1.6. Облік основних засобів на консервації

Консервація основних фондів підприємства — це комплекс захо-

основних  і Д1В' спрямованих на довгострокове (але не більше трьох років) зберігання основних фондів підприємств у разі припинення виробничої та іншої господарської діяльності з можливістю подальшого відновлення їх фун­кціонування.

Існує безліч причин, у зв'язку з якими платник податків приймає рішення про консервацію основних фондів. Це передусім припинення виробничої і господарсь­кої діяльності, а також зниження обсягів продукції, що випускається. Однак рішен­ня про консервацію основних фондів може бути прийняте також у випадку, якщо їх використання визнане тимчасово недоцільним.

У бухгалтерському обліку незалежно від того, до якої групи основних фондів належить об'єкт, що консервується, а також від того, пов'язаний він з виробничою діяльністю чи ні, нарахування амортизації припиняється на період консервації та­кого об'єкта.

Іншими словами, на час переведення основних фондів на консервацію продо­вжується термін корисного використання (експлуатації) об'єкта.

У бухгалтерському обліку затрати, пов'язані з утриманням законсервованих основних засобів, є, власне, іншими витратами операційної діяльності підприємст­ва, які при застосуванні рахунків витрат класу 9 обліковуються на однойменному субрахунка 949 і списуються на фінансовий результат у дебет рахунку 79 „Фінан­сові результати".

1.7. Амортизація основних засобів

 У процесі експлуатації основні засоби фізично і морально зношуються. Суму нарахованої амортизації всі підприємства відображають збільшенням суми витрат підприємства і зносу основних засобів.

Амортизація —це систематичний розподіл вартості необоротних ак­тивів, що амортизуються протягом терміну їх корисного використання. Об'єктом амортизації є всі основні засоби (крім землі).

Нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного викорис­тання об'єкта. Строк корисного використання об'єкта основних засобів визнача­ється підприємством самостійно з урахуванням:

•  очікуваного використання об'єкта, з урахуванням його потужності або продуктивності;

•  фізичного та морального зносу, що передбачається;

•  правових та інших обмежень.

Нарахування амортизації починається при визнанні об'єкта основних засобів активом (при зарахуванні на баланс) з місяця, наступного за місяцем, у якому об'­єкт основних засобів став придатним до використання. Нарахування амортизації призупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнан­ня та консервації. Нарахування амортизації припиняється починаючи з місяця, наступного за місяцем вибуття, переведення на реконструкцію, модернізацію основ­них засобів. Нарахування амортизації проводиться щомісячно.

Пояснимо деякі терміни, що використовуються при застосуванні методів амо­ртизації основних засобів:

Вартість, що амортизується — первісна вартість об'єкта основних засобів за вирахуванням ліквідаційної вартості.

Ліквідаційна вартість — сума коштів або вартість інших активів яку підпри­ємство очікує отримати від реалізації (ліквідації) після закінчення строку експлуа­тації необоротних активів.

Залишкова вартість — первісна вартість за вирахуванням суми зносу.

Знос — сума нарахованої амортизації, що перенесена на собівартість про­дукції (робіт, послуг).

Якщо залишкова вартість об'єкта основних засобів дорівнює нулю, то його переоцінена залишкова вартість визначається додаванням справедливої вар­тості цього об'єкта до його первісної (переоціненої) вартості без зміни суми зносу об'єкта.

Підприємства можуть проводити нарахування амортизації основних засобів (крім малоцінних необоротних матеріальних активів та бібліотечних фондів) із за­стосуванням таких методів:

1. Прямолінійний метод

Річна сума амортизації визначається діленням вартості, що амортизується на очікуваний період часу використання об'єкта основних засобів.

Приклад 7.1. Первісна вартість об'єкта основних засобів—50 000 гри., лікві­даційна вартість — 2 000 грн. Термін використання об'єкта основних засобів —

Річна сума амортизації визначається за формулою

АВ= (ПВ-ЛВ)/Т

Норма амортизації:

 На = 100% / Т

Де:

 АВ — річна сума амортизаційних відрахувань;

ПВ — первісна вартість;

ЛВ — ліквідаційна вартість;

Т—термін корисного використання об'єкта;

На — норма амортизаційних відрахувань.

