Розділи

Тема 1.3. Фінанси як економічна категорія

Вітчизняна теорія фінансів базується на єдиному комплексному підході до визначення суті фінансів. При цьому у більшості науковців увага акцентується не на особливостях прояву фінансів на макро- та мікрорівнях, а на їх характерних ознаках.

Як будь-яка економічна категорія фінанси мають певні особливості:

1. Фінанси є грошовою категорією

2. Фінанси є розподільчою категорією

3. Фінанси приймають участь у формуванні та використанні фондів грошових коштів, а отже є ресурсоутворюючою категорією

1. Особливість фінансів як економічної категорії полягає в тому, що вони завжди мають грошову форму вираження. Про які б фінансові операції не йшла мова: формування доходів підприємств і держави, розподіл прибутку на підприємствах, внесення суб’єктами господарювання платежів у бюджет та позабюджетні фонди, для всіх них характерним є рух грошей у готівковій та безготівковій формах.

Грошовий характер фінансових відносин - важлива визначальна ознака фінансів. Гроші, їх реальний рух служать обов’язковою умовою виникнення та існування фінансів. Однак самі по собі гроші, їх рух не визначають суті фінансів, їх змісту, суспільного призначення.

Слід зауважити, що хоча всі фінансові відносини є грошовими, не всі грошові відносини можна вважати фінансовими.

Наприклад. Відносини купівлі-продажу - громадсько-правові; постачання - господарсько-правові; штрафи за спричинення шкоди природному середовищу - адміністративно-правові.

Фінанси відрізняються від грошей не лише змістом, але і функціями, які вони виконують в процесі розширеного відтворення.

Гроші - це загальний еквівалент вартості, за допомогою якого насамперед вимірюються витрати праці асоційованих працівників. Грошові відносини за своїм змістом і складом значно ширші фінансових. Грошовий обіг, кредит, ціноутворення, реалізація товарів через торгівельну мережу, грошова оплата праці - все це спирається на використання грошей як загального еквівалента, але не виражає фінансових відносин. Для визначення суті фінансів необхідне виділення інших специфічних ознак цієї економічної категорії.

Фінанси - економічний інструмент розподілу та перерозподілу валового внутрішнього продукту (ВВП) та національного доходу, засіб контролю за утворенням та використанням фондів грошових коштів. Головне призначення фінансів - через утворення грошових доходів та фондів забезпечити не лише потреби держави та підприємств в грошових коштах, але і контроль за використанням фінансових ресурсів.

Фінанси відображають грошові відносини, що виникають між:

·підприємствами в процесі придбання товарно-матеріальних цінностей, реалізації продукції та послуг;

·підприємствами та вищестоящими організаціями при утворенні централізованих фондів грошових засобів та їх розподілі;

·державою та підприємстві при сплаті останніми податків в бюджетну систему і фінансуванні з боку держави витрат підприємств;

·державою та громадянами при внесенні ними податків та добровільних платежів;

·підприємствами , громадянами та позабюджетними фондами при внесенні платежів та отриманні ресурсів;

·окремими ланками бюджетної системи;

·органами майнового та особистого страхування, підприємствами, населенням при сплаті страхових внесків та відшкодуванні збитків, при настанні страхового випадку;

· а також грошові відносини, що опосередковують кругообіг фондів підприємств.

Без участі фінансів національний дохід не може бути розподіленим. Фінанси - невід’ємна зв’язкова ланка між утворенням та використанням національного доходу. Фінанси впливають на виробництво, розподіл, обмін і споживання і, саме тому, мають об’єктивний характер. Вони відбивають певну сферу виробничих відносин і належать до базисної категорії.

2. Саме тому слід зауважити, що другою характерною рисою фінансів як економічної категорії є розподільчий характер фінансових відносин. За допомогою фінансів відбувається виділення у складі виручки від реалізації продукції коштів для відшкодування матеріальних витрат, амортизаційних відрахувань, фонду оплати праці, прибутку, відрахувань на соціальне страхування тощо. Через податки, збори та інші платежі у розпорядження держави вилучається частина доходів суб’єктів господарювання і населення.

З їх допомогою здійснюється вторинний розподіл та перерозподіл національного доходу. В 1960-1990-х р.р. Частка національного доходу, що пройшла перерозподіл через фінансову систему значно збільшилася до 30-50% і більше. Перед першою світовою війною ця частка складала 9-18%.

Завдяки фінансам відбувається перерозподіл централізованих і децентралізованих доходів і надходжень через систему бюджетних та позабюджетних фондів, видатків підприємств, організацій, установ.

