7.2. Розміщення продуктивних сил в Донецькому, Придніпровському та Причорноморському економічних районах.

Донецький економічний район займає площу 53,2 тис. км2 (8,8% тер. України), до якого входять Донецька і Луганська області із загальною чисельністю населення 7 млн. 887 тис. чол. Район один із найрозвиненіших ТВК з переважною спеціалізацією добувних галузей промисловості, значними природними ресурсами, потужним виробничим потенціалом і густою мережею транспортних магістралей. Основне природне багатство – це кам’яне вугілля (довгополум’яне, антрацитне, коксівне), поклади якого поширені в Красноармійську, Горлівсько-Щербинському, Донецько-Петровському, Мушкетово-Макіївському. Дебальцевському (Донецька обл.), Лисичанському, Луганському, Краснодонському, Селезнівському (Луганська обл.) районах.

Поряд із вугіллям у районі виявлено родовища природного газу (Червонополівське, Слов’яносербське, Борівське, Сліваківське, Кружилівське), бурих залізняків (в басейнах річок Кальміус, Торець, Айдар, Деркул), мідних руд (Бахмутський, Лисичанський р-н), поліметалів – свинець, цинк, срібло (Нагольний кряж), ртуті (Микитівський ртутний комбінат), кам’яної солі (Слав’янське, Бахмутське родовища), вапняків (Оленівське, Новотроїцьке), вогнетривких глин (Часовий Яр, Красногорівка, Костянтинівка, Микитівка), цементного мергелю (Амвросіївка – портландський та романський цемент, клінкер). Водні ресурси регіону недостатні для забезпечення потреб народногосподарського комплексу. В регіоні переважають чорноземні родючі грунти, рослинність степова.

У містах регіону проживає 89% населення, середня густота населення 150-200 чол/км2. Найбільші із 88 міст – Донецьк, Макіївка, Маріуполь, Горлівка, Дебальцеве, Єнакієве, Луганськ, Лисичанськ. Українці становлять 50%, росіяни – 43%.

Господарство є комплексним – на промисловість припадає 89% ВВП, на сільське господарство – 11%. Вугілля добуває 21 виробниче об’єднання, 120 шахт і 31 збагачувальна фабрика у Донецькій області та 94 шахти та 28 фабрик Луганської області.

Електроенергетика виробляється на ДРЕС Вуглегірській, Миронівській, Слов’янській, Луганській, Лисичанській. Чорна металургія працює на коксівному вугіллі та довізній залізній руді (“Азовсталь” ім. Ілліча)-Маріуполь, Макіївка, Донецьк, Єнакієве, Краматорськ, Алчевськ, Харцизьк, Лутугіне. Коксохімічне виробництво розміщене в Алчевську, Стаханові, Успенці, Донецьку, Маріуполі, Горлівці. Завод кольоровї металургії є в Костянтинівці, Макитівці, Артемівську. Найбільші підприємства гірничохімічного комплексу у Горлівці (“Стирол”), Слов’янську (“Хімпром”), Донецьку (завод хімреактивів), Костянтинівці (хімічний), Лисичанську (“Донсода”).

Машинобудівний комплекс регіону виробляє машини та обладнання для металургійної, гірничої, хімічної промисловості, транспорту та будівництва. Провідні підприємства: ВАТ “Новокраматорський машинобудівний завод”, Маріупольський завод важкого машинобудування, Луганський тепловозобудівний завод, Стахановський вагонобудівний, Первомайський електромеханічний. Машинобудівні заводи є у Донецьку, Краматорську, Слов’янську, Ясинуватій, Дружківці, Дебальцевому, Артемівську, Торезі, Сніжному, Красному Лучі.

Промисловість будматеріалів зосереджена в Краматорську, Єнакієво (цемент), Луганську, Лисичанську, Свердловську, Алчевську, Антрациті.

Легку промисловість представляють Донецький бавовняний комбінат, Макіївська бавовнопрядильна фабрика, Луганський тонкосуконний комбінат, трикотажні і швейні підприємства (Горлівка, Шахтарськ, Бахмут).

Сільське господарство представлено на біля 4 000 тис. га сільгоспугідь та пасовищах, які займають 2 886 тис. га. Зернові культури займають 50,4% всіх посівних площ, технічні (соняшник) – 10,6%, кормові – 34%, баштанні та картопля – 5%.