Згідно з умовою прикладу отримуємо такі дані:

АВ = (50000-20000) / 8 = 600 грн

На = 100% / 8 = 12,5%

Розподіл амортизаційних нарахувань

 

Норма амортизації, %

Залишкова вартість на початок періоду, гри.

Сума нарахованої амортизації, гри.

1-й

12,5

50000

6000

2-й

12,5

44000

6000

3-й

12,5

38000

6000

4-й

12,5

32000

6000

5-й

12,5

26000

6000

6-й і

12,5

20000

6000

7-й і

12,5

14000

6000

8-й і

12,5

8000

6000

X   

2000

48000

 

2. Метод зменшення залишкової вартості

Річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амо­ртизації та річної норми амортизації.

Річна норма амортизації (у відсотках) обчислюється як різниця між одиницею та результатом кореня ступеня кількості ооків корисного використання об'єкта з результату від ділення ліквідаційної вартості об'єкта на його первісну вартість.

Річна сума амортизації визначається за формулою:

Норма амортизації визначається так:

де

ЗВ — залишкова вартість;

Зн — сума нарахованого зносу у попередніх періодах; ПВ — первісна вартість;

АВ — річна сума амортизації;

На — норма амортизації;

Т—термін корисного використання об'єкта основних засобів;

ЛВ — ліквідаційна вартість.

Згідно з вищенаведеним прикладом протягом терміну корисного використан­ня об'єкта основних засобів нарахована амортизація буде розподілятися так:

Суми нарахованої амортизації

Рік

Норма амортизації, %

Залишкова вартість на моч. періоду, і рн.

(ума нарахованої амортизації, грн.

1-й

33,13

50 000

16 565

2-й

33,13

33 435

11077

3-й  і

33,13

22 358

7 407

4-й

33,13

14 951

4 953

5-й

33,13

9 998

3 312

6-й

33,13

6 686

2 215

7-й

33,13

4 471

1 481

8-й  і

33,13

2 990

990

X

2 000

48 000

На кінець 8-го року експлуатації ліквідаційна вартість становитиме 2 000 грн.

3. Метод прискореного зменшення залишкової вартості

Річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного періоду або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації. Річна норма амортизації обчислюється, виходячи із строку корисного використання об'єкта, і подвоюється.

АБ = ЗВх На

Де   АВ— річна сума амортизації;

ЗВ — залишкова вартість;

На — норма амортизації;

Т— термін корисного використання об'єкта основних засобів.

Згідно прикладу норма амортизації буде розподілятися так:

 Суми нарахованої амортизації розподілятимуться так:

Рік

Норма амортизації, %

Залишкова вартість на поч, періоду, грн.

Сума нарахованої амортизації, грн.

1-й

25

50 000

12 500

2-й

25

37 500

9 375

3-й

25

28 125

7 031

4-й

25

21094

5 273

5-й

25

15 821        і

3 955

6-й

25

11866

2 966

7-й   \

25

8 900

2 225

8-й

25

6 675

4 675

X

2000

48000

 

Сума амортизації останнього року корисного використання об'єкта повинна бути такою, щоб його залишкова вартість на кінець останнього року експлуатації дорівнювала його ліквідаційній вартості.

4. Кумулятивний метод

Річна сума амортизації визначається як добуток вартості, що амортизується, та кумулятивного коефіцієнта. Кумулятивний коефіцієнт розраховується діленням кількості років, що залишаються до кінця очікуваного строку використання об'єк­та основних засобів, на суму числа років його корисного використання:

АВ = (ПВ-ЛВ)хК;

де

АВ — річна сума амортизаційних відрахувань;

ПВ— первісна вартість;

ЛВ — ліквідаційна вартість;

К— кумулятивний коефіцієнт;

Тк — кількість років, що залишилися до кінця корисного використання

об'єкта;

Тк кожного року зменшуватиметься на 1. Суми нарахованої амортизації по роках становитимуть:

Рік

Кумулятивний коефіцієнт

Залишкова вартість на поч. періоду, грн.

Сума нарахованої амортизації, грн.

1-й

8:36=0,222

50000

10 656

2-й

7:36=0,194

39344

9312

3-й

6:36=0,167

30032

8 016

4-й

5:36=0,139

22016

6 672

5-й

4:36=0,111

15344

5 328

6-й

3:36=0,083

10016

3 984

7-й

2:36=0,056

6032

2 688

8-й

1:36=0,028

3344

1 344

X

2000

48000

 

5. Виробничий метод

Місячна сума амортизації визначається як добуток фактичного місячного обсягу продукції (робіт, послуг) та виробничої ставки амортизації.

