Тема 6. Державна кадрова політика та кадрове забезпечення
6.1. Поняття, цілі, суб'єкти, об'єкти державної кадрової політики.
6.2. Засоби реалізації державної кадрової політики.
6.3. Планування кадрового забезпечення державної служби.
6.4. Механізм добору та розстановки кадрів в системі державної служби.
6.5. Формування кадрового резерву для державних службовців.
6.6. Механізм атестації державних службовців.
6.7. Система піготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців та керівників державних підприємств, установ, організацій.
6.8. Робота з кадрами в центральних та місцевих органах влади та місцевого самоврядування.
Опрацювання матеріалу слід розпочати із визначення змісту державної кадрової політики, цілей, завдань, пріоритетів, суб'єктів та суті кадрового забезпечення державної служби, основними елементами якого є формування кадрового резерву; проведення підвищення кваліфікації державних службовців; розробки практичних рекомендацій, інформаційного, інструктивного матеріалів, що сприяють вдосконаленню роботи з кадрами в системі державної служби.
Державна кадрова політика визначає місце і роль кадрів у суспільстві, мету, завдання, найважливіші напрями, принципи роботи державних структур з кадрами, головні критерії їх оцінки, шляхи вдосконалення підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації, раціональне використання кадрового потенціалу країни.
Основні напрямки державної кадрової політики згідно зі стратегією формування, професійного розвитку і раціонального використання кадрів у системі органів управління в Україні включають:
Визначення (уточнення) обсягів повноважень і вхповхальності центральних, регіональних та місцевих органів управління, державних і недержавних підприємств та організацій у галузі кадрової політики; ^ збереження і розвиток кадрового потенціалу на всіх управліських рівнях на основі створення дієвої системи правового і соціального захисту працівників, стимулювання (насамперед матеріальне) підвищення ефективності їхньої праці; ^ створення механізмів реалізації основних напрямків кадрової політики разом із розробкою цільових комплексних програм загальнодержавного, регіонального і місцевого значення, а також визначення джерел фіансування передбачених ними заходів; організація і координація наукових досліжень у галузі кадрової політики та ефективності роботи апарату державного управління;
Статистичний облік та шформацшно-аналітичний аналіз кадрів за категоріями і посадами; ^ розробка і впровадження системи оцінки професійної придатності та якості роботи персоналу, професійної орієнтації і психологічної підтримки працівників протягом усього терміну їхньої професійної кар'єри;
Нормативно-правове і фінансове супроводження державної кадрової політики;
Визначення компетенції державних органів, раціоналізація організаційної структури і підвищення ефективності діяльності державного апарату; ^ розробка науково обґрунтованих нормативів чисельності державних
Службовців в органах влади і управління всіх рівнів; ^ обґрунтування стимулів і форм відповідальності за виконання посадових функцій і демократичних процедур їх застосування; формування критеріїв раціональності і соціальної ефективності державної служби; підвищення статусу кадрових служб; постійне удосконалення форм і методів виконання обов'язків державного службовця на засадах наукової організації управлінської праці;
Чітке визначення порядку конкурсного відбору та атестації, переміщення та оцінки роботи державного службовця; ^ піднесення престижу державної служби, вирішення питань соціальної
Захищеності державних службовців; ^ формування кадрового резерву з урахуванням наявних державних посад і перспектив розвитку державних органів, а також освітніх і вікових змш у складі державних службовців; ^ створення й розвиток системи підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації державних службовців на підставі державного замовлення, підвищення системності та якості навчання; ^ забезпечення професійної адаптації на відповідній державній посаді. Принципами державної кадрової політики є: демократичний добір;
Просування по службі за діловими якостями; постійне навчання державних службовців; заохочення державних службовців до службової кар'єри; систематичне відновлення кадрів; здійснення контролю за діяльністю кадрів;
Кадрове забезпечення державної служби повинно мати чітко визначену науково-методичну базу;
Врахування політичних та економічних змін у державі. Основний принцип кадрової діяльності зводиться до досягнення гармонійного поєднання інтересів людини і держави, індивідуальних і загальнонаціональних інтересів.
