15.2. Витрати на персонал

У спеціальній літературі немає поки що єдності поглядів на таку економічну категорію, як витрати на персонал. Різні автори оперують різними термінами, вкладаючи в них різний зміст. Серед поширених понять близьких за змістом зустрічаємо такі: вартість робочої сили, вартість праці, витрати на персонал, інвестиції в персонал, видатки на утримання робочої сили тощо.

Досить поширеною помилкою є ототожнення вартості робочої сили з рівнем заробітної плати працівників. При цьому вважається, що інші витрати роботодавця, пов’язані з використанням праці – це об’єктивно необхідні витрати виробництва, до яких працівникі не мають ніякого відношення.

Міжнародна організація праці використовує термін “Labour cost”, у дослівному перекладі це означає ціну або вартість праці, робочої сили, але за змістом складових – це є не що інше, як витрати роботодавця на персонал.

До них зараховуються: винагорода за працю та деякі виплати за невідпрацьований час, вартість харчування та житла працівників, оплачених роботодавцем, внески підприємця у фонди соціального страхування, витрати на навчання персоналу, вартість соціальних послуг персоналу, податки, що належать до витрат на робочу силу тощо. [2, с. 19].

Таким чином під витратами на персонал слід розуміти сукупні затрати організації на виробничий фактор “праця”.

Для потреб оцінювання ефективності менеджменту персоналу необхідно кожного разу знати точну суму сукупних або повних витрат на персонал роботодавцем та окремих складових цих витрат.

Згідно з наказом Міністерства статистики України від 29 травня 1997 р. № 131 фактичні витрати роботодавців на персонал (вартість робочої сили) визначаються за такими складовими групами:

1.                                Пряма оплата.

2.                                Оплата за невідпрацьований час.

3.                                Премії та нерегулярні виплати.

4.                                 Заробітна плата в натуральній формі, пільги, послуги, допомоги в натуральній і грошовій формах.

5.                                Витрати на оплату житла працівників.

6.                                Витрати на соціальне забезпечення працівників.

7.                                Витрати на професійне навчання.

8.                                Витрати на утримання громадських служб.

9.                                Витрати на робочу силу, які не віднесені до інших груп.

10.                                Податки, що відносяться до витрат на робочу силу.

Витрати, відображені в пунктах 1-4, за визначенням Міжнародної організації праці, є прямими витратами на персонал, тобто пов’язаними з величиною трудозатрат, а витрати пунктів 5-10 належать до непрямих.

Конкретизуємо зміст кожної з десяти груп фактичних витрат на персонал виділенням найвагоміших елементів:

Пряма оплата

-                             Заробітна плата, нарахована за виконану роботу або за відпрацьований час незалежно від застосовуваних форм і систем оплати праці.

-                             Надбавки і доплати до тарифних ставок і посадових окладів.

-                             Винагороди за вислугу років, стаж роботи.

-                              Премії працівникам за виробничі результати, за економію матеріальних ресурсів.

-                             Оплата праці за договорами підряду, за виконання разових робіт працівниками, які не перебувають у штаті підприємства.

-                             Виплати різниці в окладах працівникам при тимчасовому заміщенні.

-                             Оплата праці за виготовлену продукцію, що виявилась браком не з вини працівника.

-                             Виплати працівникам, залученим без звільнення від основної роботи до підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів даного підприємства, керівництва практикою студентів, навчання учнів загальноосвітніх шкіл.

Оплата за невідпрацьований час

-                             Оплата основних і додаткових відпусток.

-                             Оплата передбачених законодавством перерв у роботі та пільгового часу підліткам.

-                             Оплата робочого часу, невідпрацьованого у зв’язку з виконанням державних або громадських обов’язків.

-                             Доплати для досягнення середнього рівня фактичного заробітку, що передував тимчасовій втраті працездатності у відповідності з чинним законодавством.

-                             Надбавки за пересувний, роз’їздний характер робіт.

-                             Оплата простоїв не з вини працівника.

-                             Оплата працівникам – донорам днів обстеження, здачі крові та відпочинку.

-                             Оплата за час вимушеного прогулу у випадках, передбачених законодавством.

-                             Виплати працівникам, які перебувають у відпустці з ініціативи адміністрації з частковим збереженням заробітної плати.

-                             Виплати працівникам, які брали участь у страйках.

Премії та нерегулярні виплати

-                             Премії, що виплачуються у встановленому порядку за спеціальними системами преміювання.

-                             Премії за сприяння винахідництву та раціоналізації, за створення, освоєння та впровадження нової техніки, за введення в дію в строк і достроково виробничих потужностей і об’єктів будівництва, за своєчасну поставку продукції на експорт тощо.

-                             Одноразові заохочення працівників за виконання особливо важливих виробничих завдань, до ювілейних та пам’ятних дат.

-                             Винагороди за підсумками роботи за рік.

