Тема 11.3. Розрахунок і оцінка показників ліквідності та платоспроможності

 Найважливішим індикатором фінансового стану, який можна отримати при аналізі, є його ліквідність і тенденції її зміни .

 В умовах ринкових відносин категорія “ліквідність”, що вимірюється рядом показників, при оцінці фінансового стану є найбільш використовуваємою і достатньо універсальною. Ліквідність найкраще відбиває основний принцип ринку - економічна самостійність господарюю чих суб’єктів, коли кожен несе відповідальність за взяті на себе фінансові зобов’язання. Тобто ліквідність дає якісну оцінку стану суб’єкту, що аналізується.

 З економічної точки зору ліквідність розуміють як легкість продажу активів підприємства, тобто їх перетворення у грошові кошти, які вважаються абсолютно ліквідними, тому що вони легко перетворюються у будь - яку іншу форму активів. Звідси витікає, що поняття “ліквідність” поєднане зі строковістю - часом, необхідним для перетворення активів у гроші. Категорія строковості є дуже важливою тому, що продаж активів розглядається не як реальна необхідність, а як потенційна можливість погашення зобов’язань, що виникають у зв’язку із формуванням цих активів.

 Отже, “ліквідність” - це достатність коштів для покриття зобов’язань і їх відповідність за строками виникнення. У більш широкому смислі ліквідність зв’язана із платоспроможністю і розглядається як можливість підприємства платити свої борги, а у кінцевому результаті - мати ринкову вартість, яка перевищує витрати на своє формування.

 Ліквідність балансу підприємства забезпечується у тому випадку, коли менш ліквідні активи покриваються відносно стійкими пасивами, а короткостроковим борговим зобов’язанням відповідає найбільш ліквідна частина активів, тобто зберігається нерівність: АКТИВ(t) ³ ПАСИВ(t), де t -певний строк.

 Аналіз ліквідності можна проводити з використанням абсолютних і відносних показників.

 Смисл аналізу ліквідності за допомогою абсолютних показників - перевірити, які джерела коштів і в якому обсязі використовувались для покриття короткострокових зобов’язань. Аналіз ліквідності балансу полягає у порівнянні засобів по активу, згрупованих за ступенем їх ліквідності і розташованих у порядку зниження, із зобов’язаннями по пасиву, згрупованими по строках їх погашення і розташованих у порядку зростання строків. Виходячи із економічного змісту ліквідності і порядку складання балансу доцільно не включати у розрахунки окремі статті балансу, які не відображають реальної величини джерел покриття зобов’язань.

 В залежності від ступеня ліквідності, тобто від швидкості перетворення у грошові кошти, активи підприємства поділяються на групи:

1.найбільш ліквідні активи - до них відносять усі статті грошових коштів і поточних фінансових інвестицій.:

А1= Гр..К і Поточні фінансові інвестиції (22)

 На 1.01.02. : А1=139,2 тис. Грн.

 На 1.01.03. : А1=105,8 тис. Грн.

Активи, які швидко реалізуються - дебіторська заборгованість (дтз)

А2 = дтз

 На 1.01.02. : А2=1099,8 тис. Грн.

 На 1.01.03. : А2=1469,3 тис. Грн.

Активи, які повільно реалізуються - запаси (ряд 100-140) другого розділу активу

 На 1.01.02. : А3= 2851,

На 1.01.03. : А3= .93197,2

Активи, що важко реалізувати (А4) - статті першого розділу активу балансу – Необоротні активи

 Пасив балансу групуються за строками оплати:

1. Найтерміновіші зобов’язання (П1)- кредиторська заборгованість

 2.короткострокові пасиви (П2)- короткострокові кредити і залучені кошти

3.довгострокові пасиви (П3)- довгострокові кредити і залученіі кошти:

 

4.постійні пасиви (П4)- статті першого розділу пасиву балансу:

 Для визначення ліквідності балансу слід співставити підсумки наведених груп по активу та пасиву. Баланс вважається абсолютно ліквідним, якщо мають місце співвідношення:

Виконання перших трьох нерівностей тягне за собою виконання четвертої нерівності, тому важливим є співставлення підсумків перших трьох груп по активу і пасиву. Четверта нерівність носить “балансуючий” характер; у той же час вона містить глибокий економічний зміст: його виконання свідчить про дотримання мінімальної умови фінансової стійкості - наявності у підприємства власних оборотних засобів.

У випадку, коли одна чи декілька нерівностей мають знак, протилежний зафіксованому у оптимальному варіанті, ліквідність балансу відрізняється від абсолютної. При цьому нестача коштів по одній групі активів компенсується їх надлишком по іншій, хоча компенсація при цьому має місце лише по вартості, оскільки в реальній платіжній ситуації менш ліквідні активи не можуть замінити більш ліквідні.

Аналіз ліквідності балансу оформляється у вигляді табл.14, де у графах 2,3,5,6 подані підсумки груп активу і пасиву, розраховані на початок і кінець звітного періоду.

Таблиця 14.

Аналіз ліквідності балансу.

 

Активи

На 1.01.02

На

1.01.03

Пасиви

На

1.0102

На

1.0103

Платіжний надлишок (нестача)

На 1.0102.

