Розділи

Тема 7. Класифікації і групування в економічній статистиці.

Питання теми та основні терміни

1.Класифікація видів економічної діяльності.

2.Класифікації і групування в системі національних рахунків.

3. Класифікація підприємств.

Основні терміни: економічна діяльність у СНД ,система національних рахунків, домашні господарства, не фінансові корпорації, органи державного управління, фінансові корпорації.

Інформаційні матеріали теми

1 Класифікація видів економічної діяльності.

Статистичні показники, як відомо, об’єктивно характеризують явище, що вивчається, лише в тому разі, коли сукупність, з якої отримано інформацію, є статистично однорідною. Щодо однорідності за кількісною ознакою існують статистичні критерії для відокремлення однорідних сукупностей. Інша справа – якісна ознака. Формування однорідних сукупностей за якісною ознакою потребує попереднього погодження про елементи, які будуть віднесені до того чи іншого класу, щоб будь-хто однозначно міг провести цю роботу чи зрозуміти результати групування. Для цього розробляють класифікацію про віднесення одиниць спостереження до певних класів. На відміну від групувань класифікації передбачають більш повний, розширений поділ сукупності об’єктів, складання переліку, що розглядається як статистичний стандарт і здебільшого затверджується центральним статистичним відомством.

Починаючи з 1994 року в Україні розробляється близько 20 національних статистичних класифікацій, які базуються на засадах методології міжнародних статистичних класифікацій: Класифікація видів економічної діяльності, Класифікація професій, Класифікація продукцій та послуг, Класифікатор держав світу, Класифікатор валют, Класифікація послуг зовнішньоекономічної діяльності, Класифікатор адміністративно-територіального устрою України, Класифікація органів державного управління та інші.

Головною з національних статистичних класифікацій є Класифікація видів економічної діяльності.

Впровадження Класифікації видів економічної діяльності розпочалося з 1 липня 1997 року. З цього моменту втратив чинність Загальний класифікатор галузей народного господарства, який діяв ще з часів Радянського Союзу. Для фахівців зі статистичних органів розроблено перехідні ключі між старою та новою класифікаціями.

Під час розроблення КВЕД за основу було взято Класифікацію економічної діяльності Статистичної Комісії Європейського Союзу та Міжнародну стандартну галузеву класифікацію видів економічної діяльності Організації Об’єднаних Націй.

Національна Класифікація видів економічної діяльності значно відрізняється за методологією від Загального класифікатора галузей народного господарства, який до цього часу використовується в Україні. Розглянемо істотнішу методологічну розбіжність цих двох класифікацій.

Загальний класифікатор галузей народного господарства поділяв усі галузі економіки країни на виробничу і невиробничу сфери. До галузей виробничої сфери були віднесені промисловість, сільське господарство, будівництво, частина транспорту і зв’язку, матеріально технічне постачання тощо. До невиробничої сфери належали освіта, наука, охорона здоров’я тощо. Деякі типи підприємств могли належати як виробничій, так і невиробничій сфері залежно від того, яке підприємство чи організацію вони обслуговували. Наприклад, інформаційно-обчислювальні центри, що були на самостійному балансі і обслугували підприємства невиробничої сфери, належали виробничій сфері, а підприємства з тією самою функцією, але такі, що не мали фінансової самостійності і належали будь –якому іншому підприємству, відносились до невиробничої сфери.

У новій класифікації усі види економічної діяльності поділяються на добувні, обробні і такі, що надають послуги. Згідно з міжнародними стандартними добувними є сільське господарство, мисливство та лісове господарство, рибне господарство та добувна промисловість. До обробних належить обробна промисловість, виробництво електроенергії, газу та води. Решта видів діяльності,

наприклад будівництво, торгівля, наука, охорона здоров’я, державне управління, вважаються такими, що надають послуги.

