33. СУСПІЛЬНИЙ ЛАД в 17-18 ст.
25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49
50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99
100 101 102 103 104 105 106
Козацька старшина, використовуючи свою владу, до моглася значного зміцнення економічного становища, розширення соціальних і політичних прав. Цей стан все більше виявляв феодально-кріпосницькі тенденції, що закріплювались у гетьманських універсалах і підтримувалися військово-адміністративною владою.
За соціально-економічним і правовим становищем най ближче до козацької старшини були українські шляхтичі. Правове становище шляхтичів визначалося попередніми правами, а також актами гетьманської влади, з допомогою яких вони відновлювали, зміцнювали і розширювали свої права та привілеї.
Шляхта зберігала за собою попередні землеволодіння, розширюючи їх шляхом отримання нових земель від гетьманської влади за надання допомоги і заслуги перед Військом Запорізьким.
Залежно від конкретних обставин шляхта вимагала від підвладного населення виконання попередніх повинностей. Як було підтверджено згодом царською Жалуваною грамотою 27 березня 1654 р., шляхті «бути за попередніми правами і привілеями, даними від королів польських і великих князів литовських, і тих їх прав і вільностей порушувати нічим не веліли».
Духовенство домоглося повернення йому всіх земельних володінь, раніше захоплених польською шляхтою та католицькою церквою.
За майновим і соціальним становищем духовенство не було однорідним. Виділялася його верхівка — митрополит. Єпископи, ігумени монастирів, які ставили у залежне становище низове духовенство (сільських священиків і монахів). Це призводило до загострення протиріч у самому стані і було причиною переходу багатьох з них у козацтво.
Аналіз соціально-економічного і політичного становища козацької старшини, шляхти й духовенства засвідчує, що у період народно-визвольної війни відбувався процес формування трьох згаданих панівних станів у єдиний клас-українських феодалів. Вони змушені були зважати на вимоги народу, боялися антикріпосницьких виступів селян, козацької та міської бідноти. Феодали не змогли зберегти старі феодально-кріпосницькі порядки. Антикріпосницький за характером, феодальний гніт був значно послаблений» якщо не скасований.
Іншу велику групу залежного населення становили селянство, міська і козацька біднота. Основною масою цього стану було кріпосне селянство. Воно стало головною рушійною силою народно-визвольної війни. Як наслідок — було ліквідовано магнатське і польсько-шляхетське землеволодіння. Селян, котрі проживали на цих землях, фактично визнали вільними. Вони отримали право вільного переходу в козацтво. Це право мали селяни, які проживали на землях української шляхти і духовенства. В універсалах зустрічаються заборони до переходу в козаки тільки монастирських селян.
Селяни залучалися до панщини один-два дні на тиждень. Якщо розмір не/визначався гетьманським універсалом, то феодали встановлювали його самостійно. Крім цього, селяни мали інші феодальні повинності. Всі вони виконували основну повинність у вигляді так званої стації, тобто грошових і натуральних платежів на утримання армії. До цієї повинності належав також обов'язок надання війську квартир і харчування, грошових платежів на утримання військової канцелярії та їх охорони, виконанні;
Господарських повинностей на вимогу полковників, сотників чи курінних отаманів тощо.
Селяни сплачували також щорічний «подимний податок». Його розмір залежав від наявності будинку, розміру і характеру господарства селянина. Періодично встановлювалися повинності у вигляді плати «мостового» — грошей на утримання доріг, «покотельщизни» — мита за виготовлення винних виробів, «пчолиного», тобто грошей-па утримання вуликів, та ін. За правовим станом селянство поділялося на дві категорії. Першу з них становили селяни, котрі проживали на землях української шляхти і церкви, які продовжували залишатися кріпосними. Другу категорію становили селяни, котрі проживали на землях вигнаних магнатів, католицької церкви і польсько-литовської шляхти, за якими визнавалося право вільного переходу.
Міське населення за соціально-економічним і правовим становищем не було однорідним. Його верхівку становили купці, цехові майстри ремісників і чиновники, а основну масу — ремісники, дрібні торговці та декласовані елементи, тобто міська біднота.
Міське населення називалося міщанами. Серед них вирізнялися представники міського управління — війти, бурмістри, радники і лавники, що за становищем прирівнювалися до козацької старшини і шляхти. Всі мешканці визнавалися вільними. Вони мали право переходу в козацтво, право займатися ремеслами, промислами і торгівлею. У містах проживало також населення, яке займалося сільським господарством, дрібною торгівлею, а також дрібну орендатори міських земель, ті, хто займалися ремеслом;. Та ін.
На міщанство поширювалась уся система різноманітних повинностей. Вони платили подимний податок, мостові гроші, ярмарочні збори, забезпечували військові постої тощо, за свій рахунок утримували міську адміністрацію і забезпечували охорону міста.
Нелегке становище міщан стало причиною того, що-чимало з них переходили у козацтво і виступали разом із. Селянами в антикріпосницькій боротьбі.
Чільне місце в українському суспільстві посідало козацтво. Головним обов'язком козаків вважалася військова служба. Козацтво поділялося на старшину і рядових. Козацька старшина за становищем належала до панівної верстви. Козацтво визнавалося вільним. Воно могло безперешкодно переходити в інший стан, змінити місце проживання, користуватися землею, звільнялося від загальних податків і повинностей. Його особливим правом була. Участь у виборах козацької старшини. Серед козаків найпривілейованішими вважалися реєстрові козаки, за якими визнавалися право власності на землю. Одним із привілеїв козацтва було те, що вони користувались правом захисту у своїх судах: курінних, сотенних, полкових на генеральному суді.
Таким чином, в Україні продовжував існувати суспіль ний лад, що відповідав феодальному способу виробництва.
25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49
50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99
100 101 102 103 104 105 106 Наверх ↑