Тема 3. Дидактичні системи професійного навчання

ПИТАННЯ ТЕМИ ТА ОСНОВНІ ТЕРМІНИ

· поняття “системи навчання”

· стислий історичний огляд організації діяльності систем професійного навчання, їх переваги та недоліки

Основні терміни теми: система навчання, система професійного навчання, предметна, операційна, операційно-поточна, операційно-предметна, операційно-комплексна, моторно-тренувальна та проблемно-аналітична системи професійного навчання

ІНФОРМАЦІЙНІ МАТЕРІАЛИ ТЕМИ

Поняття “системи навчання”

Під “системою навчання” розуміють впорядкований і певним чином відібраний для навчання навчальний матеріал, зв’язаний між собою на основі дидактичної обробки, для послідовного озброєння учнів знаннями, навиками та уміннями.

Система навчання повинна відповідати змісту навчання, цілям виховання і освіти. Відбір цього змісту і його дидактична обробка в певній системі – одне з найважливіших завдань методистів.

Система професійного навчання – це об’єктивна єдність змісту, форм, методів навчання і дидактичних засобів професійної підготовки, яка забезпечує учням можливість послідовно оволодівати трудовими прийомами, комплексами трудових операцій і видами робіт, характерних для даної професії.

Стислий історичний огляд організації діяльності

систем професійного навчання, їх переваги та недоліки

В дидактиці професійного навчання розрізняють предметну, операційну, операційно-поточну, операційно-предметну, операційно-комплексну, моторно-тренувальну та проблемно-аналітичну. Кожній системі професійного навчання притаманні свої виробничі, педагогічні, психологічні і фізіологічні особливості формування навичок і умінь в учнів на окремих періодах навчання. Будь-яка система професійного навчання повинна мати зміст, певну структуру, зв’язок між структурними елементами, який обумовлює їх цілісність. Головне в системі професійного навчання – це забезпечення єдності наступних компонентів: змісту теоретичного і виробничого навчання; навчально-матеріальної бази і умов навчання; діяльності інженера-педагога або майстра виробничого навчання; діяльності учня.

Розглянемо системи професійного навчання в хронологічному порядку їх виникнення:

Предметна система – виникла в умовах ремісничого виробництва, коли навчання проводилося у формі індивідуального учнівства. В основу навчання була покладена ідея послідовного формування умінь і навичок виготовлення окремих деталей певного завершеного виробу. Учні набувають умінь і навичок одночасно з кількох операцій, які входять до змісту конкретної професії.

 

Переваги

Недоліки

- відкрились можливості раннього включення учнів у продуктивну діяльність;

- учні наочно бачили конкретні результати своєї праці, що сприяло виникненню пізнавального інтересу до оволодіння конкретною професією

- ігнорувалися раціональні вимоги до наступності, систематичності (фор-мування виробничих операцій, пере-хід від однієї операції до наступної визначалися не поступовим усклад-ненням змісту виробничого навчання, а особливостями технологічного процесу виготовлення даного виробу)

 

Операційна система – була вперше запропонована в 60-70-х роках ХІХ ст. в майстернях МВТУ (сьогодні МДТУ ім. М.Г. Баумана). Суть цієї системи полягає у послідовному оволодінні прийомами виконання окремих операцій, не пов’язаних між собою в межах єдиного технологічного процесу, фактично незалежних від виду продукції, що вироблятиметься.

 

Переваги

Недоліки

- дає змогу оволодіти операціями, які потрібно сформувати, засвоїти у потрібній послідовності відповідно до вимоги поступового зростання складності їх виконання;

- зростання систематичності навчання;

- полегшується контроль роботи учнів

- об’єкти вправ з професійної підготовки часто не відповідають реальним об’єктам, мають відверто штучний, учнівський характер;

- значний інтервал між засвоєнням окремих умінь і часом їх використання у виробничій практиці

 

Операційно-предметна система – формування певних дій відбувається у процесі виготовлення окремих виробів, складність яких постійно зростає. Скажімо, перший виріб виготовляється на базі 5-6 нескладних операцій, наступний – такої ж кількості операцій, але більш складних та ін.

 

Переваги

Недоліки

- учні бачили результати своєї праці, що викликало в них інтерес до роботи, яка виконувалась

- процес виготовлення виробів практично здійснювався за шаблоном;

- учні не могли виконувати операції на потрібному рівні якості, оскільки в процесі навчання не приділялося потрібної уваги вправам для формування окремих умінь і навичок

 

Операційно-поточна система – учень виконує одну операцію, а потім передає деталь на сусіднє робоче місце. Далі він отримує нову деталь, повторює ту ж саму операцію. Щоб засвоїти нову операцію, учень повинен зайняти сусіднє робоче місце на лінії. Послідовність операцій і становить зміст технологічного процесу.

