприємства воно повинно бути забезпечене тими або іншими матеріальними запасами.

Склад запасів, їх оцінка та порядок відображення у фінансовій звітності визначено Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 „Запаси”, яке було затверджене наказом Міністерства фінансів України № 246 від 20.10.1999 року.

Основними типовими документами з оприбуткування та видачі матеріалів є: накладні, товарно-транспортні накладні, прибуткові ордери, акти про приймання матеріалів тощо [див. додаток].

Матеріали, що надходять на склад, ретельно перевіряють, встановлюють  відповідність їх якості, кількості, асортименту, умовам поставок і супровідними документам. Якщо не виявлено розходжень, матеріали приймають. При цьому можливі два варіанти оформлення приходу: безпосередньо на документі постачальника або шляхом виписування прибуткового ордера [див. додаток].

У випадках, коли є розбіжності кількості та якості з даними супроводжуючих документів постачальника, а також для матеріалів, що надійшли без платіжних документів, складають акт про приймання матеріалів.

Матеріальні цінності, що надійшли від постачальника автомобільним транспортом, оприбутковуються на склад на підставі товарно-транспортної накладної, одержаної від вантажовідправника [див. додаток].

У разі надходження  вантажу на склад без документів відділ постачання виписує наказ склад про прийом вантажу без документів. Завідуючий складом здає накази до бухгалтерії разом з прибутковими ордерами.

При дрібних купівлях матеріалів готівкою підзвітна особа зобов’язана здати матеріали на склад, а комірник на рахунку постачальника повинен поставити відмітку про дату, номер прибуткового ордера і підпис.

Необхідно щоденно одержувати в банку рахунки-фактури, перевіряти їх відповідність надходженню матеріальних цінностей на склад підприємства і контролювати своєчасність їх оплати. Є такі випадки, коли виробничі запаси надходять до складу без рахунків-фактур постачальників. Такі поставки називають невідфактурованими. Бухгалтерія повинна організувати окремий облік розрахунків за ці матеріали і вжити заходів до своєчасного одержання рахунків від постачальників.

Відпуск матеріалів на сторону виконується на підставі  договорів, нарядів та інших документів і письмового розпорядження керівника підприємства.

Таким чином, постачання кожного підприємства матеріальними ресурсами являє собою єдність двох процесів:

1) транспортування і доставку на підприємство замовлених і закуплених матеріальних ресурсів на підставі первинної документації;

2) оформлення заборгованості й оплати постачальникам одержаних від них матеріальних цінностей.

У бухгалтерському обліку оцінка запасів можлива за різною вартістю.

Придбані або вироблені запаси зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю.

Первісною вартістю запасів, що придбані за плату, є собівартість запасів, яка складається з таких фактичних витрат: суми, що сплачується за інформаційні, посередницькі послуги у зв’язку з пошуком і придбанням запасів; суми ввізного мита; суми непрямих податків у зв’язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємству; витрати на заготівлю, вантажно-розвантажувальні роботи, транспортування запасів до місця їх використання.

Для обліку запасів базове підприємство використовує рахунок 20 “Запаси” з відповідними субрахунками.

На субрахунку 201 "Сировина й матеріали" відображають­ся наявність та рух сировини та основних матеріалів, які входять до складу продукції, що виготовляється, або є необхідними компонен­тами при її виготовленні (забудовники облік будівельних матеріа­лів і конструкцій ведуть на субрахунку 205 "Будівельні матеріали"). На цьому субрахунку ведеться облік основних матеріалів, що вико­ристовуються підрядними будівельними організаціями при здійс­ненні будівельно-монтажних, ремонтних робіт. Допоміжні ма­теріали, які використовуються при виготовленні продукції або для господарських потреб, технічних цілей та сприяння у виробничому процесі, також відображаються на субрахунку 201.Сільськогосподарські підприємства також відображають її вартість на цьому субрахунку.