Механізмами забезпечення державної кадрової політики є:
Кадрове планування; формування кадрового резерву;
Підготовка, перепідготовка, підвищення кваліфікації державних службовців;
Контроль кадрового забезпечення;
Вироблення об'єктивної оцінки професійного рівня державного службовця (через механізм атестації та оцінки кадрів);
Розробка практичних рекомендацій, інформаційних та інструктивних матеріалів, які спрямовуються на подальше вдосконалення роботи з кадрами.
Вивчення кадрової політики рекомендується проводити в розрізі основних складових: забезпечення добору і розстановки кадрів, планування персоналу, підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації персоналу, формування кадрового резерву, стажування, кадрового контролю (механізм атестації)), соціального забезпечення, інформаційного та комунікаційного забезпечення.
Далі слухачам рекомендується ознайомитися із змістом Комплексної програми підготовки державних службовців, яка затверджена Указом Президента України від 14 листопада 2000 року, основну увагу при цьому слід приділити концептуальним засадам вдосконалення підготовки державних службовців.
Після цього необхідно перейти до вивчення механізму добору кадрів дя державної служби, при цьому увагу слід акцентувати на таких факторах:
Критеріях добору (фахова освіта, досвід роботи, професійно- кваліфікаційні вимоги, вік, мотивація, особисті якості));
Механізмі добору (конкурс, стажування, іспит, атестація, оцінка, рекомендація, спеціальні перевірки);
Інститутах добору дя державних службовців І-ПІ категорій це Координаційна рада державної служби при Президентові України та Інститут кадрових експертів; дя державних службовців IV-VII категорій - кадрові служби та конкурсні комісії органів державної влади та місцевого самоврядування.
Далі слухачі ознайомлюються з механізмом розстановки кадрів, який включає призначення на посаду (за конкурсом, за результатами стажування, за поданням, погодженням); формування резерву (підготовка до призначення, навчання кадрів); переміщення або ротацію (вертикальну чи горизонтальну). При вивченні даного питання слухачам необхідно звернути увагу на механізми формування кадрового резерву, проведення атестації та на систему підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців.
Завершення вивчення теми рекомендється на питанні рботи з кадрами в центральних та місцевих органах влади та місцевого самоврядування, при цьому більш детально увага звертається на роботу кадрових служб.
1. Закон України "Про державну службу" від 16.12.93// Голос України. - 1994.-5 січня.
2. Закон України вш 9 квітня 1999 року №586-ХІУ "Про місцеві державні адміністраццї".
3. Загальне положення про центр перепідготовки та підвищення кваліфікації працвншкв органі державної влади, органі місцевого самоврядування, керівник державних підприємств, установ та організацй. Затверджено постановою Кабшету Міністрі України від 19 лютого 1996 року №224 .
4. Заходи щодо підвищення кваліфікації державних службовців органі державної виконавчої влада. Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 28 липня 1995 року №560 .
5. Основні напрями реформування Української Академії державного управління при Президентові України. Затверджено Указом Президента України вш 21 вересня 2001 року№ 850/2001 .
6. Про затвердження Порядку ведення особових справ державних службовців в органах виконавчої влади. Постанова Кабінету Міністрів України ві 25 травня 1998 року № 731 .
7. Порядок ведення особових справ державних службовців в органах виконавчої влади. Затверджено постановою Кабшету Міністрів України від 25 травня 1998 року №731
8. Методичні рекомендації щодо застосування Порядку ведення особових справ державних службовців в органах виконавчої влади. Затверджено наказом Начальника Головдержслужби від 5 липня 1998 року № 24.
9. Порядок призначення на посади та звільнення з посад керівників управлінь, вшділів, інших структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій. Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 1999 року № 1374.
10. Про обов'язкову спеціальну перевірку вшомостей, що подають кандидати на зайняття посад державних службовців. Указ Президента України від 19 листопада 2001 року № 1098/2001 .
11. Порядок проведення обов'язкової спеціальної перевірки відомостей, що подають кандидати на зайняття посад державних службовців. Затверджено Указом Президента України від 19 листопада 2001 року № 1098 .
12. Порядок розгляду питань, пов'язаних з призначенням на посади та звільненням з посад керівників, заступників керівників центральних органів виконавчої влади, а також голів місцевих державних адміністрацій. Затверджено постановою Кабшету Міністрів У країни від 25 травня 1998 року №732.
13. Програма кадрового забезпечення державної служби. Затверджено Указом Президента України від 10 листопада 1995 року № 1035/95.
