Тема 6 (частина 1). Використання радіонуклідів та джерел іонізуючого опромінення в промисловості та сільському господарстві.
Питання теми та основні терміни
Ø Процеси ядерного енергетичного циклу.
Ø Використання радіонуклідів в промисловості.
Ø Використання радіонуклідів в хімії.
Ø Застосування радіонуклідів у медицині та біології.
Ø Радіонукліди в сільському господарстві.
Ø Радіаційна обробка продуктів харчування.
Основні терміни теми: радіонукліди, нейтрони, реактор, радіаційна безпека, радіаційне опромінення, використання, застосування, радіаційна обробка.
Інформаційні матеріали теми
Використання радіонуклідів та джерел іонізуючого опромінення в промисловості та сільському господарстві
Проблемна ситуація. Технологічний прогрес, новітні технології дуже часто, якщо не завжди мали певний ризик у використанні.
На сьогоднішній день ми не дивуємось використанню радіаційного випромінювання в ядерній енергетиці, промисловості, сільському господарстві, хімії, медицині, харчовій промисловості тощо. Але, разом з тим, не зник ризик опромінення людей понад допустимі (порогові) дози, а тільки підвищився.
Тому, як і де використовуються технології із застосуванням радіаційного опромінення потрібно чітко знати і гарантовано контролювати.
1. н.п. Процеси ядерного енергетичного циклу
АЕС - тільки частина паливно-енергетичного комплексу. Це тільки підприємство, де виробляється кінцевий продукт - електроєнергія. А в комплекс входять: видобування, транспортування, збагачення тощо.
Джерелом енергії в ядерному реакторі є ланцюгова реакція розпаду ядер під дією нейтронів, з утворенням двох уламків та 2-3 нейтронів. Повне енерговиділення до 200 МеВ - величезна теплотворна здатність. Здатність ділитися і приймати участь у ланцюговій реакції мають такі радіонукліди , , , Тільки зустрічається в природі, причому його вміст в природному урані складає 0,7 %, інше приходиться на ізотоп (99,3%).
При взаємодії нейтронів з ядрами реакція захвату нейтронів без ділення переважає над реакцією ділення. Для здійснення реакції поділу необхідно або збагачувати природний уран (збільшувати до 7%), або забезпечувати в зоні реакції процес уповільнення нейтронів до теплових швидкостей. Перший спосіб використовується в реакторах на швидких нейтронах, другий - в реакторах на теплових нейтронах, в активній зоні яких встановлюється уповільнювач. Паливом для останнього служить уран, збагачений до 1,8-4,4%.
Природний уран підлягає таким видам перероблення:
1) його збагачують на заводі по розділенню ізотопів;
2) переводять у відповідну фіз.-хім. форму на заводі по виготовленню палива (перетворюють в порошок UO і спікають у паливні пігулки);
У процесі збагачення утворюються дві фракції:
- відвальний, чи збіднений уран;
- збагачений уран.
Тип реакторів.
У відповідності з двома способами здійснення ланцюгової реакції усі реактори поділяють на дві категорії:
1) реактори на теплових нейтронах;
2) реактори на швидких нейтронах (швидкі реактори).
Основна частина реактору – активна зона, що утворюється завантаженим ядерним паливом у вигляді ТВЕЛів (тепловиділяючих елементів). У ній відбувається ланцюгова реакція. Важлива частина реактору - система управління і захисту реактора (СУЗ), яка здійснює управління роботою реактора, в т.ч. запуск і відключення ( аварійне). До СУЗ також відносяться стрижні, які містять речовини, що поглинають нейтрони (бор, кадмій тощо). Введення цих елементів в канал СУЗ активної зони призводить до розриву ланцюгової реакції розпаду. Особливістю реактора на теплових нейтронах є наявність уповільнювача в активній зоні (важка вода, графіт, звичайна вода).
Більше використовуються реактори на теплових нейтронах із слабо збагаченим, або природнім ураном двох типів:
- водо-водяний енергетичний реактор (ВВЕР), в якому вода одночасно є і уповільнювачем і теплоносієм.
- канальний енергетичний реактор, з графітовим уповільнювачем і водою в якості тепло носія РБМК (реактор великої потужності) - чорнобильського типу.