Порівняння загального класифікатора галузей народного господарства і Класифікації видив економічної діяльності на прикладі розподілу сукупності підприємств та організації України, що спостерігається національними статистичними органами, наведено в табл.1 Перелік видів діяльності, який у табл.1 позначено з допомогою прийнятих у міжнародній статистичній практиці скорочень, подано в табл. 2

Вид економічної діяльності

Код секції        Назва

А Сільське господарство, мисливство та лісове господарство

B  Рибне господарство

C  Добувна промисловість

D  Обробна промисловість

E  Виробництво електроенергії, газу та води

F   Будівництво

G  Оптова і роздрібна торгівля, торгівля транспортними засобами, послуги з ремонту

H  Готелі і ресторани

I   Фінансова діяльність

J    Операції з нерухомістю, здавання під найом

K  Державне управління

L   Освіта

M  Охорона здоров’я та соціальна допомога

N  Колективні, громадські та особисті послуги

O  Послуги домашніх слуг

P   Екстериторіальна діяльність

Q  Транспорт

Як бачимо з таблиці 1, немає однозначної відповідності галузей економіки за старою класифікацією і видів економічної діяльності за новою класифікацією. Наприклад, підприємства та організації сільського господарства віднесено до кількох видів діяльності: сільського господарства, мисливства та лісового господарства (секція А), операцій з нерухомістю (секція K), колективних, громадських та приватних послуг (секція О). Це означає, що із сільського господарства виключаються заклади, які надають ветеринарні послуги (переходять до секції N), організації з управління підприємствами сільського господарства (переходять до секції К), іподроми (переходять до секції О). Ретельний аналіз функцій тих підприємств і організацій, що за міжнародними нормами мають бути вилучені з галузі сільське господарство, показує: ці підприємства справді не стосуються сільського господарства – вирощування рослин або тварин. Загалом вид діяльності виникає тоді, коли об’єднуються обладнання, робоча сила, технології, сировина та матеріали. Отже, вид економічної діяльності визначається використанням ресурсів, виробничим процесом, виходом продукції або послуг.

Перехід до нової національної Класифікації видів економічної діяльності, зо оцінками фахівців, можна розцінювати як революцію у статистиці, адже йдеться про зміну звичних уявлень, виділення методології статистичних розробок на світовий рівень. Крім того Класифікація видів економічної діяльності призначена для використання органами державного та місцевого управління, фінансовими органами та органами статистики. Запровадження Класифікації видів економічної діяльності в Україні забезпечить:

- можливість порівняння національної статистичної інформації з міжнародною

- реєстрацію та обліг підприємств та організацій за видами економічної діяльності у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій

- складання міжгалузевого балансу виробництва та розподілу товарів і послуг відповідно до системи національних рахунків

- проведення статистичних обстежень економічної діяльності підприємств та організацій і аналіз статистичної інформації на макро-та мікро рівнях.

Для характеристики розвитку суспільства необхідно також використовувати групування статистичних показників за такими ознаками, як форми власності, економічне призначення продукції, форми підпорядкування, галузі народного господарства.

Головне, що досягається за допомогою групування у економічній статистиці це розрахунок та аналіз структури господарства.

Оскільки за визначенням система національних рахунків (СНР) є погодженою системою збирання, опису та взаємозв’язку потоків статистичної інформації, яка базується на стандартних групуваннях інформації.

Зокрема , групування за галузями використовується для визначення процесів виробництва і балансу між ресурсами і використання продуктів та послуг. Галузь визначають як групу одиниць з однорідним виробництвом згідно з прийнятою класифікацією продуктів та послуг. На практиці більшість одиниць зайняті різними видами діяльності.

У цьому разі виокремлюється основна діяльність, а також вторинна, яка стосується інших галузей.

Групування за секторами проводять з метою дослідження доходів та видатків, фінансових активів і пасивів.

 Економічні операції в СНР поділяються на 3 основних групи:

1) операції з продуктами та послугами відносять до виробництва у відповідних галузях народного господарства

2) розподільчі операції, до них належать операції, мета яких розподіл та перерозподіл доданої вартості, а також перерозподіл заощаджень

3) фінансові операції, які стосуються зміни фінансових активів та пасивів у різних секторах народного господарства.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 
25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49  Наверх ↑

Кращі книги