5. Контроль за використанням і охороною земель.

Завдання державного контролю за використанням і охороною земель полягають у забезпеченні додержання всіма державними та громадськими органами, а також підприємствами, установами, організаціями і громадянами вимог земельного законодавства з метою ефективного використання та охорони земель.

Правовою основою здійснення державного контролю за використанням та охороною земель в Україні є Конституція та закони України, постанови Верховної Ради України, укази і розпорядження Президента України, декрети, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, накази Держкомзему та Тимчасове положення про порядок здійснення органами Державного комітету України по земельних ресурсах державного контролю за використанням та охороною земель.

Державний контроль за використанням і охороною земель у структурі Держкомзему здійснюють: управління моніторингу земель, обласні, Київське і Севастопольське міські управління земельних ресурсів і районні відділи земельних ресурсів, які у своїй діяльності з цього приводу взаємодіють з радами народних депутатів, Міністерством охорони навколишнього природного середовища, іншими спеціально уповноваженими органами.

Головні державні інспектори з питань використання і охорони земель в межах своєї компетенції мають право за результатами перевірки вносити на розгляд відповідних рад народних депутатів пропозиції про припинення права власності або права користування землею у випадках порушення вимог землекористування; порушувати перед радами народних депутатів питання про припинення їх рішень, що суперечать чинному земельному законодавству, або звертатися з такою пропозицією до вищестоящих рад; давати власникам землі або землекористувачам, незалежно від їх відомчої належності, обов'язкові для виконання вказівки з питань використання і охорони земель, а також вказівки щодо усунення виявлених порушень.

Виявлені в результаті контролю порушення земельного законодавства тягнуть за собою застосування до винних осіб заходів адміністративної, цивільної або кримінальної відповідальності.

6. Відповідальність за порушення земельного законодавства.

Справи про адміністративні правопорушення з питань земельного законодавства розглядаються відповідно до положень Кодексу про адміністративні правопорушення, а спеціально уповноваженими органами, зокрема Держкомземом, відповідно до Порядку розгляду органами Держкомзему справ про адміністративні порушення земельного законодавства, затвердженого наказом Держкомзему України від 8 квітня 1993р. №25.

У випадку вичерпності вжитих заходів адміністративного впливу службові особи приймають рішення щодо передачі матеріалів про порушення земельного законодавства у слідчі органи і притягнення винних до кримінальної відповідальності згідно ст. 239 КК України.

Земельне законодавство передбачає обов'язковість відшкодування збитків, заподіяних підприємствами, установами, організаціями і громадянами у результаті порушення його вимог (майнова відповідальність).

За рішенням суду або господарського суду самовільно зайняті земельні ділянки вилучаються у осіб, винних у вчиненні такого правопорушення.

Самовільно зайняті земельні ділянки (без належно оформленого права зайняття) повертаються за їх належністю без відшкодування затрат, проведених за час незаконного користування. Приведення земельних ділянок у придатний для подальшого використання за цільовим призначенням стан, включаючи знесення будівель і споруд, провадиться підприємствами, організаціями і громадянами, які самовільно зайняли земельні ділянки, або за їх рахунок.

Земельна ділянка може бути вилучена у особи, якщо судом буде встановлено придбання її за рахунок доходів, отриманих від злочинної діяльності.

Купівля-продаж, дарування, застава, самовільний обмін земельних ділянок землекористувачами, в тому числі орендарями, а також угоди, укладені власниками землі з порушенням установленого для них порядку придбання або відчуження земельних ділянок, визнаються недійсними.