14. Програма робота з керіниками державних щдприємств, установ і організацій Зтвфджено Указом Президента України в і 10 листопада 1995 року № 1035/95.
15. Про деякі питання застосування статей 4, 15 і 27 Закону України «Про державну службу». Постанова Кабінету Міністрів У країни від 17 червня 1994 року №423.
16. Про застосування статті 13 Закону України «Про державну службу»». Постанова Кабшету Міністрів України від 11 серпня 1995 року № 641 .
17. Положення про порядок проведення конкурсу на заміщення вакантних посад держаних службовці. Затверджено постановою Кабінету Міністрі України ві 4 жовтня 1995 року №782 .
18. Про застосування статей 4 та 15 Закону України «Про державну службу»» щодо порядку прийняття па посада державних службовців. Роз'яснення Головного управління державної служби України вш 1 жовтня 1999 р.
19. Положення про формування кадрового резерву дя державної служби. Затверджено постановою Кабінету Міністрів України вш 28 лютого 2001 року № 199 .
20. Про прийняття на державну службу: огляд нормативних документі. Роз'яснення Головного упралішя державної служби при Кабінеті Міністрів України від 1 березня 1998 року№ 10/2631 .
21. Комплексна програма підготовки державних службовців. Затверджено Указом Президента України від 9 листопада 2000 року № 1212/2000 .
22. Про систему піготовки, перепідготовки та підвищення кваліфіації державних службовці. Указ Президента України від 30 травня 1995 року № 398/95 .
23. Питання Української Академі державного управлшня при Президентові України. Указ Президента України від 21 вересня 2001 року№ 850/2001 .
24. Положення про Українську Академш держаного управління при Президентові України. Затверджено Указом Президента України вш 21 вересня 2001 року № 850/2001.
25. Положення про систему піготовки, перепіготовки та підвищення кваліфікації державних службовці. Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1997 року № 167 .
26. Положення про єдиний порядок підготовки, перепідготовки та півищення кваліфікації кфіникі державних піприємств, установ і організацй. Затверджено постановою Кабінеу Міністрів України від 8 лютого 1997 року № 167 .
27. Про заходи щодо підвищення кваліфікації дежаних службовців органі держаної виконачої влади. Постанова Кабінету Міністрі України вш 28 липня 1995 року № 560.
28. Положення про проведення атестаці держаних службовців. Затверджено постановою Кабшету Міністрів України від 28 грудня 2000 року № 1922 .
29. Методичні рекомендації щодо застосування Положення про проведення атестації державних службовців. Затверджено наказом Головдержслужби від 2 березня 2001 року J№ 16. .
30. Перелік вищих навчальних закладів з підготовки та перепідготовки фахівців органів державної виконавчої влади та ринкової економіки. Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 28 липня 1995 року №2 560 .
31. Про вдосконалення підготовки, перешдготовки і підвищення каліфікаціі державних службовці. Постанова Кабшету Міністрів України від 16 квітня 1998 року №№ 499 .
32. Про укладення угод про навчання, підвищення кваліфіацп' та стажування за кордоном державних службовці. Розпорядження Кабіету Міністрі України ві 16 лютого 1995 року.№83-р .
33. Про подготовку, перепідготовку, щдвшценнякваліфіації держаних службовці і крітлої органів і установ охорони здоров'я. Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 7 липня 1995 року №№ 128 .
34. Наукова програма дослідження розвитку державної служби та вдосконалення кадрового забезпечення державного управління. Затверджено постановою КМУ ві8 серпня 2001 року .№ 953.
35. Типове положення про кадрову службу органу виконавчої влада. Затверджено постановок) Кабіету Міністрів України ві2серпня 1996року .№912 .
36. Типовий порядок формування кадрового резерву в органах місцевого самоврядування. Затверджено постановою Кабіету Міністрі України від 24 жовтня 2001 року.№ 1386.
37. Воронько О.А. Керівні кадри: державна політика та система управління: Навч. Посібник.-К.: Вид-цтво уаду, 2000 .-156с.
38. Дубенко С.Д. Державна служба і державні службовці в Україні - К.: "Видавничий дім", 1999.-242с.-С.82-92.
39. Храмов В.О., Бовтрук А.П. Основи управління персоналом. Навчально- методичний посібник.-К.: Вид-цтво МАУП, 2001.-112с.