- Процедури по суті, пов'язані з твердженнями Існування та наявність

77.     Перевірка  по  суті  тверджень  існування  та  наявності  похідних фінансових інструментів включає:

                 підтвердження утримувача похідних фінансових інструментів або контрагента;

                 ознайомлення з угодами та іншими підтвердними документами, в   тому   числі   підтвердженнями,   отриманими   суб'єктом господарювання письмово або в електронній формі, на предмет зазначених у них сум;

                 ознайомлення з підтвердними документами на предмет реалізації або розрахунків після закінчення звітного періоду;

                 опитування та спостереження. Права та зобов'язання

78.       Перевірка по суті тверджень про права та зобов'язання включає:

                 підтвердження суттєвих умов утримувачем похідних фінансових інструментів або контрагентом;

                 ознайомлення з угодами та іншими підтвердними документами (письмовими або електронними).

- Повнота

79.       Перевірка по суті тверджень про повноту може включати:

                 запит до утримувача похідних фінансових інструментів або контрагента про надання детальної інформації щодо всіх похідних фінансових інструментів та операцій із суб'єктом господарювання. Надсилаючи запити на підтвердження, аудитор визначає, яка частина організації контрагента даватиме відповідь та чи даватиме респондент відповідь від імені всіх учасників операцій;

                 надання підтверджень нульового сальдо потенційним утримувачам похідних фінансових інструментів або контрагентам у фінансових контрактах з метою перевірки повноти даних про похідні фінансові інструменти у фінансовому обліку;

                 аналіз звітів брокерів на предмет існування операцій з похідними фінансовими інструментами та позицій;

                 аналіз підтверджень контрагентів, які були отримані, але не порівняні із записами за операціями;

                 аналіз нез'ясованих питань звіряння;

                 ознайомлення з угодами (наприклад такими, як угода про позику, угода про придбання чи продаж цінних паперів або контракти купівлі-продажу) на предмет інтегрованих похідних фінансових інструментів. У різних концептуальних основах фінансової звітності ці інструменти можуть обліковуватися по-різному;

                 вивчення документації щодо діяльності, що мала місце після дати балансу;

                 опитування і спостереження;

                 читання іншої інформації, наприклад, протоколів зборів найвищого управлінського персоналу та пов'язаних з ними документів і звітів про операції з похідними фінансовими інструментами, наданих найвищому управлінському персоналові.

- Оцінювання та вимірювання

80.       Перевірка тверджень про оцінку на основі методу оцінювання вартості, що використовується на суб'єкті господарювання для вимірювання або розкриття інформації. Концептуальна основа фінансових звітів може вимагати оцінювання похідних фінансових інструментів за собівартістю, сумою контракту або справедливою вартістю. Концептуальна основа може також вимагати розкриття інформації про похідні фінансові інструменти та відображення у фінансовому результаті збитків від зменшення вартості до реалізації похідних фінансових інструментів. Процедури по суті, що використовуються для отримання доказів про оцінку вартості похідних фінансових інструментів, можуть бути такими:

                 вивчення документів, де зазначені ціни придбання;

                 підтвердження утримувача похідних фінансових інструментів або контрагента;

                 аналіз кредитоспроможності контрагентів в угоді, пов'язаній з похідними фінансовими інструментами;

                 одержання доказів, що підтверджують справедливу вартість похідних фінансових інструментів, оцінених або розкритих за методом справедливої вартості.

81.       Аудитор отримує докази для підтвердження справедливої вартості похідних фінансових інструментів, які оцінюються або про які інформація розкривається за методом справедливої вартості. Метод, за яким визначають справедливу вартість, залежить від галузі суб'єкта господарювання (в тому числі від концептуальної основи фінансової звітності для галузі) або від характеру діяльності суб'єкта господарювання. Такі відмінності можуть бути пов'язані із ціною котирування на неактивних ринках та значними знижками за ліквідність, преміями, комісійними та іншими витратами, пов'язаними з ліквідацією похідного фінансового інструменту. Метод визначення справедливої вартості залежить і від виду активу або зобов'язання.

МСА 540 містить рекомендації щодо аудиту інформації про бухгалтерські оцінки, наведені у фінансових звітах.