Виробнича ставка амортизації обчислюється діленням вартості, яка аморти­зується, на загальний обсяг продукції (робіт, послуг), який підприємство очікує виробити (виконати) з використанням об'єкта основних засобів.

АВМ  = Ом х Ва

де   АВМ — місячна сума амортизаційних відрахувань;

Ом — місячний обсяг продукції (робіт, послуг);

Ва — виробнича ставка амортизації.

де    О — загальний обсяг продукції (робіт, послуг);

ПВ — первісна вартість;

ЛВ — ліквідаційна вартість.

Приклад 7.2. Первісна вартість об'єкта основних засобів — 50 000 грн., лікві­даційна вартість —   2000 грн. Загальний обсяг виготовленої продукції 250 000 одиниць. У березні виготовлено 3500 одиниць.Розмір амортизаційних відрахувань визначається так:

АВМ= 3500 x 0,192 = 672 грн.

6. „Податковий" метод

Крім вищенаведених методів, підприємство може застосовувати норми та методи нарахування амортизації основних засобів, передбачених Законом Украї­ни „Про оподаткування прибутку підриємств". Згідно з цим Законом основні засо­би з метою нарахування амортизації поділяються на чотири групи.

До першої групи належать будівлі, споруди, їх структурні компоненти та пе­редавальні пристрої,, в тому числі жилі будинки та їх частини (квартири і місця загального користування, вартість капітального поліпшення землі).

До другої групи належать автомобільний транспорт та вузли (запасні частини) до нього; меблі; побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інстру­менти, інше конторське (офісне) обладнання, устаткування та приладдя до них.

До третьої групи належать будь-які інші основні фонди, не включені до пер­шої, другої та четвертої груп.

До четвертої групи належать електронно-обчислювальні машини, інші маши­ни для автоматичного оброблення інформації, їх програмне забезпечення, пов'я­зані з ними засоби зчитування або друку інформації, інші інформаційні системи, телефони (у тому числі стільникові), мікрофони і рації, вартість яких перевищує вартість малоцінних товарів (предметів).

Квартальна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості та норми амортизації.

Норми амортизації з розрахунку на квартал встановлені в таких розмірах:

1 група — 2%

2 група —10%

3 група — 6%

4 група — 15%

Підприємство може прийняти рішення про застосування інших норм аморти­зації, що не перевищують даних норм. Зазначене рішення приймається до початку звітного податкового року та не може бути змінене протягом такого року.

Приклад 7.3. Залишкова вартість об'єкта основних засобів другої групи ста­ном на 1 січня звітного року.....-50 000 грн.

Сума амортизаційних відрахувань першого кварталу буде становити:

Місячна сума амортизаційних відрахувань складатиме:

Методи нарахування амортизації вибираються та застосовуються під­приємствами самостійно. Залежно від мети, яку підприємство ставить пе­ред собою у зв'язку із застосуванням основних засобів, в різних виробничих ситуаціях доцільно використовувати різні методи нарахування амортизації. Перевагами прямолінійного методу є: рівномірність, стабільність, пропорційність нарахування амортизації та віднесення її на собівартість, простота і точність розрахунків.

Але на практиці основні засоби найінтенсивніше використовуються в перші роки експлуатації, і відповідно, в цей період вони найбільше зношуються. Тому виникла потреба застосовувати методи прискореної амортизації. Прискорена амо­ртизація передбачає зменшення суми амортизаційних відрахувань щороку. Завдя­ки цьому швидше накопичуються кошти для заміни вже амортизованих об'єктів основних засобів.

Кумулятивний метод амортизації, зменшення залишкової вартості і приско­реного зменшення залишкової вартості — найбільш привабливі для підприємств, оскільки протягом перших років експлуатації об'єктів (коли вони практично нові) накопичується максимальна сума грошових коштів на придбання нових об'єктів за допомогою амортизації, яка відноситься на собівартість продукції, що виробля­ється, виконаних робіт, послуг. При цьому в останні роки експлуатації тих же об'­єктів, коли збільшуються затрати на їх утримання і ремонт, сума амортизації, яка нараховується, незначна, що балансує витрати виробництва протягом терміну ви­користання таких основних засобів. Щодо вигідності застосування методів при­скореної амортизації (зменшення залишкової вартості, прискореного зменшення залишкової вартості та кумулятивного), то висновки кожне підприємство змушене робити самостійно, враховуючи багато чинників: калькулювання цін на готову продукцію, обсяг та термін власних капітальних вкладень тощо.

