Розділи

3.Показники статистики лісового фонду.

 Значення лісів у народному господарстві велике. Як найважливіший планетарний акумулятор живої речовини ліси встановлюють рівень вуглеводного та кисневого балансу землі, впливають на біологічний кругообіг ряду хімічних елементів. Вони мають також значний вплив на кліматичні умови різних географічних зон, циркуляцію тепла в атмосфері, запас вологи в ґрунті, води у ріках та озерах та ін.

Статистика лісового господарства розглядає, ліси насамперед як економічний ресурс. Беручи за основу показники лісового господарства, розробляють плани розвитку лісового господарства та лісової промисловості, організують лісогосподарське виробництво і лісоексплуатацію. Багато в чому вирішення цих завдань залежить від породного та вікового складу лісонасаджень. Тому залежно від їх народногосподарського призначення, місцезнаходження та природоохоронних функцій їх облік здійснюють у розрізі трьох груп.

До І групи відносять ліси, що мають:

• водоохоронне значення (заборонені зони вздовж водних об'єктів, а також заборонені смуги лісів, що зберігають нерестилища цінних промислових риб);

• захисне значення (лісові смуги вздовж шляхів, протиерозійні ліси);

• санітарно-гігієнічне та оздоровче значення (зелені зони навколо міст, курортів та джерел водопостачання), а також заповідники, національні та природні парки, приальпійські та притундрові ліси.

До II групи належать ліси районів з розвинутою мережею транспорту, високою кількістю населення, тобто ті, що мають обмежене експлуатаційне значення.

До III групи входять ліси багатолісових районів.

Для лісів різних груп встановлено різний режим користування. Так, у лісах І групи рубка насаджень суворо обмежена. А ліси III групи в основному мають задовольняти потреби народного господарства в деревині без втрати захисних якостей лісів.

Найбільш детальну інформацію про кількісний та якісний стан лісових масивів наведено в матеріалах періодичного обліку лісового фонду. Під лісовим фондом розуміють землі, що вкриті або не вкриті лісами, але призначені для потреб лісового господарства, тобто площі, на яких можуть бути вирощені ліси: гарі, площі загиблих лісів, лісосіки, розріджені частини лісових насаджень та ін.

Такий облік проводиться, як правило, один раз на 5 років. При цьому увесь лісовий фонд розподіляють за категоріями земель (лісова та нелісова площа, остання включає площі, які не використовують у лісовому господарстві, ті, що знаходяться всередині лісового фонду— шляхи, канави, болота, яри та ін.) з виділенням груп та категорій лісів. Запаси лісонасаджень обліковують за віковими групами та переважними породами (хвойні, м'яколистяні, твердолистяні), класами та категоріями стиглості (молоді, спілі та переспілі).

На основі цих показників можна здійснити важливі узагальнюючі характеристики територій та лісу:

• лісистість території — відношення площі лісу до площі регіону;

• лісові насадження на душу населення, м3 людину;

• вкрита лісом площа зеленої зони на 1 людину, га/людину;

• загальний середній приріст лісу — разом, у тому числі по групах порід, тис. м3;

• середній приріст на 1 га вкритої лісом площі, м3/га.

Отже, статистика лісових ресурсів дозволяє характеризувати наявність, склад, стан, рух, відтворення і використання лісового фонду.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 
25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49  Наверх ↑

Кращі книги