Розділи

Тема 1. Статистичне спостереження

Питання теми та основні терміни

1. Статистичне спостереження та його завдання.

2. Форми, види та способи статистичного спостереження.

3. Перевірка достовірності статистичних даних.

Основні терміни теми: статистичне спостереження, мета спостереження, одиниця спостереження, одиниця сукупності, об’єкт спостереження, програма спостереження, статистичний формуляр, організаційний план, перепис, вибіркове спостереження, монографічний опис, метод основного масиву, анкетне обстеження, опитування.

Інформаційні матеріали теми

I. Статистичне спостереження та його завдання

Проблема інформаційного забезпечення є першочерговою не лише для статистичного дослідження, а й для будь-якої сфери діяльності. Відомий вислів С. Лема : “Інформація – це влада” наголошує на тому, що наявність якісної інформації дає змогу правильно й рішуче керувати економічними та соціальними процесами. Проте нові ринкові умови, зокрема створення недержавних структур, порушили цілісність інформаційного простору. З огляду на це постала потреба розробляти й удосконалювати методи збирання різнобічних статистичних даних. Збирання таких даних пов’язане з ретельним науковим обґрунтуванням мети та способу отримання інформації, її подальшого використання. Тому процес формування якісної інформаційної бази потребує чіткої спланованості на першому етапі статистичного дослідження, яким є статистичне спостереження. Статистичне спостереження – це спланована, науково організована реєстрація масових даних про будь-які соціально-економічні явища та процеси. Від інших методів збирання даних статистичне спостереження відрізняється характером і масовістю даних та способами їх отримання.

Статистичні спостереження охоплюють дані різного ступеня реєстрації, тому вони можуть бути первинними або вторинними. Первинне спостереження – це реєстрація вихідних даних, що надходять від об’єкта, який їх продукує. Прикладом може бути поточний облік кількості зареєстрованих шлюбів і розлучень у відповідній установі; опитування населення щодо ставлення до процесу приватизації майна. Вторинне спостереженя – це збирання раніше зареєстрованих та оброблених даних, наприклад матеріалів банківських звітів, результатів аудиторської перевірки, підсумків біржових торгів.

Статистичні дані – це масові системні кількісні характеристики соціально-економічних явищ та процесів. Саме масовість відрізняє статистичні дані від інших, оскільки завдяки переходу від окремих фактів до масових можна визначити загальну закономірність, позбавлена впливу випадкових причин. Статистичні дані обов’язково мають кількісну визначеність, завдяки чому підлягають нагромадженню, зведенню та узагальненню (воно можливе лише за умов системності даних). Статистичні дані – це факти, що узгоджуються, порівнюються і в сукупності відбивають певний бік явища чи процесу.

 Зрозуміло, що від якості даних статистичного спостереження залежать результати подальшого дослідження. Тому вони мають відповідати певним вимогам :

1) вірогідність даних, тобто їх відповідність реальному стану. Наприклад, матеріали переписів населення на території України в період Першої та Другої світових війн. Вони не врахували значних втрат населення внаслідок репресій, розкуркулювання та голодомору.

2) повнота даних як за їх обсягом, так і по суті. Наприклад, при дослідженні ринку покупців певного товару слід брати до уваги не лише ті верстви населення, на який він розрахований, а й на категорії споживачів, які можуть придбати товар для своїх дітей, родичів, друзів. Щодо мети суті, то вона забезпечується системним добором кількох взаємозалежних ознак явища.

3) своєчасність даних, інформація має дійти до користувача, перш ніж застаріє, інаше вона втрачає корисність. Наприклад, дані біржових торгів мають надходити до користувача в міру їх виникнення та реєстрації.

4) порівнянність даних у часі або у просторі. Дані можуть бути не порівнянні за складом сукупності. Наприклад, нестійкою є структура елементів на новоствореному фондовому ринку України. Гострою є проблема порівнянності за одиницями вимірювання, особливо це стосується вартісних показників в умовах зберігання високої інфляції або внаслідок грошової реформи.

5) доступність даних, з переходом до ринкових умов питання доступності даних особливо загострюється. Ці дані важко не лише зібрати, а й отримати готову статистичну інформацію.

 Отже, одержання якісних статистичних даних значною мірою залежить від того, на якому рівні збирається відповідна інформація.

 Статистичне спостереження здійснюється в три етапи :

1) підготовка спостереження;

2) реєстрація статистичних даних;

3) формування бази даних.

