78. Шлюбно-сімейне право 1921-1929 рр. Кодекс про шлюб та сім»ю 1926 р.

Однією з перших сфер, в якій було здійснене законодавче нормування, були шлюбно-сімейні відносини. 20 лютого 1919 року були прийняті декрети РНК УСРР "Про організацію відділів записів актів громадсько­го стану", "Про громадянський шлюб та про введення книг актів громадянського стану", "Про розлучення". В них перш за все підкреслювалася законність тільки громадянських шлюбів. Церковний шлюб оголошувався приватною спра­вою осіб, які одружувалися. Скасовувалися такі обмежен­ня шлюбу, як дозвіл батьків, різниця в віросповіданні. Про­голошувалася свобода розлучення. Шлюб розривався орга­нами загсу по проханню про це хоча б однієї з сторін.

Оскільки декрети про громадянській шлюб і про свобо­ду розлучення регламентували лише частину шлюбно-сімейних відносин, на початку 1919 року було підготовле­но проект Сімейного кодексу УСРР. В зв'язку з наступом Денікіна Раднарком не встиг розглянути та затвердити проект кодексу.

НКЮ рекомендував суддям при відсутності відповідних норм керуватися "духом і змістом" шлюбно-сімейного за­конодавства РСФРР.

31 травня 1926 року ВУЦВК затвер­джує "Кодекс законів про родину, опіку, подружжя та про акти громадянського стану". Це був перший сімейний ра­дянський кодекс в УСРР. Він складався з п'яти розділів:

Родина; про опікунство; подружжя; права громадян зміню­вати своє прізвище та ім'я; визнання особи безвісно відсут­ньою або померлою.

Кодекс визнавав тільки державну реєстрацію шлюбу (ст. 105). Згідно зі ст. 106 "вчинення релігійного обряду не має ніякого правового значення і не може правити за доказ подружжя". Як реєстрацію шлюбу, так і розлучення проводили органи загсу.

Кодекс регулював майнові і аліментні відносини подруж­жя, правовідносини між батьками і дітьми, питання опіки і піклування.