82.           Про зареєстровані на ринку курси похідних фінансових інструментів, якими торгують на біржах та на позабіржовому ринку цінних паперів, можна дізнатися з фінансових публікацій на біржах або в брокерських конторах, інформація яких базується на вказаних джерелах. Про біржові курси інших похідних фінансових інструментів можна дізнатися від брокерів - учасників ринку цих інструментів. За відсутності такої інформації оцінити справедливу вартість можна за допомогою третіх сторін, базуючись на запатентованих моделях або на моделях, розроблених чи запозичених суб'єктом господарювання. Якщо інформація про курси отримана від контрагента, то аудитор аналізує її об'єктивність. У деяких випадках може з'явитися необхідність одержання інформації про справедливу вартість із додаткових незалежних джерел.

83.           Біржові курси, отримані із публікацій або бірж, вважаються достатнім доказом вартості похідних фінансових інструментів. Проте для перевірки твердження про оцінку за допомогою біржового курсу треба мати інформацію про те, за яких обставин він був установлений. Наприклад, курси (котирування), надані контрагентом у відповідь на пропозицію укласти угоду з похідним фінансовим інструментом, можуть не базуватися на попередніх торгах, а бути лише проявом інтересу. В деяких ситуаціях аудитор може визначити необхідність одержання інформації про справедливу вартість від брокерів або інших третіх сторін. Аудитор може також вирішити одержати інформацію з кількох джерел одночасно. Це доцільно, якщо джерело інформації має. відносини з суб'єктом господарювання, що зменшує його об'єктивність.

84.           Оцінювання вартості похідних фінансових інструментів належить до обов'язків управлінського персоналу. Якщо суб'єкт господарювання використовує оцінну модель для визначення вартості похідних фінансових інструментів, то аудитор не може бути оцінювачем і його професійне судження не може бути прийняте замість судження управлінського персоналу суб'єкта господарювання. Аудитор може перевірити твердження про справедливу вартість, визначену за допомогою моделі, використовуючи такі процедури:

• оцінювання обґрунтованості використання та відповідності моделі. Аудитор визначає, чи є використані ринкові змінні та припущення обґрунтованими і відповідними. Більше того, аудитор аналізує, чи були ринкові змінні та припущення використані послідовно та чи виправдовують нові умови зміну ринкових   змінних   та   припущень,   що   використовуються.

Оцінювання відповідності оцінних моделей та кожної зі змінних та припущень, що в них використовуються, можуть вимагати широкого застосування професійного судження аудитора та знань методів оцінювання, ринкових факторів, які впливають на вартість, та ринкових: умов, особливо стосовно схожих фінансових інструментів. Відповідно, аудитор може вирішити залучити спеціалістів з оцінювання моделей;

                 розрахунок вартості, наприклад, з використанням моделі, розробленої аудитором або спеціалістом, що його залучив аудитор. Повторне проведення оцінювання із застосуванням моделей та даних, запропонованих аудитором, дає йому можливість об'єктивно оцінити реальність вартості, розрахованої суб'єктом господарювання;

                 порівняння справедливої вартості з недавніми операціями;

                 аналіз чутливості оцінки до змін припущень та змінних, включаючи ринкові умови, що можуть вплинути на вартість;

                 аналіз підтвердних документів на предмет подальших розрахунків операцій з похідними фінансовими інструментами після закінчення звітного періоду для одержання додаткових доказів щодо їх оцінки на дату балансу.

85.           Деякі концептуальні основи фінансової звітності, наприклад МСБО 39, припускають, що справедливу вартість можна достовірно оцінити для більшості фінансових активів, у тому числі похідних фінансових інструментів. Проте це припущення спростовується щодо інвестицій в інструмент капіталу (включаючи інвестиції, котрі, по суті, є інструментом капіталу), який не має ринкової ціни котирування на активному ринку і для якого очевидною є неприйнятність або непридатність інших методів достовірного оцінювання справедливої вартості. Це припущення можна також спростувати щодо похідного інструменту, який індексують щодо інструменту капіталу, що не котирується на біржі і має бути погашений шляхом постачання. Похідні фінансові інструменти, щодо яких це припущення спростовується і які мають фіксований: строк погашення, слід оцінювати за амортизованою собівартістю із застосуванням методу ефективної ставки відсотка. Ті похідні фінансові інструменти, які не мають фіксованого строку погашення, слід оцінювати за собівартістю.