На субрахунку 202 "Купівельні напівфабрикати та ком­плектуючі вироби" відображаються наявність та рух покупних напівфабрикатів, готових комплектуючих виробів (включаючи у підрядних будівельних організаціях будівельні конструкції та ви­роби — дерев'яні, залізобетонні, металеві, інші), що придбані для комплектування продукції, що випускається, які потребують додаткових витрат праці з їх обробки або збирання. Вироби, прид­бані для комплектації готової продукції, вартість яких не вклю­чається до собівартості продукції цього підприємства, відобра­жаються на рахунку 28 "Товари".

На субрахунку 203 "Паливо" (нафтопродукти, тверде па­ливо, мастильні матеріали) обліковуються наявність та рух пали­ва, що придбається чи заготовляється для технологічних потреб виробництва, експлуатації транспортних засобів, а також для ви­роблення енергії та опалення будівель. Тут також обліковуються оплачені талони на нафтопродукти і газ.

Якщо деякі види палива використовують одночасно і як матеріали, і як паливо, то їх можна обліковувати на субрахунку 201 "Матеріали" і на субрахунку 203 "Паливо" — за ознакою переважності використання на цьому підприємстві.

Якщо на підприємстві для технологічних та експлуата­ційних потреб, для вироблення енергії та опалення будівель ство­рюються запаси газу (у газосховищах), то їх облік ведеться на субрахунку 203.

На субрахунку 204 "Тара й тарні матеріали" відобража­ються наявність і рух усіх видів тари, крім тари, яка використо­вується як господарський інвентар, а також матеріали й деталі, які використовують для виготовлення тари і її ремонту (деталі для збирання ящиків, бочкова клепка тощо).

Матеріали, які використовуються для додаткового облад­нання вагонів, барж, суден з метою забезпечення збереження відвантаженої продукції, не відносяться до тари і обліковуються на субрахунку 201 "Сировина й матеріали".

На субрахунку 205 "Будівельні матеріали" підприємства-забудовники відображають рух будівельних матеріалів, конст­рукцій і деталей, обладнання і комплектуючих виробів, які нале­жать до монтажу, та інших матеріальних цінностей, необхідних для  виконання  будівельно-монтажних  робіт,  виготовлення будівельних деталей і конструкцій.

На субрахунку 205 "Будівельні матеріали" не врахо­вується обладнання, яке не потребує монтажу: транспортні засо­би, вільно розміщені верстати, будівельні механізми, сільського­сподарські машини, виробничий інструмент, вимірювальні та інші прилади, виробничий інвентар та інше. Витрати на придбан­ня такого обладнання, що не потребує монтажу, відображаються безпосередньо на рахунку 15 "Капітальні інвестиції" у міру над­ходження їх на склад чи інше місце зберігання, експлуатації.

Устаткування й будівельні матеріали, що передані підряд­нику для монтажу й виконання будівельних робіт, списується з субрахунку 205 на рахунок 15 "Капітальні інвестиції" після під­твердження їх монтажу й використання.

На субрахунку 207 "Запасні частини" ведеться облік придба­них чи виготовлених запасних частин, готових деталей, вузлів, агре­гатів, які використовуються для проведення ремонтів, заміни зно­шених частин машин, обладнання, транспортних засобів, інстру­менту, а також автомобільних шин у запасі та обороті. На цьому ж субрахунку ведеться облік обмінного фонду повнокомплектних ма­шин, устаткування, двигунів, вузлів, агрегатів, що створюються в ремонтних підрозділах підприємств, на ремонтних підприємствах.

За дебетом субрахунку відображаються залишок і надхо­дження, за кредитом — витрачання, реалізація та інше вибуття запасних частин.

Автомобільні шини, що є на колесах та в запасі при авто­мобілі, які враховані в ціні автомобіля та включені в його інвен­тарну вартість, обліковуються у складі основних засобів.

Аналітичний облік запасних частин ведеться за місцями зберігання та однорідними групами (механічна група, електрич­на група тощо). Аналітичний облік машин, обладнання, двигунів, вузлів та агрегатів обмінного фонду ведеться за групами: придатні до експлуатації (нові та відновлені); що підлягають відновленню (на складі); що є в ремонті.

