60. Як влаштовані, як працюють і коли застосовуються чотиримасові двохвальні вібратори?

У ВБЗП із спіральними лотками на вільній підвісці застосовують двохвальні чотирьохмасові вібратори, які створюють крутний момент, що надає робочому органу живильника коливальні рухи навколо осі і періодичну силу, що збурює коливання і обумовлює коливальний рух робочого органу уздовж його осі. Вібратор складається з двох валів 1 і 2, сполучених між собою зубчатими колесами, які обертаються в різні боки. На кінцях кожного валу укріплені дебаланси 3, 4, 5 і 6. Вали дебалансів закріплені в загальній опорі 7. Для отримання крутного моменту і сили, що збурює коливання у вертикальній плоскості, дебаланси вібратора з кожного боку валу зміщені щодо один одного на кут 90°.

61.Що уявляють собою і як працюють пневматичні вібратори?

До поршневих відносяться вібратори, в яких збуджуюча  сила створюється унаслідок зворотно-поступального руху поршня або якого-небудь аналогічного  елементу.У пневматичних поршневих вібраторах стисле повітря підводиться поперемінно за допомогою золотникової системи з різних сторін плунжера, що переміщається, і випускається в атмосферу.

62. Коли і чому застосовуються електромагнітні вібратори? Як вони влаштовані?

До електромагнітних відносяться вібратори, в яких  сила збурення створюється магнітним полем, що утворюється при проходженні через обмотку вібратора змінного або пульсуючого струму.Електромагнітний вібратор складається з магнітопроводу, що включає статор і якір, набраних з листової електротехнічної сталі, однієї або декількох обмоток і пружинної системи. Найчастіше статор магнітопроводу набирається з пластин Ш- подібної або П - подібної форми, а якір - з пластин прямокутної форми. Найбільшого поширення набули електромагнітні вібратори. По своєму принциповому устрою електромагнітні вібратори є найбільш досконалим видом приводу. Якщо в більшості типів приводу відбувається перетворення обертального руху двигуна в зворотно-поступальний рух вібратора, то в електромагнітних вібраторах необхідний зворотно-поступальний рух створюються безпосередньо без яких-небудь проміжних механізмів. Електромагнітні вібратори не мають деталей, що труться, схильних до зносу. Вони допускають зручне регулювання режиму роботи.

63. Розгляньте та проаналізуйте класифікацію вібраційних бункерних завантажувальних пристроїв з електромагнітним приводом.

Відомі в даний час конструкції ВБЗП з електромагнітним приводом виконуються з направленою резонансною підвіскою. Упроваджені в промисловість конструкції відрізняються широким діапазоном розмірів чаші, конструкцією і типом пружної системи і споживаною цими пристроями потужності. Діаметри чаш в цих конструкціях коливаються від 90 до 1000 мм, а споживана потужність від 5 до 300 Вт. Максимальна швидкість руху заготовок, досягнута в існуючих конструкціях складає 1 м/с.

Вживані в даний час ВбзП с електромагнітним приводом можна класифікувати по наступних основних конструктивних ознаках:

1. По розташуванню і кількості електромагнітів:

а) з одним вертикальним вібратором;

б) з декількома (зазвичай трьома) тангенціально розташованими вібраторами.

2. За формою пружної підвіски:

а) з одно - і багатошаровими плоскими пружинами;

б) з круглими пружинними циліндровими стрижнями;

в) з гратчастим гіперболоїдним торсіоном;

г) з комбінованою пружною системою.

3. За способом регулювання швидкості руху заготовок:

а) із зміною напруги за допомогою автотрансформатора;

б) із зміною струму і падіння напруги на електромагнітах за допомогою реостата;

в) із зміною повітряного зазору електромагніту.

4. За способом регулювання резонансного налаштування:

а) з регулюванням резонансного налаштування шляхом зміни товщини пакетів багатошарових підвісок;

б) з регулюванням резонансного налаштування шляхом зміни робочої довжини пружних підвісок;

в) з регулюванням, здійснюваним шляхом зміни маси системи за допомогою додаткових вантажів.

5. Формою і способу кріплення чаші:

а) з циліндровою чашею (знімною і постійною);

б) з конічною чашею (знімною і постійною);

в) з чашею, що має криволінійну утворюючу.

64. Яка загальна послідовність роботи при проектуванні вібраційного бункерного завантажувального пристрою?

Правильно розроблена конструкція вібраційного бункерного завантажувального пристрою повинна забезпечити надійну його роботу в оптимальному для даних заготовок режимі і мати необхідну продуктивність при мінімальній споживаній енергії.

Для того, щоб спроектувати потрібне ВБЗП, необхідно виконати роботу в наступній послідовності:

1.Формулювання (визначення) початкових даних для розрахунку ВБЗП.

2.Проектування чаші ВБЗП.

3.Визначення початкових даних для розрахунку пружної системи.

4.Вибір, розрахунок і проектування пружної системи ВБЗП.

5.  Вибір, розрахунок і проектування вібратора.

6.Загальна компоновка і проектування системи амортизації.