86.           Аудитор збирає аудиторські докази для визначення того, чи було спростовано припущення, що справедливу вартість можна достовірно оцінити, та чи обліковуються похідні фінансові інструменти відповідно до концептуальної основи фінансової звітності. Якщо управлінський персонал не може підтвердити, що таке припущення спростовано, МСА 70012 вимагає, щоб аудитор висловив умовно-позитивну або негативну думку. Якщо аудитор не може зібрати достатню кількість аудиторських доказів про спростування припущення, з'являється обмеження обсягу аудиторської перевірки. У цьому випадку МСА 700 вимагає від аудитора висловлення умовно-позитивної думки або відмови від висловлення думки.

- Подання та розкриття інформації

87.           Управлінський персонал відповідає за підготовку та подання фінансових звітів відповідно до концептуальної основи фінансової звітності, в тому числі за достовірне та повне подання й розкриття результатів операцій з похідними фінансовими інструментами та відповідної облікової політики.

88.           Аудитор оцінює, чи подані та розкриті похідні фінансові інструменти відповідно до концептуальної основи фінансової звітності. Висновок аудитора щодо відповідності подання та розкриття похідних фінансових інструментів відповідно до концептуальної основи фінансової звітності базується на професійному судженні аудитора щодо того, чи:

                 відповідають обрані та застосовувані бухгалтерські принципи концептуальній основі фінансової звітності;

                 відповідають ці принципи бухгалтерського обліку конкретним умовам;

                 містять фінансові звіти (в тому числі примітки до фінансових звітів) інформацію, яка є важливою для їх використання, розуміння та інтерпретації;

                 здійснено розкриття інформації відповідно до вимог концептуальної основи фінансової звітності, згідно з якою складено фінансові звіти суб'єкта господарювання (наприклад,

МСБО 39);

МСА 700 "Аудиторський висновок щодо фінансових звітів" буде відкликано в грудні 2006 р. після набуття чинності МСА 700 (переглянутим) "Висновок незалежного аудитора щодо повного пакету фінансових звітів загального призначення".


           здійснено належним чином (тобто не надто детально і не надто стисло) класифікацію та узагальнення інформації, представленої у фінансових звітах;

• відображають фінансові звіти основні операції та події так, що фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів подано в прийнятних (тобто реальних) межах для фінансової звітності.

89. Концептуальна основа фінансової звітності може містити вимоги до подання та розкриття у фінансових звітах інформації про похідні фінансові інструменти. Наприклад, деякі концептуальні основи фінансової звітності можуть вимагати від користувачів похідних фінансових інструментів надавати детальну інформацію про політику управління ринковими ризиками, методи оцінювання ринкових ризиків та ринкові ціни. Інші основи можуть не вимагати розкриття такої інформації у фінансових звітах, але передбачають її розкриття поза фінансовою звітністю. МСА 720 "Інша інформація в документах, що містять перевірені фінансові звіти" надає рекомендації щодо розгляду інформації, стосовно якої аудитор не зобов'язаний складати аудиторський висновок і яка наявна в документах, що містять перевірені фінансові звіти.

- Додаткові міркування щодо діяльності з хеджування

90.           МСБО 39 дає змогу обліковувати операції з похідними фінансовими інструментами як хеджування за умови, що управлінський персонал на початку операції реєструє цей інструмент як хеджування та одночасно офіційно документує а) відносини хеджування, б) мету суб'єкта господарювання в управлінні ризиками та стратегію гарантій щодо хеджування та в) спосіб визначення ефективності інструменту хеджування для компенсації ризику змін справедливої вартості об'єкта хеджування або грошових потоків, пов'язаних із застрахованою операцією, які належать до хеджованого ризику. МСБО 39 також вимагає, щоб управлінський персонал очікував, що хеджування буде високоефективним засобом компенсації ризику змін справедливої вартості або грошових потоків, пов'язаних з хеджованим ризиком, згідно з первісно задокументованою стратегією управління ризиком таких відносин хеджування.