 Підготовка спостереження – найвідповідальніший етап, оскільки на ньому складається докладний план статистичного спостереження, що містить методологічні та організаційні питання. На другому етапі збираються дані. Третій етап передбачає контроль та нагромадження даних спостереження, а також їх зберігання.

Основним завданням статистичних спостережень є збір повних та достовірних даних, які будуть використані для вивчення суспільних явищ.

Повноту інформації можна оцінити за :

1) охопленням одиниць сукупності;

2) охопленням ознак кожної одиниці;

3) охопленням у часі.

Мета спостереження – отримання статистичних даних, які є підставою для узагальненої характеристики стану та розвитку явища або процесу з визначенням відповідної закономірності.

Кінцевою метою спостереження є підготовка управлінських рішень та вжиття відповідних заходів.

Мета обстеження визначає його об’єкт. Об’єкт спостереження – це сукупність явищ, що підлягають обстеженню. Чітке визначення суті та меж об’єкта дозволяє запобігти різному тлумаченню результатів обстеження. Для цього застосовуються цензи, тобто набір кількісних обмежувальних ознак.

Об’єкт спостереження як сукупність складається з окремих елементів – одиниць сукупності. Одиниця сукупності – це первинний елемент об’єкта, що є носієм ознак, які підлягають реєстрації. Наприклад, під час перепису населення одиницею сукупності є кожна людина. В ході обстеження виокремлюють одиницю спостереження. Одиниця спостереження – це первинна одиниця, від якої одержують інформацію. Так, під час перепису населення одиницею спостереження є домогосподарство, а також кожний його член.

Після визначення носіїв ознак і джерел інформації складається програма спостереження. Програма спостереження – це перелік питань, на які слід дістати відповіді в результаті спостереження. Зміст та обсяг питань формуються згідно з метою спостереження і реальними можливостями його проведення.

На підставі сформованого переліку ознак розробляється статистичний інструментарій. Статистичний інструментарій – це набір статистичних формулярів, а також інструкцій і роз’яснень щодо проведення статистичного спостереження, реєстрації даних.

Статистичний формуляр – це обліковий документ єдиного зразка, що містить адресну характеристику об’єкта спостереження та статистичні дані про нього. Статистичними формулярами є звіти, переписні та опитувальні листки, бланки документів, анкети.

Деякі формуляри містять також коротку інструкцію щодо їх заповнення. До інших інструкція додається як окремий документ, в якому роз’яснюється порядок реєстрації даних, розтлумачується зміст окремих питань або відповідей. Так, у ході складання анкет застосовуються запитання закритого, напівзакритого та відкритого типу. До закритого типу належать запитання, до яких додається повний набір відповідей, а респондентові пропонується лише вибрати потрібні. Іноді кількість можливих відповідей обмежується. Запитання напівзакритого типу містять перелік готових відповідей, а також вільний рядок для самовизначення. Запитання відкритого типу потребують самостійного формулювання відповіді.

Статистичний інструментарій забезпечує не лише вхідну частину інформаційної бази спостереження, а й вихідну. Тобто, при визначенні ознак, складанні блоків запитань одночасно готуються макети вихідних таблиць, в яких відсутня цифрова інформація.

Важливим питанням підготовки статистичного спостереження є забезпечення точності даних реєстрації. Точність результатів досягається, з одного боку, відповідною системою контролю, а з іншого, - ретельно відпрацьованим механізмом збирання даних і практичним досвідом у цій роботі.

Другою складовою частиною плану спостереження є низка організаційних питань. Організаційні питання (організаційний план) – це питання, що визначають місце, час проведення обстеження, органи та персонал, залучений до обстеження, його матеріально-технічне забезпечення, а також систему гарантій точності результатів.

Організаційні питання тісно пов’язані з програмно-методологічними і залежать від мети та умов обстеження.

Місце спостереження –це пункт, в якому перебуває одиниця спостереження і здійснюється реєстрація даних. Наприклад, під час телефонного опитування думки телеглядачів місцем обстеження є місце проживання респондентів.

Час спостереження (об’єктивний час) – це час, до якого належать дані спостереження. Якщо об’єктом спостереження є процес, то обирається інтервал часу, за який нагромаджуються дані. Якщо об’єктом спостереження є певний стан, то обирається критичний момент – момент часу, станом на який здійснюється реєстрація даних. Час спостереження вибирають у найсприятливіший або нейтральний для об’єкта спостереження період. Наприклад, перепис плодово-ягідних насаджень здійснюється в період їх цвітіння або в період плодоношення.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 
25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49  Наверх ↑

Кращі книги