75. Конституція УСРР 1919 р.

Конституція УСРР 1919 року. Проект Конституції

УСРР було обговорено на ПІ з'їзді КП(б)У, який відбувся на початку березня 1919 року. З'їзд визнав необхідним прийняти для УСРР Конституцію РСФРР, допускаючи її

Зміни в залежності від місцевих умов.

14 березня 1919 року в Харкові на III Всеукраїнському з'їзді Рад приймається Основний закон республіки — Кон­ституція УСРР, яка від цього часу стає юридичною основою державного будівництва в радянській Україні. Текст Кон­ституції УСРР значно відрізнявся від Конституції РСФРР

Як за обсягом, так і за змістом.

Конституція складалася з чотирьох розділів: І — За­гальні положення; II — Конструкція радянської влади; III

— Декларація прав і обов'язків трудящого і експлуатова­ного народу України; IV — про герб і прапор УСРР. Дру­гий розділ поділявся на підрозділи: А — Організація цен­тральної влади і Б — Організація радянської влади на

Місцях.

В Декларації визначалась соціальна основа нової дер­жавності — диктатура пролетаріату і її політична основа

— система Рад робітничих, селянських і червоноармійських депутатів. Звичайно, проголошення диктатури пролетаріату було фікцією, фактично, проголошувалася диктатура біль­шовицької партії.

Вищим органом влади Конституція оголосила Всеукра­їнський з'їзд Рад, а в період між з'їздами Всеукраїнський Центральний Виконавчий Комітет Рад, який утворювався з'їздом і відповідав перед ним. ВУЦВК формував уряд — Раду Народних Комісарів, який складався з народних комі­сарів, що очолювали галузеві народні комісаріати. В орга­нізації та діяльності вищих органів влади та управління не було поділу на гілки влади. Навіть РНК мав право видавати закони.

Органами влади на місцях були обласні, губернські, по­вітові та волосні з'їзди Рад, які формували свої виконавчі комітети. В містах і селах такими органами були міські та сільські Ради і обрані ними виконкоми.

Компетенція центральних органів влади визначалась наступним чином. Всеукраїнський з'їзд Рад і ВУЦВК за­тверджували зміни в Конституції, встановлювали і зміню­вали кордони республіки, здійснювали загальне керівниц­тво зовнішньою і внутрішньою політикою, встановлювали загальнодержавні податки, основи формування збройних сил, судоустрою і судочинства, формували правову систему тощо. Всеукраїнський з'їзд Рад мав виключне право вно­сити зміни в Конституцію. РНК мала право розглядати всі питання і справи, що відносились до сфери законодавства і управління країною.

Виборча система за Конституцією відображала загаль­ну соціально-політичну ситуацію в країні. До виборів до­пускалися лише представники окремих соціальних груп, по відношенню до яких не застосовувались обмеження по статі, національності, освіті й віросповіданню. Ці групи об'єднувалися терміном "трудящі". Значна частина насе­лення була позбавлена виборчих прав.

Історичне значення першої радянської Конституції УСРР 1919 року заключалося в створенні юридичної бази для наступного законотворення. Проте більш суттєвим був її вплив на всю сферу соціальних і політичних перетворень в країні: була переглянута вся система суспільних відно­син, були декларовані нові принципи і соціальні цінності.