на стадіях конструювання машин

Основною метою проведення розрахунків економічної ефективності виробів, які проектуються, є, з одного боку, їх кількісна і якісна оцінка в порівнянні з сучасними діючими виробами аналогічного при-значення, а з іншого боку – відбір найкращих конструкційних варіантів при проектуванні. Таким чином, розрахунки, пов’язані з обґрунтуванням нових конструкцій, будуть мати характер порівняльного аналізу. Базою для порівняння повинні слугувати найкращі зразки техніки.

Основним показником при порівняльному аналізі економічної ефективності конструкцій є річний економічний ефект. Для порівняльного техніко-економічного аналізу за базові вироби обирають сучасні моделі, освоєні у виробництві, які мають аналогічне експлуатаційне призначення і, по можливості, близькі за кінцевим результатом до того, що проектується.

У сфері виробництва найбільшу складність має розрахунок собівартості виробу. Необхідно застосувати особливі методи прогнозування собівартості виробів, які базуються на використанні відомих на цьому етапі даних.

Метод питомих показників визначення собівартості виробу засно­ваний на статистичних показниках питомої собівартості одиниці маси або будь-якого експлуатаційного параметра. Цей метод може бути уточненим за допомогою диференційованих питомих показників: питомої матеріаломісткості та питомої трудомісткості. На основі розрахованих за ними витрат на матеріали і зарплату основних виробничих робітників, собівартість укрупнено може бути визначена за звичайними калькуляційними формулами. Однак, цей метод забезпечує точність техніко-економічного аналізу тільки у випадках повної аналогії конструкцій.

При використанні бального методу основні технічні дані виробу і показники його виготовлення оцінюють експертним шляхом балами. За кожним параметром його максимальну величину оцінюють граничною кількістю балів і встановлюють характер зв’язку (лінійний чи степеневий) між кожним параметром і балами. Отримані для кожного параметра бали підсумовують, потім діленням відомої собівартості кожного виробу на суму балів отримують вартість одного балу – ціннісний множник. Середнє арифметичне усіх ціннісних множників використовують при проектуваннінових виробів для оцінки їх собівартості. Метод може бути викорис­таним при прогнозуванні собівартості на ранніх етапах проектування.

Для розрахунку всіх витрат на підготовку та освоєння виробництва можна використовувати нормативи, статистичні дані про затрати на підготовку аналогічних виробів, використовувати метод питомих показників, розрахувавши середні питомі витрати, наприклад, на 1 кг маси виробу.

Розрахована собівартість виробу, що проектується, є базою для розрахунку оптової ціни. У результаті всіх проведених розрахунків маємо комплекс даних: експлуатаційні характеристики виробів; річний економічний ефект від їх впровадження; лімітна оптова ціна виробів; показники уніфікації виробів, що проектуються, та базових; основні техніко-економічні показники виробів, що проектуються, та кращих виробів аналогічного призначення.

У кінцевій порівняльній оцінці ефективності варіантів виробу необхідно врахувати соціологічний ефект, екологічні характеристики, показники уніфікації.

До розрахунків техніко-економічної ефективності необхідно застосовувати імовірнісний підхід, а підсумкові результати розрахунків слід розглядати як імовірнісні оцінки. Такий підхід дозволяє дати більш об’єктивну характеристику якості проектування і приймати обґрунтовані рішення відносно впровадження виробу у виробництво.