 

Переваги

Недоліки

- підвищення продуктивності праці досягається лише за умови тривалого виконання кожної з операцій на кожному робочому місці і випуску стабільної продукції

- складність організації послідовного переходу учнів з одного робочого місця на інше;

- зниження якості продукції при зміні умов роботи

 

Операційно-комплексна система – протягом першого етапу навчання з будь-якої професії учні послідовно вивчають потрібні операції, а далі вони виконують комплексні роботи, які містять раніше сформовані операції. При виконанні комплексних робіт можна досягнути подвійної мети: по-перше, вдосконалити вміння виконувати операції, по-друге, набути умінь виконувати на базі кількох операцій комплексну роботу, яка відповідає даному технологічному процесу. Зміст окремих комплексних робіт у процесі навчання поступово ускладнюється.

 

Переваги

Недоліки

- комплексну роботу можна проводити у процесі реальної продуктивної праці учнів;

- учні поступово оволодівають саме тими способами і прийомами роботи, які стануть у пригоді їм у наступній професійній діяльності

- розрахована на навчання робітників переважно ручним та машино-ручним професіям безпосередньо в навчальних умовах;

- в підготовчий період виникають труднощі по включенню учнів в виробництво корисної продукції;

- недостатньо сприяє розвитку таких компонентів трудової діяльності як організація праці, контроль роботи;

- гальмує в ряді випадків вдосконалення трудових прийомів, так як в вправах вони в чистому вигляді не зустрічаються

 

Моторно-тренувальна система (система ЦІП) – виникла в 30-ті роки ХХ ст. у Центральному інституті праці (Москва). ЇЇ особливості полягали у глибокому, доведеному до повного автоматизму розчленуванні трудового процесу під час навчання, розробці вправ для формування не тільки окремих прийомів, а й окремих рухів.

 

Переваги

Недоліки

- правильна побудова трудових рухів і робочих прийомів при виконанні виробничих операцій;

- учні настроюються на швидку, ритмічну працю

- стандартний, дещо “механічний” підхід до виконання роботи, який перешкоджає свідомому удосконале-нню трудових навичок

 

Проблемно-аналітична система – запропонована академіком С.Я.Батишевим на початку 60-х років ХХ ст. Весь матеріал програми виробничого навчання розподіляють на окремі навчальні проблеми, кожна з яких має, наскільки це можливо, самостійне значення. Учні засвоюють необхідні уміння і навички, вивчаючи проблему за проблемою у чітко визначеній послідовності, а після вивчення усіх проблем переходять до вивчення технологічного процесу, але вже більш детально і на більш високій науковій основі.

Проблемно-аналітична система передбачає три послідовних періоди виробничого навчання:

- вивчення окремих ситуацій і вправи в їх виконанні;

- вивчення проблеми в цілому і вправи в її виконанні;

- вивчення всього технологічного процесу і самостійне виконання завдань по його веденню, регулюванню та контролю.

В кожному періоді розрізняють два етапи навчання:

1) етап рішення інтелектуальних завдань;

2) етап самостійної роботи учнів під керівництвом інструктора, коли в них вже остаточно формуються і закріплюються виробничі навики і уміння.

 

Переваги

- більшою мірою, ніж інші системи, відповідає вимогам науково-технічного прогресу;

- полегшується не тільки розв’язання важливих виробничих проблем, а й зростає розумова активність учнів

 

УЗАГАЛЬНЕННЯ

Під “системою навчання” розуміють впорядкований і певним чином відібраний для навчання навчальний матеріал, зв’язаний між собою на основі дидактичної обробки, для послідовного озброєння учнів знаннями, навиками та уміннями. Система навчання повинна відповідати змісту навчання, цілям виховання і освіти.

Система професійного навчання – це об’єктивна єдність змісту, форм, методів навчання і дидактичних засобів професійної підготовки, яка забезпечує учням можливість послідовно оволодівати трудовими прийомами, комплексами трудових операцій і видами робіт, характерних для даної професії.

В дидактиці професійного навчання розрізняють предметну, операційну, операційно-поточну, операційно-предметну, операційно-комплексну, моторно-тренувальну та проблемно-аналітичну. Кожній системі професійного навчання притаманні свої виробничі, педагогічні, психологічні і фізіологічні особливості формування навичок і умінь в учнів на окремих періодах навчання. Кожна з даних систем професійного навчання має свої переваги і недоліки. Найбільш ефективною вважається проблемно-аналітична система навчання.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Що розуміють під “системою навчання”?

2. Які вимоги висуваються до системи навчання?

3. Що таке система професійного навчання?

4. Які основні системи професійного навчання ви знаєте?

5. Дайте коротку характеристику предметної системи навчання.

6. Які переваги та недоліки операційної системи навчання?

7. В чому сутність операційно-предметної системи навчання?

8. Охарактеризуйте операційно-комплексну систему навчання.

9. Які характерні ознаки операційно-поточної системи навчання?

10. Розкрийте суть моторно-тренувальної системи.

11. Дайте аналіз проблемно-аналітичної системи професійного навчання.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 
25 26 27 28 29  Наверх ↑