-Рентгенівське випромінювання. Закон Мозлі

Атомні спектри

Квантова теорія світла

– Основні положення теорії будови атома Бора

– Хвильова природа електрона.

Електронні хмари

Квантові числа

Принцип Паулі

– Послідовність заповнення електронами енергетичних рівнів в багатоелектронних атомах.

– Електронні структури (формули) атомів і періодична система елементів

– Атомне ядро

Радіоактивні елементи

– Періодичний закон Д. І. Менделссва

– Періодична система елементів

Групи та підгрупи елементів

Періоди та ряди елементів

– Періодична система – класифікація елементів за електронними структурами атомів

– Значення періодичного закону Д.І.Менделєєва

Складність будови атома і її експериментальний доказ

Перші дані про складність будови атома було здобуто при ви­вченні катодного випромінювання, що утворюється внаслідок про­ходження електричного струму крізь розріджені гази (рис.1). Вивчення катодного випромінювання вимірюванням його відхи­лення в електричному і магнітному полях показало, що це потік найдрібніших частинок, які несуть найменший електричний заряд. Ці частинки було названо електронами. Було обчислено заряд елек­трона, відношення заряду до маси, а потім і його масу. Заряд елек­трона дорівнює 1,602·10–19Кл. Маса електрона дорівнює 9,1094·10–28г, що становить приблизно 1/1840 маси атома водню.

Дослідження катодного випромінювання показало, що воно виникає при бомбардуванні поверхні катода позитивними іонами га­зів, які утворюються в трубці внаслідок розряду.

Все це є доказом того, що електрони входять до складу атомів речовин і мо­жуть відриватись від них за певних умов.

Велику роль у встановленні складної природи атома відіграло відкриття і вивчення радіоактивності (А.Беккерель, М.Склодовська-Кюрі, П.Кюрі 1896–1898 р.).

Здатність деяких елементів випромінювати невидиме для ока проміння, яке спричинює почорніння фотографічних пластинок, проходить крізь речовини, іонізує повітря, називається радіоактив­ністю, а відповідні елементи – радіоактивними. Радіоактивність зумовлена самовільним розпадом атомів радіоактивних елементів.

Вивчаючи природу радіоактивного випромінювання, видатний англійський фізик Е.Резерфорд у 1899 р. встановив, що під дією магнітного поля випромінювання розщеплюється на три пучки, один з яких не змінює свого початко­вого напрямку, а два інші відхиляються в протилежні боки до по­люсів магніту (рис.2). Пучок проміння, яке не відхиляється в маг­нітному полі і, отже, не несе електричного заряду, назвали γ-промінням. Це електромагнітне випромінювання, яке характеризується великою проникною здатністю. Проміння, яке відхиляється до позитивного полюса (β-випромінювання), складається з негативно заряджених частинок дуже малої маси. Це – потік електронів. Проміння, яке відхиляється до негативного полюса (α-випромінювання), являє собою частинки значної маси із позитивним зарядом. Вивчаючи від­хилення α-проміння в електричному і магнітному полях, Е.Ре­зерфорд у 1902 р. встановив, що α-випромінювання складається з частинок, маса і заряд яких відповідають атомним ядрам гелію.