Розділи

9.4 . Розвиток мови й освіти в Галичині. Освіта і наука в Україні під час громадянської війни 1918-1922 рр.

Першим полегшенням для українського народу в Галичині було скасування кріпацтва в 1848 р.

У селах тоді засновувалися перші народні школи, так звані тривіальні, себто низькі; були й так звані дяківки, де вчителями працювали дяки.

Для вищої освіти українського духовенства цісар Йосиф ІІ заклав окрему семінарію у Львові та окремий відділ при Львівській академії, де наказав учити по-українськи. Але цьому перешкоджали великі магнати і дідичі, які мали реальну владу над народом. Священик Маркїян Шашкевич і його товариші, богослови Яків Головацький та Іван Вагилевич, заснували просвітницький гурток «Руська трійця» (1835 р.).

Маркіян Шашкевич написав і видрукував вірш «Голос галичан» українською мовою, а в день Святої Покрови 1835 р. В церкві Святого Юра у Львові несподівано виголосив проповідь по-українськи. Цс зробило переворот у свідомості багатьох прихожан. Адже до цього було прийнято виголошувати промови польською мовою.

Трійця видала збірник творів українською мовою «Зоря». Частину австрійська поліція конфіскувала, а частина розійшлася між людьми.

Потім Маркіян і його товариші уклали другу книжечку «Русалка Дністрова».

У 1868 р. На західних землях народовці для освіти селян заснували товариство «Просвіта». У 1914р. Товариство мало 3000 читалень і налічувало близько 37 тис. Членів.

З 80-х рр. XIX ст. Активно розвивалася видавнича справа.

У1913 р. Виходило 80 періодичних видань (64 у Галичині, 8 на Буковині, 4 на Закарпатті, 4 у Відні та Будапешті). Це сприяло відродженню національної свідомості українців, розвиткові зв'язків інтелігенції із селянством.

У 1894р. Переїзд із Києва Михайла Грушевського, який очолив кафедру історії України Львівського університету, знаменував початок нового періоду української науки. Під головуванням Михайла Грушевського (1897 р.) Наукове Товариство ім. Т. Г. Шевченка стало найважливішим осередком національної науки, справжньою українською академією наук

Величезні заслуги в організації та піднесенні національного життя належали Андрію Шептицькому, митрополитові (з 1901 р.) Греко-католицької церкви.

Освіта і наука в Україні під час громадянської війни 1918-1922 рр.

Центральну раду в ті часи заступило правління гетьмана Скоропадського, перегодом Директорія на чолі із Симоном Петлюрою, закінчилося все приходом до влади більшовицького уряду.

Ми згадали перебіг подій, але нашою темою є розвиток освіти науки і культури за цей період.

Найбільший внесок у цю справу вніс гетьман Скоропадський. Основні здобутки були такими:

• заходами міністра освіти Миколи Василенка Український народний університет у Києві перетворено на державний;

• відкрито університет у Кам'янці-Подільському (1 липня 1918р.)

• у всіх університетах України створено кафедри української мови, літератури та історії;

• засновано Український державний театр, державну драматичну школу в Києві, Національний музей, Національну галерею Національну капелу, Український державний архів; на базі Українського наукового товариства в Києві 14 листопада 1918р. Урочисто відкрито Українську академію наук, першим президентом якої став визначний вчений Володимир Вернадський; у другій половині 1918 р. Відкрито чи українізовано понад 50 гімназій, видано велике число шкільних підручників, українських книжок і періодичних видань;

• на Церковному соборі в Києві 20 червня - 11 липня 1918 р. Було проголошено автономію православної церкви в Україні.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Чи було освіченим українське козацтво в ХУІ-ХУІІІ ст.? З яких джерел це видно?

2. Хто і коли розробив перший підручник граматики в Україні?

3. Де виникло перше братство і який був у нього статут?

4. Що писав Павло Алепський про освіченість українців у середині XVII ст.?

5. Як сприяв гетьман Петро Сагайдачний розвиткові братських шкіл?

6. На базі яких шкіл і коли було створено Києво-Могилянську академію? Які видатні особистості сприяли її становленню?

7. Причини переміщення інтелектуального потенціалу з України до Московії в гетьманський період.

8. Розвиток книговидання в Україні в період Руїни.

9. Утиски української письменності й мови царським урядом. Валуєвський циркуляр, Емський акт.

10. Внесок галицької інтелігенції у розвиток української мови і культури в Галичині в XIX ст.

11. Товариство «Просвіта» і його діяльність.

12. Внесок гетьмана Скоропадського у розвиток освіти, науки і культури (1918 р.) В Україні.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 
25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 
50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64  Наверх ↑

Кращі книги