-                             Грошові компенсації за невикористану відпустку.

-                             Матеріальна допомога.

-                             Суми прибутку, спрямовані на придбання акцій для працівників трудового колективу.

Заробітна плата в натуральній формі, пільги, послуги, допомога в натуральній і грошовій формах

-                             Вартість продукції, що видається в порядку натуральної оплати працівникам.

-                             Вартість безкоштовно наданих працівникам комунальних послуг, продуктів харчування.

-                             Вартість безкоштовно наданих предметів (включаючи формений одяг, обмундирування), що залишаються в особистому постійному користуванні працівників, або сума пільг у зв’язку з продажем їх за зниженими цінами.

-                             Зменшення вартості харчування працівників як готівкою, так і за безготівковими розрахунками в їдальнях, буфетах, профілакторіях.

-                             Виплати, що мають індивідуальний характер:  оплата продовольчих та непродовольчих товарів, включаючи товари, одержані за бартером, продуктових замовлень, проїзних квитків, передплати на газети і журнали, виплати різниці в цінах на паливо або суми компенсації працівникам вартості виданого палива у випадках, не передбачених чинним законодавством тощо.

-                             Вартість подарунків до свят і пам’ятних дат.

-                             Вартість виданого молока і лікувально-профілактичного харчування.

-                             Витрати на виплату різниці між закупівельними та роздрібними цінами на сільськогосподарську продукцію, що відпускається підсобними господарствами для громадського харчування.

Витрати на оплату житла працівників

-                             Витрати на утримання житла, що є у власності підприємства.*

-                             Витрати на утримання житла, що не є власністю підприємства (при умові проживання в ньому працівників підприємства).

-                             Витрати на оплату квартир, найм житла у окремих громадян.

-                             Витрати на оплату безкоштовно наданого працівникам підприємств житла або суми грошових компенсацій за ненадання безкоштовно житла.

-                             Витрати на погашення позик, виданих працівникам підприємств для поліпшення житлових умов, на індивідуальне будівництво, придбання садових будинків і обзаведення домашнім господарством.

Витрати на соціальне забезпечення працівників

-                             Відрахування підприємств у фонди: соціального страхування; пенсійний, сприяння зайнятості населення, інші.

-                             Вихідна допомога при припиненні трудового договору. Суми, що виплачуються на період працевлаштування працівникам, звільненим у зв’язку зі змінами в організації виробництва і праці, ліквідацією підприємства, а також у зв’язку з призовом на дійсну військову службу.

-                             Вартість путівок на лікування і відпочинок або суми компенсацій, видані замість путівок.

-                             Оплата додатково наданих відпусток жінкам, які виховують дітей.

-                             Одноразова допомога працівникам, які виходять на пенсію.

-                             Доплати і надбавки до державних пенсій працюючим пенсіонерам.

-                             Щорічна допомога на оздоровлення дітей.

-                             Суми, на які зменшується батьківська плата за перебування дітей у дитячих санаторіях, яслах, оздоровчих таборах підприємств.

-                             Витрати на оплату послуг за договорами, що укладені з медичними закладами на надання працівникам підприємств медичної допомоги, включаючи протезування.

-                             Плата за утримання дітей в дошкільних і навчання в платних навчальних закладах за рахунок коштів підприємства.

-                             Оплата абонементів у групі здоров’я.

-                             Витрати підприємств у розмірі страхових внесків, пов’язаних з добровільним страхуванням працівників (від нещасних випадків, безробіття тощо), якщо договір страхування передбачає виплату обумовленої суми застрахованій фізичній особі (незалежно від виникнення страхового випадку) по закінченні терміну страхового договору. При цьому вказані суми включаються до вартості робочої сили в той період, в який провадяться перерахунки страховій компанії.

Витрати на професійне навчання

-                             Витрати на оплату навчання працівників, направлених до вищих навчальних закладів, на підвищення кваліфікації, професійну підготовку, перепідготовку тощо.

-                             Витрати на організацію навчального процесу: на утримання і оренду приміщень для проведення навчання, оплата викладачів, що не перебувають у списковому складі працівників і т.ін.

-                             Суми заробітної плати за основним місцем роботи, нараховані працівникам підприємства за час їхнього навчання з відривом від виробництва в системі підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів.

-                             Оплата навчальних відпусток, наданих працівникам, які навчаються без відриву від виробництва.

-                             Стипендії студентам, які направлені підприємствами на навчання у вищі навчальні заклади, виплачені за рахунок коштів підприємства.

Витрати на утримання громадських служб

- Витрати на утримання профілакторіїв, медпунктів, будинків відпочинку та інших установ, що перебувають на балансі підприємства або утримуються на умовах пайової участі*.

- Витрати на утримання дитячих садків, таборів відпочинку, бібліотек, дитячих кімнат, куточків відпочинку, музеїв тощо*.

