50. Органи поліції в 2 пол. 19 ст.

В губерніях України повноваження генерал-губернато­рів і губернаторів були ширші, ніж у центральних губер­ніях країни, причому впродовж другої половини XIX ст. Видавалися додаткові закони про їх ще більше розширен­ня. Так, 1881 р. Царизм узаконив розширену систему .ад­міністративних репресивних заходів, спрямованих на боротьбу з національно-визвольним рухом, видавши Поло­ження про заходи до охорони державного порядку і гро­мадського спокою. Функцію захисту царського самодер­жавства виконувала поліція і жандармерія, яка у цар­ській Росії набула значення політичної поліції. Централь­ним її органом у системі вищих органів імперії був ут­ворений 1826 р. Третій відділ імператорської канцелярії, а з 1880 р. — департамент поліції у міністерстві внутрішніх справ. Виконавчим органом третього відділу став окремий Корпус жандармів, створений у квітні 1827 р. На місцях вищими органами поліції були генерал-губернатор і_ гу­бернатори, яким підпорядковувалася повітова поліція.

Тактику придушення і сваволі, що проводилася в Україні .адміністративно-поліцейським апаратом, самодержавство поєднувало з незначними поступками, нешкідливими для самодержавства. Селянська реформа 1861 р. Запровадила сільське і волосне самоврядування, земська (1864 р.) І міська (1870 р.) Реформи створили органи місцевого са­моврядування у повітах, губерніях, містах.