Розділи

Тема 2. Річки і річкові басейни. Рух води в річках.

РІЧКИ І РІЧКОВІ БАСЕЙНИ. РУХ ВОДИ У РІЧКАХ.

1. Річка, її притоки, річкова система, річковий басейн.

2. Річкова долина, русло ріки.

3. Морфометричні характеристики річок та їх басейнів.

4. Рух води у природі.

5. Методи вимірювання швидкості течії річок.

6. Розподіл швидкості в живому перерізі водного потоку.

1. Річка, її притоки, річкова система, річковий басейн

Річкою називається водний потік, який протікає в природному руслі і живиться за рахунок поверхневого і підземного стоку. Атмосферні опади, які випадають на поверхню Землі, стікають у вигляді струмків. Ці струмки, з’єднуючись, дають початок річкам, які виносять свої води в океани, моря або озера. Місце на земній поверхні, де русло річки набуває чітко виражений обрис і в ньому спостеріга­ється течія, називається витоком. Річка може утворюватися від злиття двох річок. Тоді за її початок приймається місце їх злиття. Дуже часто річки беруть початок з болота, озера, джерела, льодовика. Визначення початку річки часто має умовний характер. Місце, де річка впадає в озеро, море, океан, або іншу річку, називається її гирлом. Річка, яка впадає в озеро, море, океан, називається головною річкою, а річки, що впадають у неї, – притоками. Притоки можуть бути різних порядків. Ті притоки, що впадають безпосередньо в головну річку, називаються притоками першого порядку, притоки цих приток – притоками другого порядку і т.д. Американський гідролог Хортон запропонував іншу систему класифікації приток. По Хортону, річка, яка не має приток, відноситься до річок першого порядку, яка має притоку першого порядку – до річок другого порядку і т.д. Таким чином головна річка має “n” порядок, і чим більший порядок головної ріки, тим більш складний характер носить річкова система цієї річки.

Річковою системою називається сукупність усіх річок, що несуть свої води через головну річку в океан, море або озеро.

Річки, озера і болота, що знаходяться на даній території, складають гідрографічну сітку цієї території; річки, що течуть по цій території, утворюють річкову сітку (річкову мережу). Отже, річкова сітка є частиною гідрографічної сітки. Густота річкової сітки характеризується коефіцієнтом густоти, який являє собою відношення сумарної довжини річкової сітки на даній території до площі цієї території. Коефіцієнт густоти річкової сітки виражається в км/км2. Густота річкової сітки залежить від ряду природних факторів (рельєфу, клімату, ґрунтів, рослинності) і змінюється у великих межах.

Русла річок розташовані у найбільш понижених частинах рельєфу. В них збігають води з прилеглої території. Лінія на земній поверхні, яка ділить стік атмосферних опадів по двох протилежних схилах, називається вододілом.

Усю земну кулю ділять на два основні схили, по яких води збігають у Світовий океан: Атлантико-Арктичний і Тихоокеансько-

Індійський. Вододіл між цими схилами має назву Головного вододілу Землі. Він проходить по Андах і Кордільєрах до Берінгової протоки, далі по Чукотському хребту, Анадирському плоскогір’ю, гірських хребтах Джугджур, Становому, Яблоновому і далі по Центральній Азії, Аравійському півострову і переходить в Африку. Річки України розташовані на Атлантико-Арктичному схилі Головного вододілу Землі. Виділяють вододіли окремих океанів, морів, озер. Вододіл між двома річковими системами називається річковим вододілом, або вододілом річкових басейнів. Вододільні лінії проходять по найвищих точках земної поверхні між сусідніми річковими басейнами.

Річки збирають воду не лише з земної поверхні, а й з верхніх шарів літосфери. Виходячи з цього, розрізняють поверхневий і підземний вододіл. В загальному випадку лінії поверхневого і підземного вододілів не співпадають (рис. 2.1)

 

Рис. 2.1 – Поверхневий і підземний вододіли

Частина земної поверхні разом з товщею ґрунтів, звідки відбувається стік води в окрему річку або річкову систему, називається річковим басейном (басейном річкової системи). Басейн кожної річки включає в себе поверхневий і підземний водозбори (водозбірна площа басейну). Поверхневий водозбір являє собою площу земної поверхні, з якої води поступають в дану річкову систему або окрему річку. Підземний водозбір утворюється товщею ґрунтів, із яких відбувається живлення річки. Оскільки поверхневий і підземний вододіли теоретично не збігаються, то відповідно різняться і площі поверхневого та підземного водозборів, але ця різниця незначна. Через труднощі у визначенні меж підземного водозбору при розрахунках та аналізі формування стоку за величину басейну приймають величину поверх­невого басейну.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 
25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 
50 51 52 53 54  Наверх ↑

Кращі книги