- Витрати на придбання медикаментів для лікувально-профілактичних установ, що є на балансі або утримуються на умовах пайової участі.

- Витрати на організацію гуртків, студій, клубів, народних університетів, факультетів, виставок – продажів виробів самодіяльної творчості, ярмарків, ігрових кімнат для дітей тощо*.

- Витрати на проведення культурно-масових, фізкультурних і спортивних заходів (у тому числі на оренду приміщень).

- Вартість екскурсій і мандрівок.

- Витрати на благоустрій садових товариств (будівництво доріг, енерго і водопостачання, осушення та інші витрати загального характеру), будівництво гаражів тощо.

Витрати на робочу силу, які не віднесені до інших груп

- Авторський та лекційний гонорар.

- Одноразові допомоги та добові, які виплачуються при переведенні, прийомі і  направленні на роботу в іншу місцевість, витрати на оплату добових працівникам, які перебувають у відрядженні.

- Виплати польового забезпечення.

- Вартість виданого спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту, мила та інших миючих засобів, знешкоджувальних засобів або відшкодування витрат працівникам за придбання ними спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту у випадку невидачі їх адміністрацією.

- Витрати на колективне харчування плавскладу річкового, морського та рибопромислового флотів, а також харчування льотного складу цивільної авіації при виконанні завдання польоту, які можуть бути прирівняні до добових витрат, що виплачуються в період відрядження.

- Компенсації за використання для потреб виробництва власного інструменту та  особистого транспорту працівників, згідно з чинним законодавством.

- Витрати на оплату проїзду до місця роботи як власним, так і орендованим транспортом, міським та приміським пасажирським транспортом.

- Суми матеріальної допомоги, що надається на поховання.

Податки, що відносяться до витрат на робочу силу

          - Суми, які вносяться до бюджету у зв’язку з перевищенням фонду оплати праці.

У Російській Федерації витрати роботодавця на персонал класифікуються за трьома групами:

1. Витрати на оплату праці.

2. Виплати соціального характеру.

3. Витрати, що не належать ні до фонду заробітної плати, ні до виплат соціального характеру [3, с. 588-589].

Зміст елементів витрат аналогічний структурі витрат на персонал, що використовується в Україні за винятком однієї позиції. У Росії до витрат роботодавця на персонал включаються дивіденди по акціях, виплати по облігаціях і паях, чого немає в Україні.

Структура витрат на персонал у ФРН за більшістю позицій збігається з українською, але є й відмінності. У Німеччині до сукупних витрат роботодавця на персонал відносять зокрема:

-                                         Відрахування на користь профспілок.

-                                         Витрати на раду підприємства та на виробничі збори.

-                                         Витрати на аналіз і спостереження за ринком робочої сили.

-                                         Витрати на вербування, відбір та  вивільнення кадрів.

-                                         Особливі витрати на кадрово-економічне господарство (заводський журнал, плакати, фільми тощо) та деякі інші [4, с. 594-595].

Джерелами інформації для розрахунку витрат на персонал  є первинна документація з обліку особового складу працівників, використання робочого часу, обліку виробітку та заробітної плати, розрахунків з робітниками і службовцями по заробітній платі, обліку касових операцій тощо.

В економічно розвинутих країнах Заходу праця для роботодавця коштує недешево. Величина основних і додаткових витрат на персонал у розрахунку на одного середньостатистичного працівника за рік еквівалентна вартості трьох  нових легкових автомобілів середнього класу [5, с. 303]. При цьому  заробітна плата становить близько половини загальних витрат на персонал, обчислених у грошовій формі.

На одному з великих німецьких підприємств це співвідношення має такий вигляд (у процентах) [5, с. 297]:

-                                         основні витрати на  персонал (заробітна плата)                        - 100;

-                                         додаткові витрати на персонал відповідно

                      до законодавчих приписів і тарифних угод                  - 59;

-                                         добровільні соціальні витрати підприємства                 - 50.

Таким чином на 100 одиниць фактично виплаченої зарплати підприємство додатково витрачає 109 одиниць, з них на добровільні соціальні витрати – 50 одиниць. У складі добровільних соціальних витрат становлять:

- витрати на забезпечення працівників у старості                   - 51,8%;

- грошові виплати                                                                                          - 25,5%;

- вартість соціальних послуг                                                               - 9,0%;

- вартість навчання і підвищення кваліфікації                         - 11,0%;

- інші витрати                                                                                                - 2,7%.

Додаткові та добровільні соціальні витрати з часом зростають швидше, ніж заробітна плата.

Це змушує економічні підрозділи, служби персоналу підприємств дуже ретельно планувати і обґрунтовувати кожну  статтю витрат на персонал, складати кошториси усіх виробничих витрат для кожного структурного підрозділу (місця утворення витрат) і суворо контролювати витрачання ресурсів у межах кошторису.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 
25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 
50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 
100 101 102 103 104 105 106 107  Наверх ↑