Тваринництво дає 2/3 валової сільськогосподарської продукції району. Транспортна система має густу мережу залізниць (2 874 км). Найбільші вузли: Ясинувата, Дебальцеве, Волноваха, Луганськ. Автошляхи протяжністю 13 600 км, газопровід – “Союз”, нафтопроводи Самара-Слов’янськ, Грозний – Лисичанськ. Морський порт – Маріуполь. В Донецькій області історично сформувалися такі підрайони: Донецько-Макіївський, Горлівсько-Єнакіївський, Красноармійський, Приторецький, Приазовський; у Луганській – Південний, Північний. В регіоні існують екологічні проблеми: загазованість, нестача питної води.

Придніпровський економічний район – займає 59,1 тис.км2, з населенням 5,929 млн. чол., складом Дніпропетровська та Запорізька області. Придніпров’я посідає друге за величиною промислово-розвинуте виробниче угрупування.

Провідна галузь – машинобудування та металообробка (45% ПВП і 28% товарної продукції). У районі сконцентровано більше половини загальноукраїнського випуску продукції галузі.

Легка промисловість займає 7%, харчова – 5%, хімічна і нафтохімічна – 4% у сукупній промисловості. Район виробляє 10% валової продукції сільського господарства країни. Основна частина території розташована на Придніпровській низовині, де переважають чорноземи (у Запорізькій – 75%, у Дніпропетровській – 48% від загальної площі). Район багатий на залізні руди (Криворізький басейн вздовж річки Інгулець), магнітні аномалії, родовища титану, цирконію, нікелю, кобальту (Верходніпровський комбінат).

Є великі запаси (8,6 млрд. т) кам’яного вугілля (Західний Донбас), бурого вугілля (П’ятихатка, Кривий Ріг). Нафта та природний газ видобуваються у Царичанському та Новомосковському районах. Боксити знайдено в Широківському районі, глини і вапняки у Криворіжжі, руди заліза у Білозерському залізорудному районі, марганцю у Великотокмацькому районі.

Населення в основному українці: 63% у Запорізькій, до 73% у Дніпропетровській областях. Густота населення – 120 чол./км2, високий рівень урбанізації з маятниковими трудовими поїздками у Дніпропетровську, Дніпродзержинську, Кривому Розі, Нікополі, Павлограді. Частка трудових ресурсів зайнятих у промисловості – 36,9%.

Промисловий комплекс представляє гірничодобувну (залізнорудну, марганцеворудну, кам’яновугільну) промисловість. Залізнорудна зосереджена в Криворізькому залізнорудному басейні (шахти “Гігант”, комбінати Новокриворізький, Центральний, Північний). Марганцеворудна знаходиться в районі міст Нікополя і Марганця. Кам’яновугільна – у Дніпропетровській області, є 6 шахт. Енергетична база грунтується на Дніпрогесі, Придніпровській, Дніпродзержинській і Криворізькій ДРЕС. Природний газ видобувається з родовищ Східноукраїнської нафтогазоносної області (Шебелинське родовище (Харківська область) до Дніпропетровська, Дніпродзержинська, Нікополя, Запоріжжя, Кривого Рога).

Чорна металургія повного циклу розміщена на заводах ім. Г.І.Петровського та ім. Комінтерну (Дніпропетровськ), “Криворіжсталь”, “Запоріжсталь”, ім.Дзержинського (Дніпродзержинськ). Трубопрокатні заводи є у Нікополі, Запоріжжі.

Промисловість кольорових металів представлена алюмінієвим заводом ім. Кірова у Запоріжжі.

Машинобудування для гірничої промисловості розвинуте у Дніпропетровську, Кривому Розі, Марганці, Запоріжжі; виробництво сільськогосподрських машин є у Дніпропетровську, Павлограді, Нікополі, Запоріжжі, Бердянську.

Найбільші машинобудівні центри Придніпров’я – Дніпропетровськ, Дніпродзержинськ, Кривий Ріг, Нікополь. Хімічна промисловість представлена Дніпропетровським шинним заводом, Криворізьким заводом сурикових фарб. Виробництво будівельних матеріалів зосереджене у Запоріжжі, Дніпропетровську.

Деревообробна промисловість (ліс плавом по Дніпру з північних районів України та Білорусі) розміщена у Запоріжжі, Дніпропетровську, Дніпродзержинську, Верходніпровську, Кривому Розі. Харчова промисловість за вартістю виробленої продукції посідає третє місце після машинобудування і металургії і розташована у Запоріжжі, Мелітополі, Бердянську, Дніпропетровську. Легка промисловість представлена швейною у Запоріжжі, Токмаці.

У сільському господарстві структура включає 20% виробництва пшениці, 25% – кукурудзи, 35% – соняшнику, 14% – овочів, 15% – молока.

