1. Сутність торговельного капіталу та торговельного прибутку

Історично склалося так, що торговельний капітал являє собою першу вільну форму існування капіталу. Він у формі купецького капіталу виник задовго до появи промислового капіталу. Проте слід розрізняти торговельний капітал докапіталістичної епохи (купецький ) й капітал періоду капіталізму. Перший був відносно самостійною формою капіталу по відношенню до виробництва. Другий є породженням промислового капіталу і виступає як його відокремлена форма.

На ранніх стадіях розвитку капіталізму промислові підприємці самі займалися і виробництвом, і реалізацією своєї продукції. А це в свою чергу значно уповільнювало швидкість руху капіталу та негативно впливало на отримання прибутку. Це з певним часом об’єктивно привело до виділення з промислового капіталу, а саме з його товарної форми, торговельного капіталу, який починає функціонувати автономно. Тому слід розрізняти товарний капітал і торговельний капітал. Перший – це одна з функціональних форм промислового капіталу. Він виступає у вигляді певної суми товарів. Другий – це капітал, який обслуговує процес перетворення товарної вартості в грошову в сфері обігу.

Таким чином, сутність торговельного капіталу полягає в тому, що він виступає як відокремлена частина промислового капіталу і займається перетворенням товарного капіталу в грошовий. Роль його полягає в тому, що він скорочує час обігу і прискорює оборот капіталу. А це, в кінцевому результаті, забезпечує більш високу прибутковість як підприємцям, зайнятим у сфері виробництва, так і підприємцям, зайнятим у сфері обігу ( торговцям ).

Місцем функціонування торговельного капіталу є сфера обігу, де не створюються ні вартість, ні додаткова вартість. Звідки ж тоді торговельний підприємець отримує свій прибуток? Торговельний капітал за своїм складом не однорідний і складається з двох частин:

а) капіталу обігу, авансованого на купівлю товару;

б) капіталу, авансованого на обслуговування процесу продажу товару;

в) друга частина – витрати обігу.

Таким чином,

Торговельний капітал = Капітал обігу + Витрати обігу.

Основу й визначальну масу торговельного капіталу складає капітал обігу.

Частина торговельного капіталу, яка авансується на купівлю товару торговельним підприємцем, не виходить з його рук, тобто вона повертається після кожного продажу товарів. Але ж капітал обігу повинен не тільки повертатися, а й приносити прибуток. Звідки ж він береться? Складається враження, що прибуток виникає в процесі купівлі-продажу товару як результат різниці в цінах. Торговельний підприємець купує товари у виробника дешевше,

продає дорожче й звідси має свій прибуток. Як відомо, у сфері обігу відбувається лише зміна форми вартості ( товарної на грошову або навпаки ), а не її утворення. Вартість і додаткова вартість утворюється лише у виробництві. Отже і прибуток, як форма прояву додаткової вартості, джерелом свого виникнення не може мати сферу обігу.

Таким джерелом може бути лише додаткова вартість, створена в процесі виробництва. Основною функцією торговельного капіталу, як було вказано вище, є обслуговування промислового капіталу в сфері обігу шляхом реалізації товарів, створених у виробництві. Тобто, промисловий підприємець поступається цією функцією торговельному підприємцю, за що останній вимагає певної участі в розподілі додаткової вартості. Іншими словами, промисловці виділяють частину додаткової вартості, яку мають привласнювати торговельні підприємці за те, що вони реалізують їхні товари. Отже, в умовах автономного функціонування торговельного капіталу додаткова вартість розподіляється між промисловим і торговельним підприємцями.