20. Політика ВКЛ і ПК за Жигімонта 1

СИГІЗМУНД І СТАРИЙ (1.1.1467-1.4.1548)-польський король і великий князь литовський (1506-48). Син Казимира IV Ягеллончика. У 1507-37 (з перервами) вів війну проти Московської держави. Східна експансія Польщі за правління C.I призвела до послаблення її позицій та приєднання до Московського князівства північно-східних українських земель - Чернігово-Сіверщини. У 1508 уряд C.I придушив національно-визвольне повстання під проводом М.Глинського. В 1519-21 вів боротьбу проти Тевтонського ордену. Властолюбивая и энергичная молодая польская коро­лева и великая княгиня литовская Бона Сфорца, 1 ав­густа 1520 г. родившая наконец наследника престола Сигизмунда Августа, стала все активнее вмешиваться в государственные дела. Намереваясь во что бы то ни стало сразу же обеспечить своему младенцу наследо­вание обоими престолами, она решила начать с ВКЛ и склонила к этому Сигизмунда Старого, который дол­жен был потребовать от феодалов Литовского государ­ства объявить двухлетнего Сигизмунда Августа наслед­ником литовского великокняжеского престола, а Сигиз- мунд Старый, в свою очередь, в благодарность за эту династическую услугу должен был пожаловать «сосло­виям» «письменное право», т. е. Статут. За C.I відбулося приєднання

Мазовії до Польщі. Спроби C.I зміцнити королівську владу з допомогою воєнних і фінансових реформ не мали успіху. За C.I були зроблені перші спроби створення реєстрового козацтва.