На 1.0103

А1

139,2

105,8

П1

1059,5

2795,1

-920,3

-2689,3

А2

1099,8

1469,3

П2

356,6

165,6

+743,2

+1303,7

А3

2846,5

3197,2

П3

0

0

+2846,5

+3197,2

А4

1769,4

1981,0

П4

4438,5

3792,6

-2669,1

-1811,6

Баланс

5854,6

6753,3

Баланс

5854,6

675 3,3

-

-

 

У графах 7,8 представлені абсолютні величини платіжних надлишків

Або нестач на початок і кінець звітного періоду:

 Співставлення підсумків першої групи по активу і пасиву, тобто А1 і П1 (строки до трьох місяців), відображає співвідношення поточних платежів і надходжень. Порівняння підсумків другої групи по активу і пасиву, тобто А2 і П2 (строки від 3 до 6 місяців), відбиває тенденцію збільшення чи зменшення поточної ліквідності у недалекому майбутньому. Співставлення підсумків по активу і пасиву третьої та четвертої груп відображає співвідношення платежів і надходжень і відносно віддаленому майбутньому. Аналіз, що проводиться за цією схемою, досить повно представляє фінансовий стан з точки зору можливостей своєчасного здійснення розрахунків1.01.02. Року по 1.01.03 року зросла платіжна нестача найбільш ліквідних активів для покриття найтерміновіших зобов’язань і на кінець періоду склала 2689,3 тис. Грн., і на суму 1303,7 тис. Грн. Існує надлишок по короткострокових пасивах, тому що підприємство не використовувало цей вид джерел для покриття. Отже, поточна ліквідність, тобто співставлення найбільш ліквідних активів і тих, які швидко реалізуються, із найтерміновішими і короткостроковими зобов’язаннями, свідчить про те, що у найближчий час підприємство не зможе покрити 1385,6 тис. Грн. (1303,7 - 2689,3). Це означає, що підприємство є неплатоспроможним.

 Активи, які реалізуються повільно, на кінець року перевищували довгострокові зобов’язання на 3197,2 тис. Грн., але ця сума не може бути направлена на покриття найтерміновіших зобов’язань, Перспективна ліквідність, яка представляє собою порівняння активів, що повільно реалізуються, із довгостроковими пасивами, свідчить, що по мірі надходження платежів підприємство зможе покрити ці зобов’язання.

 Таким чином, незадовільна ліквідність підтверджує кризовий стан підприємства.

Для оцінки платоспроможності підприємства використовують три відносні показники ліквідності:

1. Коефіцієнт абсолютної ліквідності дорівнює відношенню величини найбільш ліквідних активів до суми поточних зобов’язань:

 Ка = НЛА / ПЗ або А1 /Ряд. 620 балансу (32)

 На 1.01.02. : = 0,098

 На 1.01.03 : = 0,035

 Цей показник відбиває ту частину короткострокової заборгованості, яку підприємство може погасити у найближчий час. На кінець року підприємство може погасити лише 3,5% короткострокової заборгованості, хоча в нормальних умовах ця величина дорівнює 20 - 50%.

 Коефіцієнт абсолютної ліквідності характеризує платоспроможність підприємства на дату складання балансу.

2. Проміжний коефіцієнт покриття (коефіцієнт критичної ліквідності), для розрахунку якого у склад ліквідних засобів включають дебіторську заборгованість :

 Кпр = НЛА + дтз / ПЗ або А1 + А2 / ряд. 620 (33)

 На 1.01.02. = 0,875

 На 1.01.03. : = 0,532

 Коефіцієнт відбиває прогнозовані платіжні можливості підприємства при умові своєчасного проведення розрахунків з дебіторами.

 Оцінка нижньої границі КPP має вигляд: КPP³0,8 - 1,0.

 Отже, при умові своєчасного проведення розрахунків з дебіторами підприємство покриє 53,2% своїх зобов’язань, що не відповідає встановленим нормам.

 Коефіцієнт критичної ліквідності характеризує платоспроможність підприємства на період, що дорівнює середній тривалості одного обороту дебіторської заборгованості.

3. Коефіцієнт поточної ліквідності (покриття) дорівнює відношенню вартості всіх оборотних (мобільних) засобів підприємства до величини короткострокових зобов’язань.:

 К п.л. = іір.активу. / ПЗ або Рядок 260 / рядок 620 (34)

 На 1.01.02 = 2,884

 На 1.01.03 = 1,612

 Коефіцієнт покриття відбиває платіжні можливості підприємства, які оцінюються при умові не лише своєчасних розрахунків з дебіторами і сприятливою реалізацією готової продукції, але й продажу, при необхідності, інших елементів матеріальних оборотних коштів. Його нормальне обмеження: КP³1. Падіння значення показника свідчить про зниження платіжних можливостей підприємства.

 Коефіцієнт поточної ліквідності характеризує платоспроможність підприємства на період, що дорівнює середній тривалості одного обороту всіх оборотних засобів.

 Різні показники ліквідності не лише дають характеристику стійкості фінансового стану підприємства при різному ступені обліку ліквідних засобів, але й задовольняють інтереси різних користувачів аналітичної інформації. Так, постачальників сировини і матеріалів найбільше цікавить коефіцієнт абсолютної ліквідності. Банк, що кредитує підприємство, приділяє більше уваги коефіцієнту критичної ліквідності. Покупці та акціонери оцінюють фінансову стійкість підприємства по коефіцієнту поточної ліквідності.

 Таким чином, проведений аналіз ліквідності балансу Хмельницького комбінату хлібопродуктів станом на 1.01.03.р. Свідчить про неплатоспроможність підприємства навіть у випадку мобілізації грошових коштів, дебіторської заборгованості і продажу матеріальних оборотних засобів. В сучасних умовах слід враховувати особливості нашої економічної ситуації, коли, наприклад, накопичення запасів може бути викликане бажанням “застрахуватися” від інфляції і низької платоспроможності вітчизняного виробництва, а також національними особливостями податкового обліку.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 
25 26 27 28 29 30 31 32  Наверх ↑