Розділи

24. Система державних внутрішніх та зовнішніх запозичень: особливості в Україні.

Система державних внутрішніх і зовнішніх запозичень використовується, як правило, для покриття дефіциту державного бюджету. За своїм економічним змістом система державних запозичень (СДЗ) – це форма вторинного перерозподілу ВВП. Її джерело – вільні кошти населення, підприємств, організацій тощо. у цьому випадку держава виступає позичальником, а населення та підприємницькі структури — позикодацями.

Державні запозичення бувають внутрішні і зовнішні. Використання СДЗ призводить до утворення державного боргу. За типом кредитора:

Державний внутрішній борг – це заборгованість держави домогосподарствам та підприємствам даної країни, які володіють цінними паперами, випущеними її урядом.

Державний зовнішній борг – це заборгованість держави за непогашеними зовнішніми позиками і невиплаченими за ними % міжнародним банкам, урядам, корпораціям, міжнародним фінансовим організаціям.

За типом боргового зобов*язання:

Державний прямий борг —та частина державного боргу, яка відображує обсяги позичених ресурсів безпосередньо урядом країни.

Державний гарантований борг – це частина державного боргу, яка відображує боргові зобов*язання уряду, що виникає у результаті виданих ним гарантій приватним підприємцям за кредити у разі неспроможності позичальників.

У структурі держ боргу виокремлюють такі складові: основний борг та процентні платежі, у зв*яку з цим розрізняють поняття погашення боргу (виплата основної суми боргу) та обслуговування боргу випалата процентів за зовнішніми та внутрішніми позиками, що відображуються оремою статтею у видатковій частині державного бюджету).

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 
25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 
50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86  Наверх ↑

Кращі книги