Наведемо кореспонденцію рахунків з обліку виробничих запасів.

1.              Надійшли і оприбутковані виробничі запаси від постачальників:

              Дт 20           Кт 63              å46000       

2. Відображені витрати з доставки та розвантаження матеріалів:

              Дт 20           Кт 63, 66           å135       

3. Оприбутковані матеріальні цінності власного виробництва:

              Дт 20           Кт 23              å1200

4. Придбані матеріальні цінності підзвітною особою:

              Дт 20           Кт 372             å670

5. Сума дооцінки виробничих запасів:

              Дт 20           Кт 423             å563

6. Сума уцінки виробничих запасів:

              Дт 423           Кт 20             å445

7. Відображена сума ПДВ до операцій 1, 2, 4:

              Дт 641           Кт 63, 372          å9361

8. Перераховано  постачальникам за придбані виробничі запаси:

              Дт 63           Кт 311             å46135

9. Оприбуткована вартість відходів виробництва:

               Дт 20           Кт 23               å235

10. Відпущені зі складу на виробництво виробничі запаси:

               Дт 23           Кт 20               å35000

11. Використані матеріальні цінності на капітальне будівництво:

               Дт 151           Кт 20              å77600

12. Використані матеріальні цінності на пакування продукції:

              Дт 93           Кт 20                å3445

13. Використані матеріальні цінності на виправлення браку:

              Дт 24           Кт 20                å1540

Інвентаризація виробничих запасів проводиться за місцем зберігання та окремо за матеріально відповідальними особами. Матеріальні запаси при інвентаризації записуються в описи за кожним окремим найменуванням із зазначенням номенклатурного номеру, виду, групи, сорту і кількості.

За результатами проведеної інвентаризації складається протокол, у якому зазначаються стан складського господарства, результати проведеної інвентаризації, пропозиції про залік нестач і лишків при пересортиці, списування нестач у межах норм природного убутку, а також понад нормативні нестачі і втрати від порчі цінностей, запропоновані заходи щодо попередження нестач і втрат у подальшому. Протокол інвентаризаційної комісії повинен бути розглянутий і затверджений у 5-ти денний строк керівником підприємства.

Результати інвентаризації після затвердження керівником відображаються у бухгалтерському обліку підприємства.

3.4. Облік грошових коштів на підприємстві

Відповідно до Інструкції № 3 “Про відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті”, банки відкривають своїм клієнтам рахунки: розрахункові, поточні, позикові, депозитні, бюджетні й субрахунки.

Рахунок № 31 “Рахунки в банках” призначено для обліку наявності та руху грошових коштів, що знаходяться на рахунках в банках і можуть бути використані для поточних операцій.

На дебеті рахунка № 31 “Рахунки в банках” відображається надходження грошових коштів, а на кредиті – їх використання.

Субрахунки № 312 “Поточні рахунки в іноземній валюті” і № 314 “Інші рахунки в банку в іноземній валюті” призначені для узагальнення інформації про наявність та рух грошових коштів в іноземній валюті.

Операції по рахунку № 31 “Рахунки в банках” відображають на підставі перевірених виписок банку і грошових документів, доданих до них. Якщо у виписках банку виявляються операції, помилково проведені на рахунку № 31 “Рахунки в банках”, то вони відображаються відповідно на дебеті або кредиті рахунка № 31 в кореспонденції з рахунком № 374 “Розрахунки за претензіями”. Про помилку письмово сповіщають установу банку і вимагають їх виправлення. Помилки, допущені в операціях рахунка № 31 “Рахунки в банках”, необхідно своєчасно виявляти і слідкувати за їх обов’язковим і точним виправленням установою банку. Не виявлені або не виправлені помилки тягнуть за собою збитки грошових коштів і мають бути зрештою списані на збитки підприємства. На рахунку № 31 “Рахунки в банках” залишок на кожний даний момент часу має відповідати залишку грошей, зафіксованому у виписці банку по рахунку № 31 “Рахунки в банках”.