Активна зона ВВЕР складається з тепловиділяючих зборок (ТВЗ) і каналів СУЗ. У ТВЗ розташований пучок ТВЕЛів - герметичні порожні циліндри з цирконієвого сплаву (1=2,5-3m;d=1cm), заповнені пігулками з UO . В зоні може знаходитись до 48 тис. ТВЕЛів.
Двоконтурна система - передачі тепла: вода в першому контурі подається під тиском до 15 МПа в реактор, де нагрівається, проходячи через активне зону, за рахунок тепловиділення ТВЕЛів і надходить в парогенератор. Проходячи крізь нього вода нагріває воду другого контуру до кінця, і знов йде в реактор. Пар, що утворився в парогенераторі поступає в турбогенератор.
РБМК - розміщують в бетонній шахті. Кожух утворює герметичну порожнину - реакторний простір, в ньому знаходиться графітова кладка (уповільнювач нейтронів) з циліндричними отворами в яких розташовані технологічні канали і канали СУЗ. В кожному технологічному каналі встановлені паливні зборки із ТВЕЛами. Графітна кладка продувається азотно-гелієвою сумішшю. Для передачі тепла використовується одноконтурна система: вода, проходячи крізь ТК нагрівається до кипіння. В барабані-сепараторі пар виділяється від води і подається на турбогенератор. Після охолодження пар конденсується у воду і повертається. Вихід пару можливий крізь мікротріщини.
Реактор типу ВВЕР утворює щорічно біля 40000 Ки газоподібних радіоактивних відходів, реактор РБМК - на порядок вище. Чорнобильська хмара двічі обійшла земну кулю. В результаті було викинуто 3 % палива (біля 5 т), яке містить 20 кг плутонію. При рівномірному розподілі цього вистачить для практично вічного ( =23-24 тис. років) забруднення в 20 тис. км (територія Ізраїля). Частина плутонію може перетворитися в америцій – потужне джерело g опромінення.
Рис. 1. Схема ядерного технічного циклу.
Кожна із стадій ядерно-енергетичного комплексу характеризується утворення того чи іншого виду забруднення. При видобуванні уранових руд виникають такі види відходів, як шахтні води, рудні відвали, рудничне повітря. Вміст урану у водах досягає 0,3 – 10 мг/л. Об’єм шахтних вод може складати до 2 тис. м3 за добу і більше. Рудні відвали у вигляді хвостів грохочення.
2. н.п. Використання радіонуклідів в промисловості
Застосовуються для визначення товщини прокату чорних і кольорових металів, паперу, пластмас, гуми, тощо. Переваги: вимірювання проводять безконтактним методом (без порушення поверхні). При проходженні g випромінень крізь шар об’єкту, що контролюється, інтенсивність пучку зменшується за експоненційним законом.
При вимірюванні невеликої товщини використовують джерело b опромінення (з невеликою енергією). Для великої товщини-джерело g опромінення (більш високої енергії ( )). Для вимірювання товщини покриття одного матеріалу іншим
Рис. 2. Схема використання джерела радіаційного випромінення
1-джерело іонізуючого опромінення; 2-захисний контейнер; 3-обєкт контролю; 4-детектор опромінення; 5-випромінювальний пристрій; 6-самописець; 7-валки.
Використовується залежність відбиття b-опромінення від товщини покриття. Число відбитих b частинок залежить від товщини шару нанесеного матеріалу на його склад.
Даний вид дозволяє автоматизувати процес і більш точно вимірювати. При контролі зварних швів використовують просвічування g - променями (т. з. g - дефектоскопи).
3. н.п. Використання радіонуклідів в хімії
Широке використання отримав метод мічених атомів (або метод радіоактивних індикаторів). До стабільного ізотопу додається радіонуклід, що дозволяє прослідкувати поведінку в системі стабільного ізотопу через радіоактивну мітку.
Цей метод застосовується також для отримання:
1) чистих металів, наприклад, рідкоземельних, благородних;
2) визначають хімічну формулу;
3) визначають чистоту металу;
4) хід хімічних реакцій;
5) широко використовується для вимірювання висоти рівня рідини, кульки, сипучих матеріалів в закритих резервуарах (високотоксичні, агресивні, легко горючі, з великою температурою). Такі рівнеміри називають радіоізотопними (стаціонарні, переносні);
6) за поглинанням g-випромінення можна безконтактно визначити щільність і густину матеріалів (можна застосовувати і нейтронне опромінення);
7) у радіаційній хімії при використанні іонізуючого опромінення змінюють властивості матеріалів (міцність, кислотостійкість, температуростійкість, змочуваність, здатність до фарбування а ін.);
8) Визначають вміст речовин до г (нейтронне опромінення, що викликає перехід речовини у радіоактивний стан; за інтенсивністю р-та g-опромінення визначають концентрацію).
