3. УЗАГАЛЬНЕННЯ.

Економіка природокористування – молода міждисциплінарна наука, що виникла на стику економіки та екології для розв'язання еколого-економічних проблем раціоналізації природокористування, екологізації економіки та сприяння переходу до сталого розвитку. Предметом науки економіки природокористування є дослідження механізму суспільних відносин з приводу залучення природних ресурсів в процес виробничо-господарської діяльності людини, раціоналізації господарювання та охорона навколишнього середовища. Об'єкти економіки природокористування – еколого-економічні системи, які охоплюють виробництво і ту частину природного середовища, на яку це виробництво впливає. Це інтеграція економіки і природи, що являє собою взаємопов'язане і взаємообумовлене функціонування суспільного виробництва і протікання природних процесів на даній території.

Економіка природокористування використовує різноманітні методи дослідження і пов'язана з іншими економічними та гуманітарними науками.

Основними завданнями економіки природокористування є економічна оцінка природних ресурсів та пошук шляхів їх раціонального використання, оцінка еколого-економічних збитків, обгрунтування природоохоронних заходів, а найголовніше завдання – екологізація економіки, тобто впровадження господарського механізму раціонального природокористування, який забезпечить ресурсо- та енергозбереження та маловідходність. Економіка природокористування стає головною наукою, яка повинна забезпечити перехід України на засади сталого розвитку.