1.4. Економічні методи просторової організації виробництва.

Економічні методи оцінки і обгрунтування регіонального чи територіального розміщення виробництва і продуктивних сил у своїй основі грунтуються  на: методах вивчення економічного простору із застосуванням аналітичної геометрії, методах районного планування, розв’язку транспортних задач.

Метод теорії просторової економіки був започаткований І.Тюненом, А.Вебером та іншими вченими. Так, І.Тюнен розробив теорію “концентричних кілець”. За останньою, у центрі кілець розташовані місця проживання, а простір являє собою круг (рис. 1.1). Чим далі від центру, тим більші транспортні витрати, але вони є різними для різних підгалузей сільського господарства:

 

Описание: E:\result\result\Дистанцiйне навчання (ДН)\k104\01\image047.gif

1 – місто - ринок

2 – овочівництво і молочне

тваринництво

3 – лісове господарство

4 – зернові культури

5 – кормові культури

6 – сівозмінні землі

7 – екстенсивне тваринництво

Рис. 1.1. Просторове розміщення галузей відносно центру споживання

У.Тюнен є також одним із засновників теорії граничної корисності, за якою загальна корисність визначається корисністю останнього блага.

Метод теорії “штандортів”, основоположником якої був А.Вебер грунтується на виборі оптимального місця розташування виробництва. За наявності двох пунктів сировини та одного пункту споживання він будував трикутники, всередині яких визначав вихідну точку Р (рис. 1.2).

У пунктах А і В знаходяться  джерела сировини, а в пункті С – споживач. Точка рівноваги знаходиться за методом будови паралелограма. Маса вантажів уподоблюється силам, що діють на точки А, В і С.

Описание: E:\result\result\Дистанцiйне навчання (ДН)\k104\01\image048.gif

   

Рис. 1.2. Визначення оптимального місця розташування виробництва

Метод “системи шестикутників” В. Кристаллера та А. Леша, за яким не залишається вільного позаринкового простору, як у випадку з кругами (рис. 1.3).

Описание: E:\result\result\Дистанцiйне навчання (ДН)\k104\01\image049.gif

Рис. 1.3. Перетворення кругів на шестикутники

Споживачі продукції ферми,  яка знаходиться у центрі можуть по різному знаходитися стосовно центра. Решта ферм може розташовуватись або у вершинах шестикутників, або на сторонах, або всередині. Відстань між конкуруючими центрами А. Леш визначав за формулою:

Описание: E:\result\result\Дистанцiйне навчання (ДН)\k104\01\image050.gif,                              (1.7)

де    Описание: E:\result\result\Дистанцiйне навчання (ДН)\k104\01\image031.gif – відстань між центрами;

Описание: E:\result\result\Дистанцiйне навчання (ДН)\k104\01\image051.gif – відстань між центрами і споживачами;

Описание: E:\result\result\Дистанцiйне навчання (ДН)\k104\01\image052.gif – кількість споживачів для кожного центру.

Побудувавши мережу шестикутників, можна максимально забезпечити споживачів всіма видами продукції і створити в регіоні оптимальний рівень соціального та економічного розвитку.

Узагальнюючими показниками розвитку регіону є:

а) виробництво національного доходу на душу населення (Описание: E:\result\result\Дистанцiйне навчання (ДН)\k104\01\image053.gif):

Описание: E:\result\result\Дистанцiйне навчання (ДН)\k104\01\image054.gif;                            (1.8)

б) продуктивність суспільної праці:

Описание: E:\result\result\Дистанцiйне навчання (ДН)\k104\01\image055.gif;        (1.9)

в) виробництво національного доходу на 1 грн. поточних витрат:

Описание: E:\result\result\Дистанцiйне навчання (ДН)\k104\01\image056.gif,                   (1.10)

де      Описание: E:\result\result\Дистанцiйне навчання (ДН)\k104\01\image057.gif – обсяг національного доходу, грн.;

Описание: E:\result\result\Дистанцiйне навчання (ДН)\k104\01\image058.gif, Описание: E:\result\result\Дистанцiйне навчання (ДН)\k104\01\image059.gif, Описание: E:\result\result\Дистанцiйне навчання (ДН)\k104\01\image005.gif – матеріальні витрати, амортизація, заробітна плата, грн.

Таким чином, розглянуті методи просторової організації економічного обгрунтування розвитку територій та регіонів дозволяють прогнозувати  розміщення продуктивних сил та споживачів.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 
25 26  Наверх ↑