Розділи

62. Сутність та передумови неокласичних моделей економічного зростання. Формалізація моделі Р.Солоу.

Методологічну основу теорії економічного росту становлять основні постулати неокласиків. Насамперед — це теорія факторів виробництва, яка проголошує працю, капітал і землю як самостійні фактори утворення суспільного продукту. При цьому під капіталом, як правило, розуміють лише основний капітал; точніше — основні засоби виробництва. Як методологічна основа важливу роль відіграє теорія граничної продуктивності. Неокласична теорія росту - досконала концепція, відсутність державного втручання в економіку як обов'язкова умова, що забезпечує рівність між доходами власників факторів виробництва їх граничними продуктами.

Передбачається також незмінність ефективності факторів виробництва і їхньої взаємозамінності. Незмінність ефективності, пояснює Дж. Мід, розуміється в тому значенні, що "якби при будь-якому стані технічних знань всі фактори виробництва у якій-небудь одній галузі промисловості зросли на х процентів, тоді кількість продукції також збільшилася б на х процентів".

Теоретики неокласичної школи будують свої моделі економічного росту на основі виробничої функції, розробленій американськими ученими — математиком Ч. Кобом та економістом П. Дугласом.

Неокласичні моделі економічного росту використовувались як інструмент економічного прогнозування, а також аналізу економічної ефективності виробництва в умовах відносно рівномірного росту обсягів виробництва.Економічний ріст трактується цією теорією як техніко-економічний, а не соціально-економічний процес. У першій праці, присвяченій проблемі економічного росту з позиції неокласиків, Р. Солоу писав, що "коли виробництво має місце у неокласичних умовах змінних пропорцій і постійного ефекту від розширення виробництва, протиріччя між природним і гарантованим темпами росту просто неможливе. Не може бути, — а при використанні функції Коба—Дугласа не може бути ніколи — ситуації, коли економіка знаходилася б на лезі ножа. Система може пристосуватися до будь-якого темпу росту робочої сили і врешті-решт наблизитися до стану пропорційного розширення".

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 
25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 
50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86  Наверх ↑

Кращі книги