Загальна характеристика роботи
Актуальність теми обумовлена специфікою сучасного етапу розвитку виробничих підприємств, господарська діяльність яких здійснюється за зростаючої конкуренції і стрімкого науково-технічного прогресу. З цих причин трансфер технологій, створених провідними виробниками, виступає як один із способів інноваційного розвитку і підвищення конкурентоспроможності вітчизняних підприємств. Проте, як показує практика, процес трансферу не завжди завершується успішно через незнання підприємцями особливостей його складного механізму.
Проблеми інноваційного оновлення техніко-технологічної основи виробництва є предметом досліджень багатьох вітчизняних та зарубіжних науковців. Це, зокрема, в. Александрова, г. Андрощук, с. Валдайцев, ю.гончаров, в. Денисюк, е. Ендерсон, в. Євдокімова, о. Житенко, к. Зузік, м.йохна, с. Ковальчук, с. Коруна, о. Орлов, р. Патора, й. Петрович, о. Пічкур, б. Прахов, а. Ржавський, б. Саліхова, в. Стадник, т. Троціковський, л. Федулова, н. Фонштейн, р.фостер, д. Хенатра, н. Чухрай, а. Шапошніков, т. Щедріна та інші. Проте, незважаючи на наявність значної кількості публікацій за цією тематикою, все ще залишається багато не висвітлених або дискусійних питань, які стосуються процесів залучення технологій на підприємства, особливо за відсутності їх законодавчої урегульованості в україні, що робить проблематичним прогнозування ефективності передачі технологій. Зокрема, практично відсутні дослідження, спрямовані на вирішення проблем ефективного вибору організаційних форм трансферу технологій. Разом з тим, розробка методичного інструментарію щодо порядку та форми залучення нових технологій дала б можливість вітчизняним промисловим підприємствам належним чином спланувати свої інноваційну діяльність, а відтак забезпечити свою технологічну конкурентоспроможність. Наукова і практична значимість вирішення проблем, пов' язаних зі здійсненням ефективного трансферу технологій і обумовлює актуальність теми дисертації.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано згідно з планом науково-дослідних робіт хмельницького національного університету в межах теми "теоретичні та практичні аспекти формування системи менеджменту в умовах трансформаційної економіки" (затверджена на засіданні науково-технічної ради університету, протокол № 5 від 4 грудня 2002 р.).
Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає в розробці теоретико-методологічних засад обґрунтування вибору і оцінювання ефективності організаційних форм трансферу технологій для реалізації завдань технологічного розвитку виробничих підприємств. Відповідно до цільової спрямованості роботи для досягнення поставленої мети визначено такі завдання дисертаційного дослідження:
- Визначити роль і завдання технологічної політики у формуванні конкурентоспроможності виробничого підприємства;
- Дослідити мотиви й елементи трансферу технологій, з' ясувати особливості його здійснення в сучасних економічних умовах;
- Проаналізувати переваги й недоліки різних організаційних форм трансферу технологій з метою виявлення чинників, які визначають доцільність їх застосування підприємствами; з'ясувати вплив трансакційних витрат на вибір організаційної форми трансферу технологій;
- Проаналізувати вплив інституційних та економічних чинників на процеси здійснення трансферу технологій вітчизняними підприємствами з урахуванням їх галузевої приналежності;
- Дослідити чинники, що гальмують процес технологічного розвитку вітчизняних малих та середніх підприємств і окреслити шляхи та способи мінімізації їх впливу;
- Проаналізувати існуючі методики оцінювання вартості технологій з метою вибору критеріїв та інструментів оцінювання ефективності їх трансферу за різними організаційними формами;
- Окреслити перспективні напрями формування технологічної стратегії вітчизняних виробничих підприємств з урахуванням ресурсних та інституційних обмежень;
- Сформувати комплекс методичного інструментарію для обґрунтування вибору виробничим підприємством організаційної форми трансферу технологій з урахуванням їх ефективності і завдань технологічного розвитку.
Об'єктом дослідження є процес трансферу виробничих технологій за різними організаційними формами.
Предметом є теоретико-методичне забезпечення обґрунтування вибору виробничими підприємствами організаційної форми трансферу технологій на основі оцінки її ефективності з урахуванням трансакційних витрат.
Методи дослідження. Дослідження проведене на основі системного підходу до аналізу економічних явищ і процесів, з використанням базових постулатів сучасної економічної теорії (зокрема, теорії трансакційних витрат), теорії управління (зокрема, стратегічного) та діалектичних методів наукового пізнання. Конкретні наукові результати одержані з використанням загальнонаукових методів пізнання: узагальнення і абстрактно-логічного аналізу, систематизації і формалізації, статистичного і техніко-економічного аналізу, спостереження і порівняння. Методом абстрактно-логічного аналізу досліджувалась економічна природа категорій "трансфер технологій", "технологічна політика", "стратегія технологічного розвитку"; методами статистичного аналізу, узагальнення та порівняння досліджувалися процеси технологічного розвитку вітчизняних підприємств у галузевому розрізі; методами соціологічних спостережень та експертних оцінок досліджувалися проблеми трансферу технологій у секторі малого та середнього бізнесу.
