Показники ділової активності

Наступна група показників — показники ділової активності дають змогу оцінити, наскільки ефективно підприємство використовує кошти. До цієї групи належать показники оборотності, які мають велике значення для оцінки фінансового стану підприємства, оскільки швидкість обороту коштів, тобто швидкість перетворення їх у грошову форму, безпосередньо впливає на платоспроможність підприємства.

Коефіцієнт оборотності активів (трансформації капіталу, ресурсовіддачі) характеризує ефективність використання підприємством усіх наявних у нього ресурсів незалежно від джерела їх залучення та відображає, скільки разів за рік здійснюється пов-ний цикл виробництва й обороту, або скільки одиниць реалізова¬ної продукції припадає на кожну одиницю активів.

 

Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості показує, скільки разів за рік обернулися кошти, укладені в розрахунки, тобто скільки разів ця заборгованість утворюється та погашається протягом року. Що більша кількість оборотів, то ліпше. Використовуючи цей коефіцієнт, діленням тривалості звітного періоду (в разі аналізу даних за рік беремо для розрахунку 360 днів) на коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості обчислюємо значно наочніший показник - тривалість обороту дебіторської заборгованості в днях (період інкасації), що він показує час, протягом якого дебіторська заборгованість перетвориться в грошові кошти.

 

Слід зазначити, що в такий спосіб обчислюються показники тривалості обороту в днях за розрахунку періоду оборотності кредиторської заборгованості та виробничих запасів. Поділивши тривалість звітного періоду на коефіцієнт оборотності запасів, отримаємо кількість днів, необхідну на один оборот, або матимемо інформацію, через скільки днів необхідно здійснювати поповнення запасів для збереження поточного рівня продажу.

Поділивши тривалість звітного періоду на коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості, отримаємо середню кількість днів, протягом яких підприємство оплачує рахунки кредиторів. Порівнювання термінів погашення дебіторської і кредиторської заборгованості дає змогу зробити висновки про платоспроможність підприємства. Перевищення терміну погашення кредиторської заборгованості над дебіторською свідчить про погіршання платоспроможності підприємства.

Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості відображає, скільки підприємству треба буде оборотів для сплати виставлених йому рахунків.

 

Коефіцієнт оборотності запасів показує, як часто обертаються запаси для забезпечення поточного обсягу продажу. Що вищий цей коефіцієнт, то швидше обертаються запаси. Зменшення коефіцієнта, розрахованого на кінець звітного періоду, проти коефіцієнта, розрахованого на початку звітного періоду, свідчить про зменшення швидкості оборотності запасів, тобто про зниження ефективності їх використання.

 

Коефіцієнт оборотності власного капіталу відображає обсяг реалізованої продукції, що припадає на одиницю власного капіталу, авансованого у виробництво. З фінансового погляду він характеризує швидкість обороту вкладеного капіталу. Якщо значення показника занадто високе (що означає значне перевищення рівня реалізації над вкладений капітал), це тягне за собою збільшення кредитних ресурсів та можливість досягнення тієї межі, за якою кредитори починають брати більшу участь у діяльності підприємства, ніж його власник. Низький показник свідчить про іммобілізацію частини власних коштів. У цьому разі показник оборотності власного капіталу вказує на необхідність вкладення власних коштів у інше, більш сприятливе за даних умов джерело доходів.

 

Ефективність використання основних засобів характеризується показником фондовіддачі, який відображає, скільки реалізованої продукції припадає на одиницю коштів, укладених в основні засоби. Величина показника значно змінюється залежно від особливостей галузі та її капіталомісткості. Тому цей показник слід порівнювати із середньогалузевим. Однак у будь-якому разі зростання показника фондовіддачі свідчить про підвищення ефективності використання основних засобів, а його низький рівень про недостатній обсяг реалізації або про занадто високий рівень вкладень у ці види активів.

 

Операційний цикл -це проміжок часу між придбанням запасів для здійснення діяльності та отриманням коштів від реалізації виробленої із цих запасів продукції. Показник тривалості операційного циклу відображає, скільки днів (у середньому) потрібно для виробництва, продажу та оплати продукції підприємства, тобто протягом якого часу грошові кошти будуть зв'язані в матеріально-виробничих запасах.

Показник тривалості фінансового циклу демонструє, що фінансовий цикл коротший за операційний за рахунок кредиторської заборгованості, наявної у підприємства.

Показники прибутковості підприємства

У процесі аналізу фінансового стану розраховується також група показників прибутковості, досліджується процес формування і використання прибутку. Визначається, як змінюються протягом певного періоду значення валового та чистого прибутку, розглядаються фактори, що впливають на ці зміни. Крім того, вивчається вплив на валовий та чистий прибуток таких показників, як дохід (виручка) від реалізації продукції, сума непрямих податків, собівартість реалізованої продукції, а також фінансових результатів від операційної діяльності, надзвичайних доходів і витрат тощо.