У структурі тваринництва за валовою продукцією 1 місце займає велика рогата худоба, свинарство і вівчарство.

Транспортна система у Придніпров’ї представлена залізничним транспортом (Долинський, Нижньодніпровський, Апостолове, П’ятихатки, Синельникове, Запоріжжя, Помічна), річковим транспортом (пристані Запоріжжя, Дніпропетровськ, Дніпродзержинськ, Нікополь), морським транспортом (Бердянськ, Волгодонський судноплавний канал), автотранспортом (магістралі Москва – Сімферополь, Запоріжжя – Новомосковськ), авіатранспортом (Запоріжжя, Дніпропетровськ, Нікополь, Кривий Ріг).

В районі існують проблеми: підтоплення родючих земель Каховським водосховищем, гідротехнічна меліорація, забруднення навколишнього середовища, концентрація потужних металургійних виробництв, розташованих біля Дніпра.

Перспективи розвитку району полягають у: закритті нерентабельних шахт, розвитку атомної енергетики, перепрофілюванні металургійних комбінатів на випуск електросталі, повному і раціональному використанні місцевих рекреаційних ресурсів.

Причорноморський економічний район загальною площею 113 тис. км2, населенням 7 млн. 800 тис. чол. та складом: АР Крим, Миколаївська, Одеська, Херсонська області, які розташовані на рівнинній Причорноморській низовині та Кримських горах (5% території). Район має значні родовища таких корисних копалин як: залізні руди Керченського півострова, будівельні матеріали (піски, мармур, каоліни – Крим, Одеська область), солі натрію, хлору, брому (Сиваш), нафта й природний газ (Керченський і Тарханкутський півострови), лікувальні грязі (Куяльник, Саки, АР Крим).

Грунти різноманітні: чорноземні, опідзолені чорноземи, сприятливі для садівництва, виноградарства. Особливе значення має Чорне та Азовське моря, річки Дніпро, Дністер, Дунай (видобуток промислової риби).

Населення становить 68 чол./км2, найбільша густота його в Криму. Крупними містами є: Одеса (1,1 млн. чол.), Миколаїв (519 тис.), Севастополь (375 тис.), Херсон (371 тис.), Сімферополь (358 тис.), Керч (183 тис.). Трудових ресурсів не вистачає в Криму та Херсонській області.

За вартістю валової продукції на першому місці стоїть харчова, потім машинобудівна і легка промисловості.

В електроенергетиці значну роль відіграють: Каховська ГЕС; ТЕЦ – Херсон, Одеса, Миколаїв, Керч, Сімферополь, Севастополь; Південно- Українська АЕС.

На території району видобувають залізну руду – сталеплавильний завод в Одесі, ливарні цехи в Херсоні, Миколаєві.

Серед галузей машинобудування розвинене транспортне, морське суднобудування (Миколаїв, Керч, Севастополь).

Сільськогосподарське машинобудування представлене Херсонським комбайновим заводом, Одеським тракторних плугів, Сімферопольським запчастин. Верстатобудування розвинене в Одесі. Автомобілі випускаються (Daewoo, Славута, Таврія) у Запоріжжі.

Хімічна промисловість – Одеський суперфосфатний, Сімферопольський “Хімік”, Кримський двоокису титану, Красноармійський хімзавод. Промисловість будматеріалів – Миколаївський цементний завод, Балаклійський цементно-шиферний завод. Текстильна промисловість представлена Херсонським бавовняним комбінатом, трикотажними фабриками в Миколаєві, Одесі, Херсоні. Взуття виготовляється в Одесі, Сімферополі. З харчової промисловості широко розвинена консервна, молочна, рибна, тютюнова промисловість.

Сільське господарство має зерново-тваринницький, садівничий та виноградарський напрямок: 81% – рілля, 13% – пасовища. Частка продукції сільського господарства в країні – 17%. Район продукує пшеницю (1/3 збирання в Україні), кукурудзу, соняшник, тютюн, гірчицю, лікарські трави, томати, огірки, перець, дині, кавуни.

Виноградарство розвинуте в Криму та Одеській області. Один із важливих напрямків району – курортно-рекреаційний. В Криму зосереджено 36% санаторіїв курортного фонду України, 30% пансіонатів, 20% туристичних закладів. В Одесі є 43 санаторії курорти (Аркадія, Кароліно-Бугаз-Затока, Куяльник), у Миколаївській області – 17 пансіонатів, 4 санаторії, у Херсонській області – Гола Пристань, Скадовськ, курортна місцевість – Арабатська стрічка.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 
25 26  Наверх ↑