Розділи

1.5. Методи опрацювання результатів дослідження.

1. Опрацювання за критеріями якості. Для вивчення особливостей засвоєння понять можуть бути використані такі загальноприйняті якісні показники:

• повнота вирізнення ознак;

• їх правильність;

• ступінь суттєвості;

• інше.

Аналіз організованості школяра можна проводити за такими показниками:

• час виконання завдання;

• рівень сформованості навичок;

• ставлення до діяльності;

• інше.

2. Кількісне опрацювання матеріалів дослідження.

Найширше використовуються методи альтернативного, кореляційного, варіативного аналізу.

Альтернативний аналіз. Найчастіше використовуються різні процентні показники: співвідношення між цілим і частиною, між частинами цілого.

Кореляційний аналіз характеризує ступінь взаємозв'язку (або, як кажуть, тісноту зв'язку) ознак психічних процесів.

Кореляційна залежність визначається принципом багатозначності. Зі зміною однієї ознаки інші ознаки набувають різних значень:

 

Наприклад, залежність між віком і довільним запам'ятовуванням буде кореляційною, бо зі зміною віку не спостерігається чіткої залежності у зміні довільного запам'ятовування. Пояснюється це тим, що зміна довільного запам'ятовування залежить не тільки від віку, а й від ряду інших чинників: рівня розвитку волі, концентрації уваги в момент запам'ятовування, інтересу до матеріалу тощо.

Приклад. Під час дослідження особливостей пам'яті учнів стояло завдання встановити тісноту зв'язків між довільним і мимовільним запам'ятовуванням. Результати оцінювались у балах. Оцінку «1 бал» отримувала відповідь, яка свідчила про прояв в експерименті довільного і мимовільного запам'ятовування. Решта відповідей оцінювалась у 0 балів.

Для визначення г існує така формула:

Х - результат довільного запам'ятовування (у балах); у - результати мимовільного запам'ятовування (у балах); X - додавання всіх балів, отриманих за оцінювання ознак х або у.

 

Висновок: Зв'язок між досліджуваними видами запам'ятовування виражений досить слабко.

Варіативний аналіз. Різниця у значенні досліджуваних ознак називається варіацією. Типові ознаки для досліджуваної групи визначаються вирахуванням середніх величин (наприклад, середньої арифметичної) за формулою:

 Де: X - середня арифметична,

Хр X,; Х3 ... Хп- величина ознаки у різних досліджуваних або в того самого за різних вимірів, п - загальне число всіх досліджуваних (або вимірів).

Середній обсяг уваги складає 5,9 одиниці.

Достовірність одержуваних результатів

Доводиться обрахуванням спеціальних коефіцієнтів.

Найчастіше для визначення рівня достовірності обраховується коефіцієнт Стьюдента (І). Способи його визначення за кореляційного, альтернативного, дисперсного аналізу є різними.

Наприклад, за альтернативного аналізу коефіцієнт Стьюдента обраховується за формулою:

 

Де: у - постійна величина, що відповідає певним значенням р

(визначається за таблицею); п, п2 - кількість досліджуваних (або ознак). Результат достовірний, якщо різниця не перевищує 5%, тобто 1 = 0,95.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 
25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 
50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64  Наверх ↑

Кращі книги