Розділи

74. Мета, стратегічні завдання та принципи державної регіональної політики.

В основу держ. стратегії регіон. розвитку покладені принципи, що відповідають  ідеям та поглядам світового співтовариства на подальший розвиток суспільства. У нинішній час такою домінантною ідеєю є концепція сталого розвитку, основні принципи якої були проголошені на Всесвітній конференції ООН з питань навколишнього середовища та розвитку.

Під сталим розвитком  розуміється процес гармонізації продуктивних сил, забезпечення гарантованого задоволення необхідних потреб усіх членів суспільства за умови збереження й поетапного відтворення цілісності навколишнього природньоого середовища, створення можливостей для рівноваги між цого потенціалом і вимогами людей усіх поколінь. Мета сталого соц.-ек. розвитку регіону – поліпшення якості життєдіяльності населення на основі ек. зростання, яке і забезпечує  сталість, узгодженість, збалансованість.

Положення концепції сталого розвитку знайшли своє відображення у прийнятій у 2006 р. Державної стратегії регіон. розвитку україни на період до 2015 року, що розроблена відповідно до чинного законодавства.

Осн. стратегічними завданнями цієї пол-ки є: 1) підвищення конкурентноспроможності регіонів та зміцнення їхнього ресурсного потенціалу; 2) створення інституційних умов для регіон. розвитку; 3) розвиток міжрегіон.співробітництва; 4) забезпечення розвитку людс. ресурсів.

77. Принципи соціально-економічного прогнозування.

Для відтворення зазначених функцій соціально-економічне прогнозування має ґрунтуватися на певних принципах. Останні ілюструють закономірності відтворення, причинно-наслідкові зв'язки й виражають основні риси прогнозування. Виділяють такі основні принципи соціально-економічного прогнозування: цілеспрямованості, системності, наукової обґрунтованості, адекватності, альтернативності.

Принцип цілеспрямованості Згідно з ним змістовий опис об'єкта здійснюється під кутом зору поставлених перед дослідженням завдань. Принцип системності означає, що економіка розглядається як єдиний об'єкт прогнозування і, водночас, як сукупність відносно самостійних напрямків (блоків) прогнозування. Сутність принципу наукової обґрунтованості прогнозів полягає в такому. По-перше, прогнозування потребує всебічного врахування дії об'єктивних економічних законів та законів розвитку суспільства. По-друге, прогнозування має базуватися на сучасних прогностичних методах. По-третє, прогнозування має враховувати позитивний світовий і вітчизняний досвід розробки прогнозів.

Принцип адекватності прогнозів об'єктивним закономірностям характеризує не лише процес виявлення, а й оцінку стійких тенденцій та взаємозв'язків у розвитку економіки і створення теоретичного аналога реальних економічних процесів із повною й точною імітацією таких. Адекватність означає максимальне наближення теоретичної моделі до сталих, суттєвих закономірностей і тенденцій розвитку. Принцип альтернативності прогнозування випливає з можливості розвитку економіки та соціально-економічних процесів у різних напрямках (траєкторіях), за різних взаємозв'язків і структурних співвідношень. Якщо імовірнісний характер прогнозування відбиває наявність випадкових процесів і відхилень за збереження якісної однорідності, сталості тенденцій, то альтернативність виходить з припущення про можливість існування якісно різних варіантів розвитку економіки.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 
25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 
50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86  Наверх ↑

Кращі книги