7.Завершальне опрацьовування конструкції.

65.Сформулюйте вихідні дані для розрахунку вібраційного бункерного завантажувального пристрою.

Для того, щоб приступити до розрахунку ВБЗП, необхідно сформулювати і уточнити початкові дані для проектування. До таких початкових даних відносяться:

1. Дані про заготовки, що підлягають завантаженню:

- їх розміри;

- їх конфігурація (форма);

- їх матеріал.

2. Необхідна продуктивність ВБЗП.

3.  Необхідна швидкість руху заготовок по лотку.

4. Міжзавантажувальні інтервали і необхідний об'єм чаші ВБЗП.

66. Як здійснюється проектування чаші вібраційного завантажувального пристрою?

Об'єм чаші ВБЗУ можна оцінити як Vч = Vзагр(2…4) і тоді призначаємо заздалегідь розміри циліндрової чаші, виходячи із співвідношення:

де Dч - внутрішній діаметр чаші; Hч - висота чаші.

Прийнявши  Dч = Kч·hч (зазвичай Kч = 2….3), можна записати  Dч = Kч·hч, звідки:

Звідки:

Вибравши  Hч, визначаємо і діаметр чаші. При цьому, для отримання високого коефіцієнта западання kз  рекомендується Dч ≥ (8….12)lз. Потім, конструктивно (тобто промальовував) визначуваний крок лотка tл таким, щоб він був мінімальним, але дозволяв захоплювати деталі або всі, або певній орієнтації. Для вибраних tл і Dч визначаємо кут підйому лотка α:

і перевіряємо його допустимість (це встановлено ще при визначенні оптимального режиму вібротранспортування вибором Kα). Якщо набуте значення Kα нас не задовольняє, то доводиться або міняти tл, або Dч і коректувати Hч.

Після вибору параметрів чаші проводиться її конструктивне опрацьовування і оформлення (прокреслення) з урахуванням технологічності конструкції і призначення матеріалу.

67. Як здійснюється розрахунок пружної системи вібраційного завантажувального пристрою?

Тепер вибирається тип підвіски і радіус кріплення пружних елементів до чаші ВБЗУ rу і визначається кут нахилу пружних елементів ψ

Пружні елементи до верхньої (робочою) маси, тобто до чаші, зазвичай кріплять так, щоб їх проекція була перпендикулярна до радіусу кріплення.

Для двохмасової динамічної системи і хорошої віброізоляції (жорсткістю амортизаторів можна нехтувати) формула для визначення кута нахилу пружних елементів представляється:

Експериментально встановлено, що для більшості конструкцій можна прийняти            Kψ ≈  0,7.

Тепер визначаємо приведені маси верхніх і нижніх елементів і всієї конструкції в цілому.

Опрацьовуємо конструкцію робочої підвіски (прокреслюємо) нижньої реактивної маси. При цьому дотримуємося вже висловлених рекомендацій по співвідношенню приведених мас.

68. У чому полягає загальна компоновка конструкції вібраційного завантажувального пристрою?

Після того, як визначені параметри основних елементів ВБЗП, проводиться опрацьовування всієї конструкції, тобто виконується робоче складальне креслення ВБЗП з розробкою з'єднання окремих вузлів, їх остаточного розташування і взаємодії. При цьому вирішується питання установки всього пристрою для узгодження його роботи з робочою машиною і спосіб віброізоляції.

69. Як здійснюється віброізоляція бункерного завантажувального пристрою?

Для віброізоляції можливе закріплення всього ВБЗУ за “нульові ” точки пружної системи або установка нижньої “реактивної ” маси на виті циліндричні пружини.

Нульові точки пружної системи для динамічно повністю урівноваженої системи ВБЗП (див. вище) визначаються із співвідношення:

де lв - відстань від верхньої точки кріплення пружного елементу до нульової крапки;

lн - відстань від нульової крапки до нижньої точки кріплення пружного елементу.

Проте для кріплення за нульові крапки необхідний якийсь пристрій, що має кінцеві розміри і тоді цей пристрій повинен допускати поворот робочих елементів (пружин) як показано на рис. 11.3. Повністю усунути вібрації виявляється неможливо, але вони значно ослаблені. Весь пристрій в просторі має постійне фіксоване положення. Для більшої віброізоляції поворотні елементи кріплення встановлюються на гумові втулки.

Частіше використовується простіший спосіб віброізоляції установкою всього ВБЗУ на м'які виті циліндричні пружини (див. рис. 10.2, лекція 10). В цьому випадку розрахунок амортизаційної пружної системи ведеться за рекомендаціями викладеними в книзі [13]. 

Для виключення зайвої рухливості в горизонтальній плоскості і виключення гойдання щодо вертикальної осі при такій системі амортизації в конструкцію ВБЗП вводиться вертикальна вісь і втулка, розташовані по осі всього ВБЗУ як показано на рис. 10.2. І, нарешті, проводиться остаточне конструктивне оформлення ВБЗП і при необхідності робиться уточнений перевірочний розрахунок всіх елементів.