4. н.п. Застосування радіонуклідів у медицині та біології
- діагностика та лікування злоякісних пухлин, максимально швидке пригнічення пухлинного росту ( променева операція). В якості джерела g- опромінення використовують . Випускаються стаціонарні установки, в яких вузький пучок g-квантів можна сконцентрувати у патологічному осередку, розташованому на різні глибині в організмі. Перспективне використання важких частинок оскільки в них max енергія виділяється в кінці пробігу.
- в дерматології для лікування шкірних захворювань, на хворе місце накладають аплікатор. У наслідок малої проникаючої здатності b частинок їх дії підлягають тільки верхні шари тканини.
- радіодіагнастика (порушення функції легенів, пороки серця, печінки, щитової залози).
- в нейрохірургії ( хворі клітини накопичують радіонукліди, здорові-ні).
Якщо пацієнт випиває воду, в якій міститься , можна визначити швидкість накопичення його щитовидною залозою.
5. н.п. Радіонукліди в сільському господарстві
У сільському господарстві радіонукліди використовуються в наступних сферах:
- радіаційна генетика (нові сорти);
- дозволяє оцінити ефективність добрив (метод міченого атому);
- втрата здатності до проростання насіння;
- іонізуюче опромінення призводить до статевої стерилізації шкідників на елеваторах.
6. н.п. Радіаційна обробка продуктів харчування
Досліди було розпочато з 1943 р. (в Англії-Кембридж). У 1986 р. – в 55 країнах. На сьогодні дозволено в 33 країнах для 40 продуктів. Доза – не більше, ніж 10 кГр (10000 Дж/кг.). На устаткування повинна бути ліцензія.
Поглинену дозу неможливо перевірити на продукті, оскільки не розроблений метод індикації опромінених продуктів. Ці продукти перевозять у спеціальних контейнерах. Маркування-опроміненні продукти. Ці продукти можна переробляти в інші (чіпси, сухі порошки, пластівці).
У грудні 1988 р. на міжнародній конференції було зроблено такі висновки:
- опромінення збільшує термін зберігання (стійкість);
- визначення споживачами радіаційної обробки є вирішальним фактором.
При 10 кГр виділяється температура -2,4 .
пастеризація – 50-60 ,
стерилізація - 120 .
Жири після опромінення окисляються швидше.
Для затримування пророщування картоплі і цибулі –0,1кГр, плодів - 0,3, дезинфекція - 0.6, знищення комах-паразитів - 0,5-5кГр. Джерелом є . При дії жорсткого опромінення можливе утворення вторинної радіоактивності: при електронному і фотонному опроміненні.
Узагальнення. Достатньо давно почався період використання радіонуклідів та джерел іонізуючого опромінення в промисловості, сільському господарстві, а також в хімії, медицині, харчовій промисловості і дуже широко – в енергетиці.
На даний час неможливо відказатися від послу, які дають нам радіоактивні джерела, і особливо ті, що використовуються в ядерній енергетиці.
Знаючи ці великі переваги у використанні, ризик радіонуклідів не зменшився. Навпаки, людина все більше і більше отримує середньорічну дозу опромінення. Задача екологів – перешкодити зростанню такого несанкціонованого опромінення, забрудненню довкілля радіонуклідами.
Література для самоосвіти: 4, 14.
Питання для самоконтролю:
1. Дати характеристику ядерно-енергетичного комплексу.
2. Які типи ядерних реакторів експлуатуються на Україні та в чому їх відмінність?
3. Охарактеризувати схему ядерного технічного циклу.
4. Як використовуються радіонукліди в промисловості, чи існує небезпека опромінення населення?
5. В чому полягає застосування “метода мічених атомів” в хімії?
6. Які радіонукліди використовуються в медицині?
7. У чому полягає ефективність застосування радіонуклідів у сільському господарстві?
8. Що дає споживачу радіаційна обробка продуктів харчування?