Аналітичний облік на рахунку № 31 “Рахунки в банках” здійснюється за виписками банку [див. додаток], і лише за наявності на підприємстві розрахункових субрахунків відкривають окремі аналітичні рахунки для обліку відповідних. У разі необхідності деталізація кожного аналітичного рахунка здійснюється за виписками банку.

Основою для запису операцій на рахунку № 31 “Рахунки в банках” є виписки з цього рахунка. Періодично (частіше кожного дня) банк видає власникам рахунків виписки з відповідного рахунка з копіями розрахункових операцій. Виписка обов’язково подається на 1-ше число кожного місяця. Вона перевіряється підприємством з точки зору відповідності її доданим документам; при цьому встановлюються, чи всі записи належать до підприємства-власника рахунка. Виписка є основою для записів у реєстрах (журналу-ордера № 2 і допоміжної відомості № 2) операцій на рахунку № 31 “Рахунки в банках”. Записи банку і підприємства мають бути ідентичними, але потрібно враховувати, що рахунок № 31 “Рахунки в банках” підприємства є активними, а для банку ці рахунки підприємств є пасивними рахунками. Тому на дебеті у виписці банку буде показана сума коштів, списана з рахунка підприємства, а на кредиті – зарахована на нього сума, відповідно сальдо у виписці буде на кредиті рахунка.

Сальдо на рахунку № 31 “Рахунки в банках” завжди має бути однаковим як в обліку банку, так і підприємства.

Виписка банку змінює регістр аналітичного обліку по рахунку, а тому обов’язково має містити дату, номер документа, короткий зміст операцій і суми записів на дебеті і кредиті, а також залишки коштів на початок і кінець періоду.

При передачі рахунка до іншої установи банку одночасно передаються за списком всі документи з оформленням рахунка, крім карток із зразком підписів та відтиском печатки. Передача здійснюється у 3-денний строк.

Кореспонденція рахунків з обліку коштів на рахунку № 31 “Рахунки в банках” наведена в таблиці 3.1.

Таблиця 3.1

Кореспонденція рахунків з обліку коштів на рахунку № 31 “Рахунки в банках”

№ п/п	Зміст господарських операцій	Кореспонденція рахунків		Сума, грн.
		Дебет	Кредит
1	2	3	4	5
1	Надійшла від покупців виручка від реалізації продукції, робіт, послуг	311, 312	361	67000
2	Внесена з каси на рахунки в банках готівка	311, 312	301, 302	35700
3	Переховані постачальниками різні суми у зв’язку з перерахунками	311, 312	631	6800
4	Повернено раніше виданий аванс	311, 312	371	24870
1	2	3	4	5
5	Надійшли суми за висунуті претензії	311, 312	374	1450
6	Повернуті на рахунки в банках перерахунки сум фінансовими органами	311, 312	641	1200
7	Надійшли суми від окремих осіб в погашення заборгованості по відшкодуванню завданого збитку	311, 312	375	350
8	Суми вкладів, що надійшли від засновників, які раніше підписалися на акції	311, 312	46	4560
9	Одержано короткострокові кредити банків	311, 312	601	14600
10	Оплачені різні витрати по капітальним вкладенням	15	311, 312	3700
11	Відображені різні витрати на потреби основних цехів	23	311, 312	3700
12	Готівка, що надійшли до каси з банку	30	311, 312	25600
13	Погашена заборгованість перед постачальниками і підрядчиками	631	311, 312	36700
14	Помилково списані банком суми	374	311, 312	250
15	Перераховані платежі до бюджету	641	311, 312	3700
16	Погашення заборгованості з відрахування органам соцстраху	652	311, 312	2500
17	Перерахування авансу підзвітним особам	372	311, 312	5600
18	Сплачені пені, штрафи, неустойки	948	311, 312	575
19	Погашена заборгованість з короткострокового кредиту банку	60	311, 312	14600
20	Погашені довгострокові кредити банків	50	311, 312	5800