Розділи

93. Теорія соціального вибору.

Соціальний вибір – це зведення індивідуальних смаків і вподобань до узагальнених соціальних вподобань. Теорія, яка вивчає проблеми узагальнення індивідуальних думок, вподобань, інтересів у суспільний добробут, а також зв'язок між окремими індивідами і суспільством, називається теорією соціального вибору. Її автор – американський економіст, Кеннет Ерроу. Добробут людини вимірюється її багатством і рівнем доходів, які отримуються за певний період часу. Багатство – це економічно змінна величина і його обсяг визначається на певний момент часу. Дохід – теж економічно змінна величина, але він визначається за певний проміжок часу.

Існує 3 основні форми багатства і відповідні ним форми доходів:

1) фізичне багатство (земля, нерухомість, авто, коштовності тощо);

2) фінансове багатство (акції, облігації, банківські депозити, готівка, чеки тощо);

3) людський капітал. Багатство, пов’язане з природними здібностями людини, її здоров’ям, пам’яттю, здобутою освітою, практичним досвідом роботи. Цей капітал – основне джерело доходів для більшості людей; як в грошовій формі –зарплата, так і в негрошовій – задоволення від творчості.

94. Основні функції суспільного добробуту.

Суспільний добробут — повнота забезпеченості країни життєво необхідними засобами: матеріальними, соціальними, культурними, духовними та екологічними благами. Виходячи із такого визначення, суспільний добробут, звісно, визначається обсягом виробленого ВВП, але не в цілому, а на душу населення. Це узагальнюючий показник рівня добробуту країни. Але як ринковий показник він залишає поза увагою багато інших вельми важливих аспектів добробуту, спотворюючи його реальний стан. Розглянемо їх детальніше.

По-перше, показник ВВП, а тому і всі похідні від нього показники, не враховують стан природного довкілля. З одного боку, система показників економічного розвитку враховує позитивний результат — виробництво благ, але не враховує збитки, завдані супутнім виробництвом антиблаг. Ці негативні зовнішні ефекти мають бути вилучені із показника добробуту ВВП на душу населення.

По-друге, показник ВВП ігнорує такий важливий компонент добробуту, як вільний час. Адже люди можуть мати досить високі доходи, але їм ніколи їх витрачати. Про здоров'я вони згадують тоді, коли вже не можна запобігти захворюванню.Тому безумовною складовою суспільного добробуту є вільний час та розмаїття способів його використання.

СНР враховує опосередковані результати тільки дозволеної (незабороненої законом) тіньової економіки, а забороненої (наркобізнес, послуги найманих убивць, нелегальна торгівля зброєю, зокрема фінансування міжнародного тероризму тощо) не враховує. Насправді цей сектор створює чисте антиблаго і тому має бути вилученим із добробуту.

Практика зумовила появу методів опосередкованого визначення та обліку тіньового сектору. Наприклад, досвідно установлено, що сприятливими галузями для тіньового сектору є будівництво, виробництво горілчаних виробів, торгівля тощо. Опосередкованим проявом тіньової економіки є відмінності у середньорічних заявлених доходах та середньорічному рівні споживання у регіонах.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 
25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 
50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86  Наверх ↑

Кращі книги