3. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ЕФЕКТИВНОСТІ ІС

3.1. Завдання та функції ІС

Інформаційна система покликана своєчасно подавати органам управлін­ня необхідну і достатню інформацію для прийняття рішень, якість яких за­безпечує високоефективну діяльність об'єкта управління та його підрозді­лів. До головних її завдань належать:

•              виявлення та збір інформації з різних джерел;

•              реєстрація, оброблення та видача інформації, що характеризує станвиробництва й управління;

•              розподіл інформації між керівниками, підрозділами та виконавця­ми відповідно до їх участі в управлінні.

З появою нових інформаційних технологій поняття "завдання" розгля­дається значно ширше - як завершений комплекс опрацювання інформації, що забезпечує або видачу прямої управлінської дії на хід виробничого про­цесу, або видачу необхідної інформації для прийняття управлінських рі­шень. Завдання ІС повинно розглядатись як елемент системи управління, а не як елемент системи опрацювання даних.

Функція ІС - сукупність дій інформаційної системи, яка спрямована на досягнення зазначеної мети.

Наприклад, автоматизовані економічні інформаційні системи - системи, основні функції яких зводяться до виконання таких операцій над економіч­ною інформацією, як реєстрація, ввід, передача, зберігання, обробка, відо­браження тощо.

Потенційні можливості ІС реалізуються через їх функції, до яких нале­жать:

•              обчислювальна — вчасно і якісно виконує оброблення інформації вусіх аспектах, що цікавлять систему управління;

•              відслідковувальна - відстежує і формує всю необхідну для управ­ління зовнішню та внутрішню інформацію;

•              запам'ятовувальна - забезпечує безупинне накопичення, система­тизацію, збереження і відновлення всієї необхідної інформації;

•              комунікаційна - забезпечує передачу потрібної інформації в заданіпункти;

•              інформаційна - реалізує швидкий доступ, пошук і видачу необхід­ної інформації;

•              регулювальна — здійснює інформаційно-керуючий вплив на об'єктуправління і його ланки при відхиленні їхніх параметрів функціонуваннявід заданих значень;

•              оптимізаційна - забезпечує оптимальні розрахунки в міру зміни ці­лей, критеріїв та умов функціонування об'єкта управління;

•              прогнозна — визначає основні тенденції, закономірності та показ­ники розвитку об'єкта управління;

•              аналітична — визначає основні показники техніко-економічного рі­вня виробництва і господарської діяльності;

•              документувальна - забезпечує формування всіх обліково-звітних,планово-розпорядницьких, конструкторсько-технологічних та інших формдокументів.

За тривалістю функцiї IС розбивають на двi групи:

1)  неперервнi функцiї (Н-функцiї) - функцiї, для виконання яких нео­бхiдне неперервне функцiонування засобiв системи, що беруть участь у їх ре­алiзацiї, протягом всього розрахункового iнтервалу часу (змiни, мiсяця, року);

2)           функцiї-процедури (дискретнi функцiї, Д-функцiї) - функцiї, вико­нання яких зводиться до епiзодичної реалiзацiї деяких процедур в зазда­легiдь визначенi моменти часу або при надходженнi запитiв.

Межа мiж цими двома видами функцiй нечiтка, деякi функцiї IС можна розглядати i як Н-функцiї, i як Д-функцiї.

Декомпозиція ІС за функціональною ознакою містить виділення її окремих частин, які називають функціональними підсистемами (функціо­нальними модулями), що реалізують систему функцій управління. Функці­ональна ознака вказує на призначення підсистеми, тобто для якої сфери ді­яльності вона призначена і які основні цілі, завдання та функції вона вико­нує. Функціональні підсистеми значною мірою залежать від предметної об­ласті інформаційних систем.