Централізовані фінанси - це економічні грошові відносини, яки пов’язані з формуванням та використанням фондів грошових коштів держави, які акумулюються в державній бюджетній системі та урядових позабюджетних фондах.

Децентралізовані - грошові відносини, що опосередковують кругообіг грошових фондів підприємств.

Але слід зауважити, що розподільчі процеси відбуваються не лише через фінанси, але і шляхом використання цін, заробітної плати і кредитів. Як відомо, ціна - це грошовий вираз вартості товару. Перед тим, як відбудеться перерозподіл національного доходу, товар має бути реалізованим. Ціна передбачає величину грошових коштів, що надійдуть від реалізації продукції до її власників та виступає вихідною основою для подальшого розподільчого процесу. Ціни також регулюють попит та пропозицію на товари і тим впливають на виробництво.

Заробітна плата – інструмент вимірювання живої праці працівників. Вона в основному використовується як джерело особистого споживання. І лише незначна частка заробітної плати може розглядатися як джерело виробничого інвестування, якщо фізична особа приймає рішення щодо акціонування або купівлі облігацій держави чи підприємства.

Великі перерозподільні процеси відбуваються в сфері кредитних відносин. Фінанси і кредит - категорії, що дуже тісно пов’язані між собою. У сполученні вони забезпечують кругообіг грошових фондів підприємств на розширеній основі. В Україні кредитні ресурси широко використовуються для покриття бюджетного дефіциту.

Кредит - це рух позичкового фонду, що здійснюється через банківську систему та спеціалізовані фінансово-кредитні інститути. Банки акумулюють вільні грошові кошти підприємств та населення та передають їх на принципах забезпеченості, платності, повернення та терміновості підприємствам, які їх потребують.

Відмінність кредитних відносин від фінансових полягає в тому, що кредит має в обумовлений термін бути поверненим кредитору із сплатою за нього заздалегідь встановлених відсотків, в той час як фінанси відображають односторонній та безповоротний рух вартості (див. Таб.1).

Таблиця 1. Порівняльна характеристика фінансів та кредиту

Фінанси

Кредит

Форма руху вартості

Тільки грошова

Грошова, товарна (продукти, роботи, послуги, ідеї)

Напрям руху вартості

Односторонній, безповоротний

Передбачає повернення

Строковість

Не визначається

Є обов’язковою умовою кредитування

Платність

Не визначається

Сплата відсотків

Матеріальне забезпечення

Не визначається (виключення становить державний кредит)

Є обов’язковою умовою кредитування

Цільове використання

3. Третьою характерною ознакою фінансів є те, що фінансові відносини завжди пов’язані з формуванням та використанням фінансових ресурсів. Фінансові ресурси - грошові кошти, що утворюються в процесі розподілу та перерозподілу валового внутрішнього продукту, а також частини національного багатства.

Тобто, за своїм матеріальним складом фінанси - цільові фонди грошових коштів, сукупність яких уявляє фінансові ресурси країни.

Основними елементами фінансових ресурсів є прибуток, амортизаційні відрахування, виторг від продажу акцій і облігацій, інші види грошових доходів, відрахувань і надходжень, а також частина національного багатства, створеного минулою працею. Їх використання здійснюється в основному через фінансові фонди - відокремлені частини грошових доходів і надходжень, що відповідають певному цільовому призначенню.

Фінансові фонди створюються на підприємствах, в галузевих органах управління, а також на загальнодержавному рівні. Цільове призначення таких фондів - важлива умова їх ефективного використання. Використання фінансових ресурсів може відбуватися і в нефондовій формі (сплата і одержання штрафів, інвестування коштів в акції та облігації, одержання за ними дивідендів та відсотків тощо). Однак фондова форма використання фінансових ресурсів у порівнянні з нефондовою дозволяє більш тісно пов’язати задоволення потреб суб’єктів господарювання і держави з їх економічними можливостями.

З урахуванням вищевикладеного можна дати таке визначення фінансів як економічної категорії:

Фінанси - економічні відносини, що пов’язані з формуванням, розподілом та використанням централізованих та децентралізованих фондів грошових коштів для виконання функцій та завдань держави та забезпечення умов розширеного відтворення.

Сутність фінансів знаходить прояв в їх функціях.

Питання до теми.

1. Назвати особливості фінансів як економічної категорії.

2. Дайте визначення фінансів.

3. Охарактеризуйте фінанси як грошову категорію.

4. Розкрити сутність фінансів як розподільчої категорії.

5. Особливості визнання фінансів як ресурсоутворюючої категорії.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 
25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49  Наверх ↑

Кращі книги