91.           Аудитор збирає аудиторські докази, щоб визначити, чи відповідають дії управлінського персоналу відповідним вимогам бухгалтерського обліку хеджування, які висуваються концептуальною основою фінансової звітності (в тому числі вимоги щодо кваліфікації та документування). До того ж, аудитор збирає аудиторські докази, які підтверджують очікування менеджменту, що хеджування буде високоефективним і на початку, і протягом всієї операції хеджування. Якщо управлінський персонал не підготував документи, яких вимагає концептуальна основа фінансової звітності, це може призвести до невідповідності фінансових звітів суб'єкта господарювання цій основі. У цьому випадку МСА 70013 вимагає від аудитора скласти умовно позитивний або негативний висновок. Незалежно від використаної концептуальної основи фінансової звітності аудитор зобов'язаний зібрати достатні відповідні аудиторські докази. Тому аудитор може використовувати документацію, підготовлену суб'єктом господарювання, наприклад таку, як описано у параграфі 90, а також . пояснення управлінського персоналу щодо використання та ефективності обліку хеджування. Характер та обсяг документації, підготовленої суб'єктом господарювання, залежить від характеру об'єктів та інструментів хеджування. Якщо немає достатніх аудиторських доказів застосування обліку хеджування, аудитор може скоротити обсяг і, згідно з МСА 700, висловити умовно-позитивну думку або відмовитися від висловлення думки.

- Пояснення управлінського персоналу

92. МСА 580 "Пояснення управлінського персоналу" вимагає від аудитора одержати відповідні пояснення з аспектів, суттєвих для фінансових звітів, якщо інших достатніх відповідних аудиторських доказів немає. Хоча листи-пояснення управлінського персоналу, як правило, підписуються працівниками, відповідальними за суб'єкт господарювання та фінансові аспекти його діяльності (зазвичай виконавчим директором або комерційним директором), аудитор може виявити бажання одержати пояснення безпосередньо від працівників, відповідальних за операції з похідними фінансовими інструментами. Залежно від обсягу та складності операцій з похідними фінансовими інструментами пояснення управлінського персоналу можуть включати:

МСА 700 "Аудиторський висновок щодо фінансових звітів" буде відкликано в грудні 2006 р. після набуття чинності МСА 700 (переглянутим) " Висновок незалежного аудитора щодо повного пакету фінансових звітів загального призначення".


                 цілі управлінського персоналу щодо використання похідних фінансових інструментів, наприклад хеджування або спекуляція:

                 твердження у фінансових звітах щодо похідних фінансових інструментів, наприклад:

o      усі операції з похідними фінансовими інструментами відображені в обліку;

o      інтегровані    похідні    фінансові    інструменти    були визначені;

o      принципи та методи, використані в моделях оцінювання похідних фінансових інструментів, є обґрунтованими;

                 усі операції були проведені між незалежними сторонами та за справедливою вартістю;

                 умови строкових угод;

                 наявність будь-яких додаткових умов або зобов'язань, пов'язаних з будь-якими похідними фінансовими інструментами;

                 чи укладав суб'єкт господарювання угоди з продажу опціонів;

                 чи виконує суб'єкт господарювання вимоги, пов'язані з документацією, що їх висуває концептуальна основа фінансової звітності до похідних фінансових інструментів. Такі вимоги є умовами, попередніми стосовно конкретного відображення хеджування в обліку

93. Іноді стосовно певних аспектів використання похідних фінансових інструментів пояснення управлінського персоналу можуть бути єдиним наявним аудиторським доказом; однак у MCA 580 зазначено, що пояснення управлінського персоналу не можуть бути заміною аудиторським доказу, яке аудитор також очікує отримати. Якщо аудитор не може одержати очікувані докази, це може спричинити обмеження обсягу аудиту, що потягне за собою розгляд аудитором наслідків в аудиторському висновку. В цьому випадку MCA 70014 вимагає від аудитора висловлення умовно-позитивної думки або відмови від висловлення думки.

МСА 700 "Аудиторський висновок щодо фінансових звітів" буде відкликано в грудні 2006 р. після набуття чинності МСА 700 (переглянутим) " Висновок незалежного аудитора щодо повного пакету фінансових звітів загального призначення".


1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 
25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37  Наверх ↑