Міжнародна інформація та інформаційно-аналітичне забезпечення Шифр дисципліни - 6.030405/00/3.03

Курс 4; семестр 7; всього годин - 108; на тиждень - 3 год.; 3 кредити. Обов'язкова

Попередні умови: 6.030405/00/2.02

Мета курсу: сформувати у студентів потребу професійного розвитку стосовно інформаційно- аналітичних досліджень міжнародних проблем, через набуття студентами відповідних знань та навичок.

В результаті вивчення курсу студенти засвоюють: зміст основних понять міжнародної інформації та інформаційно-аналітичного забезпечення, основні положення інформаційної безпеки; зміст зовнішньополітичних комунікацій у міжнародному співробітництві та їх роль у системі міжнародних відносин; зміст основних положень міжнародного інформаційного права.

Для засвоєння курсу пропонуються такі літературні джерела:

1.             Бангеманн М. Європа i глобальне інформаційне суспільство: рекомендації для Ради Європи. Брюссель, 1994.

2.             Гуцал А. Ф. Аналітична діяльність. Принципи підготовки інформаційно-аналітичних документов. К., 1997.

3.             Законодавство України про інформацію. К. 1999.

4.             Зернецька О. В. Медіа-дипломатія i зовнішня політика Великобританії. // Политика i час №10. 1996.

5.             Макаренко В. Міжнародна інформація. Рівне 2002.

6.             Николаев Д. Информация в системе международных отношений. М., 1978.

Викладацький склад:

Гев'юк Андрій Миколайович - асистент.

Методика викладання та методи навчання: лекційні та семінарські заняття, індивідуальні консультації.

Оцінювання:

поточне: контрольні, тестування, усні відповіді; підсумкове: екзамен (усний).

Нації і націоналізм у глобальну епоху: конструктивістські інтерпретації та їх критика

Шифр дисципліни - 6.030405/00/3.11

Курс 4; семестр 7; всього годин - 81; на тиждень - 4 год.; 2,25 кредиту. Обов'язкова

Попередні умови: 6.030405/00/2.01.

Мета курсу: вивчення основних теоретичних положень сучасних наукових напрямів у дослідженні природи націй і націоналізму. Студент повинен знати: Культурні корені нації і націоналізму. Пам'ять і забуття у національній свідомості. Гомогенізація етнічних субкультур і процес народження нації. Форми трансформації етнічної політики в націоналістичну. Сучасні націоналістичні конфлікти як свідчення кінця "ери націоналізму". Підходи до вивчення нації і націоналізму і їх критику: прімордіалістський, функціональний, описовий. Зміни колективної свідомості і націоналістичні ідеї. Зміни політичних інститутів і процес формування нації. Стратегії націоналістичної опозиції (сепарація, реформа, уніфікація) і різноманітність функцій націоналістичних ідей всередині цих опозицій (координація, мобілізація, легітимація). Поняття "фіктивної етнічності". Спільне і відмінне у традиційній і національній самобутності. Трансформація усвідомлення кордону як критерій націєтворення. Центр - периферія і етнічні кордони в Європі. Економічний динамізм розвинених націй як передумова політико-економічного підпорядкування недомінуючих етнічних спільнот. Націоналізм: модель культурної автентичності і головна умова існування сучасної політичної структури. Постструктуралістську і постмодерністську деконструкцію терміну „самобутність". "Етнічний континуалізм" і поняття "ethnies". Фактори трансформації "ethnies" у нації. Етнічне коріння сучасних націй. Етнічна основа національної ідентичності. Націоналізм та культурна ідентичність. "Релігія через дзеркало Біблії" як основа формування націй у Західній Європі. Зовнішня загроза як стимул націєтворення. Студент повинен вміти: критично осмислювати сучасні твердження про характер націй і націоналізму формування у студентів навиків критичного мислення.

Для засвоєння курсу пропонуються такі літературні джерела:

1.             Андерсон Б. Уявлені спільноти. Міркування щодо походження й поширення націоналізму. - К.: "Критика", 2001. - 271 с.

2.             Сміт.Е. Національна ідентичність. - К.: Основи, 1994. - 224с.

3.             Хрох М. От национальных движений к полностью сформировавшейся нации: процесс строительства наций в Европе // Нации и национализм. - М: Праксис, 2002. - СС.121-145.

Методика викладання та методи навчання: лекції, семінарські заняття, індивідуальні консультації, проведення дискусій у позалекційний час.

Оцінювання:

поточне: контрольні, тестування, усні відповіді; підсумкове: залік (усний).

Основи геополітики Шифр дисципліни - 6.030405/00/3.05

Курс 4; семестр 7; всього годин - 108; на тиждень - 2 год.; 3 кредити. Обов'язкова

Попередні умови: 6.030405/00/3.09.

Метою курсу є засвоєння студентами основ геополітичної науки.

Студент повинен знати: культурно-психологічні і концептуальні аспекти геополітики. Геополітична структура світу як основний об'єкт дослідження геополітики. Поняття світового порядку. Термін "геопростір" і етапи формування сучасного геопростору. Форми контролю над геопростором. Відмінності у поняттях національних, державних, коаліційних інтересів. Поняття історичного "ядра" геополітики. Методологія геополітичних досліджень. Поняття геополітичного коду. Визначальні фактори світового розвитку на сучасному етапі. Студент повинен вміти: оцінювати геополітичне становище сучасної України в системі Великих просторів світу, визначати співвідношення геополітики і процесу утвердження української державності.

Для засвоєння курсу пропонуються такі літературні джерела:

1.             Гаджиев К. Введение в геополитику. - М., 1997.

2.             Ден В. Учение Рудольфа Челлена о предмете и задачах геополитики// Известия Русского географического общества. - 1997. - Т. 129. - Вып. 1; 1997. - Вып. 2.

3.            Жан К., Савона П. Геоэкономика. Господство экономического пространства. М., 1997.

4.             Паркер Дж. Преемственность и изменения в геополитической мысли Запада в ХХ столетии // Международный журнал социальных наук. - 1993. - № 3.

5.             Уткин А.И. Мировой порядок ХХІ века. - М., 2001.

6.             Хантингтон С. Столкновение цивилизаций ? // Полис. - 1994. - № 1.

7.            Хаусхофер К. О геополитике. ( Работы разных лет). - М., 2002.

Викладацький склад:

Лупул Тарас Ярославович - доцент, кандидат історичних наук.

Методика викладання та методи навчання: лекції, дискусійні клуби, індивідуальні консультації Оцінювання:

поточне: контрольні, тестування, усні відповіді; підсумкове: екзамен (усний).