Інформаційною базою досліджень є періодичні видання, наукові збірки, монографії та інші наукові видання вітчизняних і зарубіжних вчених з питань управління технологічним розвитком підприємств, статистичні дані державного комітету статистики україни, законодавчі акти, статистичні дані промислових підприємств, результати анкетних опитувань та інтерв'ю, здійснених автором.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в розроблених особисто дисертантом рекомендаціях і пропозиціях щодо вибору організаційних форм
Трансферу технологій на основі їх порівняльної ефективності та з урахуванням трансакційних витрат, які супроводжують процес залучення технології. Основні положення, які виносяться на захист, такі:
Вперше:
- Диференційовано сукупність організаційних форм трансферу технологій за специфікою прояву ринкових відносин, що дало змогу виявити найважливіші детермінанти трансакційних витрат, притаманні процесам трансферу за різними формами і сформувати рекомендації щодо обґрунтування організаційної форми трансферу залежно від умов діяльності підприємства і ступеня захищеності прав власності на об' єкт трансферу;
- Розроблено принципові засади створення центру трансферу технологій, функціонування якого дасть змогу зменшити рівень трансакційних витрат при обґрунтуванні типу та форми залучення технологій виробничими підприємствами і підвищити ефективність процесу трансферу;
Удосконалено:
- Методику аналізу впливу чинників зовнішнього середовища на діяльність виробничих підприємств, що дасть змогу враховувати їх галузеву специфіку при виборі організаційної форми трансферу технологій;
- Інструментарій визначення ринкової цінності технології як нематеріального активу, що дасть змогу підвищити рівень обґрунтованості рішення щодо доцільності її залучення на підприємство за різними організаційними формами;
- Методику якісного аналізу порівняльної величини трансакційних витрат, які виникають при здійсненні трансферу технологій, що дасть змогу мінімізувати їх вплив через вибір організаційної форми трансферу;
Дістали подальшого розвитку:
- Понятійний апарат стратегічного менеджменту, зокрема, через уточнення сутності категорій "трансфер технологій", "технологічна політика", "управління трансфером технології" з огляду на завдання, що вирішуються у процесі управління технологічним розвитком підприємства;
- Рекомендації щодо обґрунтування адекватної стратегії і ресурсним можливостям виробничих підприємств технологічної політики, що передбачають визначення економічної доцільності залучення нових технологій за тими організаційними формами, які мінімізують витрати, пов' язані із захистом прав власності; розроблено модель такого вибору.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони підвищують рівень обґрунтованості управлінських рішень щодо планування технологічного розвитку вітчизняних виробничих підприємств через вибір оптимальної форми трансферу технології.
Результати виконаної роботи знайшли практичне застосування в управлінні трансфером технологій на тов "фабрика штучних шкір "еко-скаі" (акт впровадження від 27 березня 2006 р.), та зат "славутський комбінат "будфарфор" (акт впровадження від 5 квітня 2006 р.). Окремі результати дисертації використовуються у навчальному процесі хмельницького національного університету при викладанні навчальних дисциплін "інноваційний менеджмент" і "економіка і організація інноваційної діяльності"(довідка впровадження від 19 червня 2006 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою працею. Основні наукові положення, розробки, висновки та рекомендації, які виносяться на захист, одержані автором особисто. Внесок автора у колективні наукові роботи конкретизовано у списку публікацій.
Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження доповідалися та отримали схвалення на таких науково-практичних конференціях як: іі міжнародна конференція студентів, аспірантів і молодих вчених "науково-технічний розвиток: економіка, технології, управління" (9-12 квітня 2003 р., м. Київ); іі міжнародна науково-практична конференція "розвиток соціально-економічних відносин в умовах трансформації економіки україни" (17-18 квітня 2003 р., м. Хмельницький); і українсько- польська науково-практична конференція "сучасні технології виробництва в розвитку економічної інтеграції та підприємництва", (16-18 жовтня 2003 р., м. Сатанів); і міжнародна науково-практична конференція "проблемы современной экономики и институциональная теория", 15-16 березня 2004 р., м. Донецьк), міжнародна науково-практична конференція "економічні проблеми розвитку промислового виробництва" (4 жовтня 2004 р., м. Одеса), iv міжнародна науково-практична конференція "проблеми планування виробництва в умовах переходу до ринку" (30 вересня - 2 жовтня 2005 р., м. Алушта), і всеукраїнська конференція "бар'єри та перспективи розвитку малого бізнесу в україні" (14-15 лютого 2005 р. М., київ), іі міжнародна науково-практична конференція "актуальні проблеми регіонального розвитку в контексті європейської інтеграції" (2-4 червня 2006 р., м. Луцьк); міжнародна науково-практична конференція "маркетингові технології в умовах інноваційного розвитку економіки"( 1-2 грудня 2006 р., м. Хмельницький).
Публікації. Найсуттєвіші теоретичні і практичні результати дисертаційного дослідження опубліковані в 11 наукових працях, в т.ч. 8 - у фахових виданнях загальним обсягом 3,9 др. Арк., 1 робота як звіт з дослідницького міжнародного гранту загальним обсягом - 3,0 др. Арк. Із опублікованих у співавторстві 3 праць 2,4 др. Арк. Належить особисто автору. Загальний особистий внесок автора складає 5,4 др. Арк.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків.
Основний зміст дисертації викладений на 196 сторінках. Робота містить 25 таблиць, 18 рисунків. Список використаних літературних джерел налічує 174 найменувань, 6 додатків викладено на 14 сторінках.