Тема 1.5. Ознаки та змінні. Шкали вимірювання

• ознаки та змінні у психології

• шкали вимірювань

• особливасті використання шкал вимірювань

спостереженнями", "спостережу¬ваними значеннями", "варіантами", "датами", "індивідуальними показниками" тощо.

У психології найчастіше використовуються терміни "спостереження" чи "спостережуване значення".

Значення ознаки визначаються за допомогою спеціальних шкал вимірювання.

Стівеном запропонована класифікація із 4-ох типів шкал вимірювання:

1) номінативна, або номінальна, або шкала найменувань;

2) порядкова або ординарна шкала;

3) інтервальна шкала або шкала рівних інтервалів;

4) шкала рівних відношень.

Номінативна шкала – це шкала для класифікації по назвах: nomen (лат.) – ім’я, назва. Назва не змінюється кількісно, вона дозволяє лише відрізнити один об’єкт від іншого чи один суб’єкт від іншого. Номінативна шкала – це спосіб класифікації об’єктів чи суб’єктів, розподілу їх по комірках класифікації.

Як вже було відмічено, спостереження – це одна зареєстрована реакція, один здійснений вибір, одна здійснена дія чи результат одного досліджуваного.

Одиниця виміру, з якою ми оперуємо – це кількість спостережень (досліджуваних осіб, реакцій, виборів тощо) або частота. Точніше, одиниця виміру – це одне спостереження. Такі дані можуть бути опрацьовані за допомогою методу  , біноміального критерію  та кутового перетворення Фішера  .

Порядкова шкала – це шкала, класифікація по якій здійснюється за принципом "більше-менше". Якщо у шкалі найменувань було байдуже, у якому порядку ми розташуємо комірки класифікації, то в порядковій шкалі вони утворюють послідовність від комірки "найменше значення" до комірки "найбільше значення" (чи навпаки). Комірки тепер доцільніше назвати класами, оскільки по відношенню до класів застосовні визначення "низький", "середній" та "високий" клас, або 1-й, 2-й, 3-й клас, і т.д.

В порядковій шкалі повинно бути не менше трьох класів, наприклад "позитивна реакція – нейтральна реакція – негативна реакція" або "підходить на вакантну посаду – підходить із зауваженнями – не підходить" і т.п.

У порядковій шкалі ми не знаємо істинної відстані між класами, а знаємо лише, що вони утворюють послідовність. Наприклад, класи "підходить на вакантну посаду" і "підходить із зауваженнями" можуть бути реально ближче один до одного, ніж клас "не підходить".

Від класів легко перейти до чисел, якщо ми домовимося вважати, що нижчий клас отримує ранг 1, середній клас – ранг 2, а найвищий клас – ранг 3, чи навпаки. Чим більше класів в шкалі, тим більше можливостей для математичної обробки отримуваних даних і перевірки статистичних гіпотез.

Інтервальна шкала – це шкала, у якій класифікація здійснюється за принципом "більше на певну кількість одиниць – менше на певну кількість одиниць". Кожне із можливих значень ознаки розташоване відносно іншого на рівній відстані.

Аналогічним чином, значення отримані досліджуваними у балах за будь-якою нестандартизованою методикою, виявляються виміряними лише за шкалою порядку. Насправді, рівноінтервальними можна вважати лише шкали в одиницях стандартного відхилення та процентильні шкали і то за умови, що розподіл значень в стандартизованій вибірці був нормальним.

Принцип побудови більшості інтервальних шкал побудований на відомому правилі "трьох сігм": приблизно 97,7–97,8% всіх значень ознаки при її нормальному розподілі потрапляють у діапазон  . Можна побудувати шкалу в одиницях долей стандартного відхилення, яка буде охоплювати весь можливий діапазон зміни ознаки, якщо крайні зліва та справа інтервали залишити відкритими.

 Шкала рівних відношень – це шкала, що класифікує об’єкти чи суб’єкти пропорційно ступеню вираженості вимірюваної властивості. У шкалах відношень класи позначаються числами, які пропорційні одне одному: 2 так відноситься до 4, як 4 до 8.