Прибутковість підприємства також характеризується комплексом показників.

Коефіцієнт рентабельності активів (усього капіталу) відображає, скільки прибутку за рік отримано на кожну одиницю коштів, укладених у підприємство, незалежно від джерела їх залучення. Показник є одним з найважливіших індикаторів конкурентоспроможності підприємства. Під час аналізу його порівнюють із середньогалузевим.

 

Коефіцієнти рентабельності реалізації 1 і 2 відрізняються один від одного тим, що перший відображає, скільки валового, а другий — скільки чистого прибутку міститься в кожній грошовій одиниці реалізованої продукції.

   

Коефіцієнт рентабельності основної діяльності показує співвідношення отриманого прибутку від реалізації та витрат на виробництво продукції, виробництво і реалізація якої є головною метою створення підприємства і забезпечують основну частку його доходів.

 

Коефіцієнт рентабельності власного капіталу відображає, скільки грошових одиниць чистого прибутку «заробила» кожна грошова одиниця, інвестована власниками підприємства, тобто дає змогу визначити ефективність використання капіталу та порівняти цей показник з можливим прибутком від вкладання цих коштів у інші джерела доходу (наприклад у цінні напери).

 

Показник періоду окупності власного капіталу є оберненим до попереднього і визначає, через скільки років капітал, авансований у діяльність підприємства, повернеться власнику за рахунок отримуваного підприємством прибутку.

Група показників акціонерного капіталу (ринкової активності, прибутковості акцій) характеризує становище підприємства на ринку цінних паперів.

Показник доходу на акцію відображає розмір доходу, що припадає на одну просту акцію. Саме цей показник та показник дивідендів на одну просту акцію істотно впливають на ринкову ціну акцій і розраховуються за складання річної звітності.

Коефіцієнт рентабельності акції характеризує процент повернення капіталу, вкладеного в акції підприємства.

Показник цінності акції служить індикатором попиту на акції підприємства, бо відображає, скільки саме згодні сплатити інвестори за одиницю прибутку на акцію. Зростання коефіцієнта в динаміці свідчить про те, що інвестори очікують швидкого зростання обсягів прибутку підприємства.

Дивідендний дохід указує на частку чистого прибутку, що сплачується акціонерам у вигляді дивідендів. Значення коефіцієнта залежить від інвестиційної політики підприємства.

Методику розрахунку деяких показників ринкової активності викладено в П(С)БО 3 «Звіт про фінансові результати» та в П(С)БО 24 «Прибуток на акцію».

Вивчаючи питання «Комплексна оцінка фінансового стану підприємства», слід зазначити, що для комплексного аналізу фінансового стану підприємства необхідно оцінити тенденції найзагальніших показників, які з різних сторін характеризують фінансовий стан підприємства.

Показниками та факторами доброго фінансового стану підприємства, зокрема, можуть бути: стійка платоспроможність, ефективне використання капіталу, своєчасна організація розрахунків, наявність стабільних фінансових ресурсів. Показниками та факторами незадовільного фінансового стану можуть бути: не ефективне розміщення коштів, брак власних оборотних коштів, наявність стійкої заборгованості за платежами, негативні тенденції у виробництві. До найзагальніших показників комплексної оцінки фінансового стану належать показники дохідності га рентабельності. Важливе значення має аналіз структури доходів підприємства й оцінка взаємозв'язку прибутку з показниками рентабельності. При цьому важливо проаналізувати зв'язок прибутку підприємства з факторами, що впливають на нього, бо це полегшує практичну орієнтацію в цих питаннях. Аналізуючи фінансовий стан підприємства, необхідно враховувати таке:

• відносні показники дають змогу зосередити увагу на «точках» успіху чи невдач у діяльності конкретного підприємства, але не завжди зроблені на цій підставі висновки щодо боротьби з конкурентами є беззаперечними;

• перед тим як зробити будь-які висновки, потрібно ретельно проаналізувати як верхню частину певного відносного показника (чисельник), так і його нижню частину (знаменник);

• фінансовому аналітику слід пам'ятати, що значення показника набуває реального змісту лише в порівнянні з галузевими стандартами та відповідними показниками даного підприємства за попередні періоди або з раніше наміченими орієнтирами, тобто в динаміці.

Залежно від мети та завдань аналізу аналітик у кожному конкретному випадку може самостійно вибирати оптимальний, на його думку, комплекс показників оцінки фінансового стану. Усі показники перебувають у тісному взаємозв'язку. Тому оцінити реальний фінансовий стан підприємства можна лише на підставі використання певного комплексу коефіцієнтів з урахуванням впливу на них різних факторів.

1 2  Наверх ↑