У чому конретно полягає керівна й виховна роль керів­ника?

 Керівники за допомогою сис­теми управління впливають на процес досягнення поставлених перед організацією цілей на всіх його етапах – планування, органі­зації, мотивації і контролю. Умо­вно управління можна поділити на дві взаємозв’язані час­тини: управління діяльні­стю; управління людьми.

Управління діяльністю включає її планування, постановку вироб­ничих завдань, систему обліку виробленої продукції, контроль за виконанням завдань.

Управління людьми пов’язане з забезпеченням співробітництва між всіма членами трудового ко­лективу, кадровою політикою, навчанням, інформуванням, мо­тивацією працівників. З точки зору діяльності організації управ­ління людьми означає намагання досягти максимальних результа­тів у їхній роботі. Управління здійснюється завдяки викорис­танню різних методів, тобто су­купності способів (прийомів) ці­леспрямованого впливу керівника на працівників і трудові колек­тиви з метою координації їхніх дій. Серед методів управління ви­діляють адміністративно-розпо­рядчі, економічні, соціально-пси­хологічні і виховні.

Отже, робота керівника має значення не тільки з точки зору результатів організації, але і з по­зицій особистого життя працівни­ків.

Управління – це процес впливу на діяльність окремого праців­ника, групи або організації в ці­лому з метою досягнення постав­лених цілей в конкретних умовах. Воно представляє собою взаємо­дію між керівником і підпорядко­ваним йому персоналом. За своїм змістом робота керівника полягає в тому, щоб впливати на поведі­нку і дії людей, направляючи і мотивуючи їх на досягнення спі­льних цілей. За характером така робота в основному представляє собою взаємодію, співробітниц­тво між керівником і працівни­ками. Важливою компонентою роботи керівника є наставництво і виховання персоналу.Дії керів­ника визначаються тим, як він ро­зуміє свої функції і задачі, що ле­жить в основі його рішень.В дія­льності керівника тісно переплі­таються функції адміністратора, організатора спеціаліста, інфор­маційного центру, вихователя.

16.           Які психологічні риси осо­бистості і чому мають значення для успішної діяльності менед­жера?

У взаємовідносинах керівника з працівниками вирішальне зна­чення має його авторитет. Авто­ритет керівника це загальновиз­наний неформальний вплив його на підлеглих, що базується на знаннях, моральних якостях, дос­віді; це форма здійснення влади. Джерелами авторитету керівника є посадовий статус і завойований престиж. Доповнюючи один од­ного, вони створюють переду­мови для нормального функціо­нування трудового колективу.

Керівник – лідер користується службовим і особистим авторите­том. Для цього він повинен воло­діти високорозвинутими діловими та особистісними якостями, здіб­ністю до спілкування і встанов­лення контактів з персона­лом.Характерними рисами діяль­ності ефективного керівника є: формулювання принципів дія­льності для своїх підлеглих і для всієї організації; делегування значної частини відповідальності іншим; врахування вимог конк­ретної ситуації; надання підлег­лим можливості для самовира­ження; заохочення підлеглих до постановки перед собою високих цілей; тощо

Результативність діяльності ке­рівника залежить від таких фак­торів, як особистісні якості, дос­від роботи на керівній посаді; ос­віта в галузі управління і бажання працювати керівником.

Для досягнення успіхів в упра­влінні персоналом керівникові потрібні відповідні здібності – як вроджені, так і набуті. Обов’язковими здібностями є: технічні (здатність професійно, кваліфіковано виконувати свої обов’язки) ; аналітичні (здатність ідентифікувати ключові фактори ситуації, їх взаємодію та визна­чати ті, які заслуговують найбі­льшої уваги) ; діагностичні (здат­ність визначати проблеми органі­зації та причини їх виник­нення) ; концептуальні (здатність усвідомлювати причинно-наслід­кові зв’язки, можливості коорди­нації діяльності з метою досяг­нення поставлених цілей най­більш ефективними спосо­бами) ; комунікативні (здатність сприймати і оцінювати людей, входити з ними в контакті, впли­вати на них та приваблювати до себе) .