Розділи

51. Оперативний облік особового складу, організація табельного обліку, облік відпрацьованого часу й виробітку в умовах автоматизованої обробки даних.

Модуль з обліку виробітку та оплати праці робітників-відрядників може передбачати функції, які забезпечують: введення інформації з клавіатури; перегляд даних; виконання розрахунків; ведення нормативно-довідкової інформації; друк машинограм; закриття розрахункового періоду та перенесення облікових даних на дискету.

Інформаційна база передбачає формування та використання такої нормативно-довідкової інформації, як: довідник особових рахунків; класифікатори професій; довідник цехів, відділів, бригад; довідник видів оплат, довідник норм часу та розцінок.

Первинними документами є: табель обліку робочого часу, наряди на відрядну роботу (типові та індивідуальні форми), список осіб, які працюють понад норму, відомість на виплату премій робітникам-відрядникам. На основі таких уведених документів по кожному робітнику-відряднику розраховуються суми та нормований час у цілому за місяць.

У результаті оброблення даних одержують таку вихідну інформацію:

- бригадні наряди (кількість, норма часу, розцінки, сума, час нормований) використовуються для контролю та формування контрольних підсумків;

- індивідуальні наряди (кількість, норма часу, розцінки, сума, час нормований) використовуються для формування даних про робітників-відрядників, які працюють індивідуально;

- табель (час фактичний, коефіцієнт трудової участі, відсоток премії, час нормований, сума, сума премії) містить дані по кожному табельному номеру в розрізі основних видів оплат;

- відомість нарахованої зарплати робітників-відрядникам (за табельними номерами та видами оплат) формує дані у файл нарахувань для програмного комплексу з обліку праці та її оплати;

- відомість нарахованої заробітної плати робітником-відрядникам (за категоріями та професіями) нагромаджує дані для формування «Звіту про виконання норм виробітку робітників-відрядників».

Для забезпечення автоматизованого обліку відпрацьованого часу та контролю за станом трудової дисципліни на підприєм­ствах у більшості випадків використовують модуль «Табельний облік», основні функції якого полягають у веденні щоденної реєстрації явок на роботу, залишення роботи, усіх випадків запізнень та неявок із зазначенням причин, а також фіксування часу простоїв та роботи понад норми.

Такий варіант автоматизації табельного обліку налаштовує користувача на різні графіки роботи (на рік). Функція «Табель» передбачає роботу з електронним «Табелем робочого дня» в таких режимах: ведення табеля (список співробітників конкретних підрозділів, тривалість робочого дня, неявки, звільнення співробітників, відпустки); довідники (відділів, графіків змін для розрахунку вечірніх та нічних годин). «Друк зведень» забезпечує формування повного табеля, відомості неявок за день, відомість-табель за першу половину поточного місяця по бригаді, довідка про співробітника, відомість сум нарахованої зарплати, відомість доплат.

Первинним документом, де відображається облік виходів та неявок на роботу, є табель обліку використаного робочого часу.

До нормативно-довідкової інформації модуля «Табельний облік» належать: календар, довідник підрозділів, довідник позначень явок та неявок; довідник змін, довідник табельних номерів. Модуль «Табельний облік» формує відомості неявок, доплат за роботу у вечірній час, нарахувань і відхилень від нормальної тривалості робочого дня, а також довідку за табельним номером.

Залежно від конкретних виробничих умов (кількість працівників, видів оплати праці, нормативної бази тощо) на підприєм­ствах для якісного забезпечення вирішення комплексів задач з обліку праці та її оплати розробляються обчислювальні мережі, що забезпечують автоматизацію документообігу, розрахунки по заробітній платі та формують відповідні звіти та потрібні зведені дані для калькулювання собівартості продукції (робіт) у частині трудових витрат.

52. Опис постановки задач та його структура.

Одним із найважливіших етапів, який виконується з активною участю користувача, є постановка та алгоритмізація задачі для автоматизованого розв’язання.

Постановка задачі інформаційної системи — це важлива та достатня сукупність знань із конкретної задачі інформаційної системи. Результати подаються у вигляді документа «Опис постановки задачі». Відповідно до держстандарту РД 50 — 34. 698 — 90 цей документ уміщує такі розділи:

Опис постановки задачі (комплексу задач)

Характеристика комплексу задач:

призначення комплексу задач;

перелік об’єктів, у процесі управління якими вирішується комплекс задач;

періодичність і тривалість розв’язання;

умови, за яких припиняється розв’язання комплексу задач автоматизованим способом;

зв’язки даного комплексу задач з іншими комплексами;

посади осіб та найменування підрозділів, що визначають умови та часові характеристики конкретного розв’язання задачі;

розподіл дій між персоналом і технічними засобами в різних ситуаціях розв’язання комплексу задач.

Вихідна інформація.

2.1. Перелік та опис вихідних повідомлень. У табл. описують вихідні повідомлення та масиви, що формуються під час рішення задач. Приклад наведено в табл. 5.1.

Таблиця 5.1

ПЕРЕЛІК ТА ОПИС ВИХІДНИХ ПОВІДОМЛЕНЬ

Назва

Ідентифікатор

Форма
подання

Періодичність видачі

Термін
видачі

Одержувач інформації

1

2

3

4

5

6

2.2. Перелік та опис структурних одиниць інформації вихідних повідомлень, що мають самостійне смислове значення.

3. Вхідна інформація.

3.1. Перелік та опис вхідних повідомлень. Приклад наведено в табл. 5.2.

Таблиця 5.2

ПЕРЕЛІК ТА ОПИС ВХІДНИХ ПОВІДОМЛЕНЬ

Назва

Ідентифікатор

Форма представлення

Термін і частота
використання

1

2

3

4

3.2. Постановка економічної задачі автоматизованого розв’я­зання супроводжується алгоритмом, що відображає логіку розв’язання задачі та спосіб формування вихідних даних.

Документ «Опис алгоритму» (РД 50 — 34.698 — 90) вміщує:

3.2.1. Математичний опис. Математичний опис подається за допомогою формул розрахунків.

3.2.2. Перелік масивів інформації, що використовуються в процесі реалізації алгоритму та в результаті його реалізації для видачі вихідних повідомлень (машинограм, відеокадрів) формується їх опис.

Приклад опису масиву подається в табл. 5.3.

Таблиця 5.3

ПЕРЕЛІК МАСИВІВ ІНФОРМАЦІЇ

Назва реквізиту

Ідентифікатор реквізиту

Тип поля

Значність

1

2

3

4

3.2.3. Алгоритм розв’язання. У цьому підрозділі дається структурна схема алгоритму з посиланням на послідовність етапів обчислень.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 
25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 
50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66  Наверх ↑

Кращі книги