Застосування виробничого методу можливе лише у випадку, коли фактичний місячний обсяг продукції (робіт, послуг) можна достовірно визначити. Цей метод змушує підприємство дбати про те, щоб виробничі об'єкти постійно експлуатува­лися, тим самим швидше „переносили" свою вартість на вартість готової продукції.

Перевагами методу є відповідність величини нарахованої амортизації до об­сягу продукції (робіт, послуг); недоліком—складність визначення (прогнозування) виробітку окремих об'єктів основних засобів.

Відповідно до Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" підприємства повинні проводити нарахування амортизації для обчислення прибут­ку, що підлягає оподаткуванню згідно із нормами цього Закону. Підприємства можуть застосовувати як тільки „податковий" метод нарахування амортизації, так і поєднувати його із методами, зазначеними в П(С)БО 7. Різниці між сумами нара­хованої амортизації за „податковим" та бухгалтерським обліком відображаються відповідно до П(С)БО 17 „Податок на прибуток".

Із запровадженням П(С)БО 7 підприємствам надано досить багато прав само­стійно вирішувати питання, пов'язані з амортизацією, наприклад:

1) визначення ліквідаційної вартості об'єктів (а отже, і вартості, що амортизу­ється);

2) визначення терміну корисного використання (експлуатації) об'єктів;

3) вибору методу амортизації;

4) застосування до різних груп об'єктів різних методів амортизації. Визначення цих факторів дає змогу підприємству впливати на розмір аморти­заційних відрахувань, а отже і на структуру витрат.

Нарахування амортизації проводиться протягом всього періоду експлуатації основного засобу. При вибутті основного засобу сума нарахованого зносу спису­ється на зменшення первісної вартості основного засобу.

Відображення зносу на рахунках бухгалтерського обліку:

 

 

 

 

№ з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція рахунків

Сума, грн.

Дебет

Кредит

1

Введення в експлуатацію об'єкта основних засобів

10

15

15000

2

Нарахування амортизації об'єкта основних засобів протягом терміну експлуатації об'єкта

23,91, 92,93

13

9 000

3

Списання раніше нарахованого зносу на зменшення первісної вартості при вибутті основного засобу

13

10

9 000

4

Списана залишкова вартість реалізованого об'єкта основних засобів

972

10

6 000

 

2. Облік інших необоротних активів

До складу інших необоротних матеріальних активів відносять предмети, тер­мін експлуатації яких перевищує один рік: бібліотечні фонди, малоцінні необо­ротні активи, природні ресурси, тимчасові нетитульні споруди; предмети прокату; інвентарну тару тощо.

У бухгалтерському обліку необоротні активи відображаються за пе­рвісною вартістю.

Процес набуття підприємством інших необоротних активів та їх до­кументальне оформлення аналогічне до оприбуткування основних засо­бів та малоцінних швидкозношуваних предметів.

Бухгалтерський облік інших необоротних активів ведеться з використанням рахунків:

11 „ Інші необоротні матеріальні активи"; 18 „ Інші необоротні активи".

Ці рахунки є балансовими, призначені для обліку та узагальнення інформації про наявність та рух господарських засобів.

По дебету цих рахунків відображається збільшення інших необоротних активів внаслідок придбання, створення, безоплатного отримання, сума дооцінки, а також суми витрат, що пов'язані з покращенням об'єкта, яке призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання цього об'єкта. По кредиту рахунків 11 та 18 відображається вибуття інших необоротних ак­тивів внаслідок продажу, безоплатної передачі чи невідповідності критеріям ви­знання активом, часткової ліквідації, а також сума їх уцінки.

Субрахунки рахунку 11 „Інші необоротні матеріальні активи":

Субрахунок

Харектиристика

111 „Бібліотечні фонди"

Ведеться облік наявності та руху активів, які формують бібліотечний фонд. Об'єктами обліку є кожна книга (річний комплект, підшивка періодичних видань), що є обліковою одиницею.

112 „Малоцінні необоротні активи"

Ведеться облік наявності та руху необоротних активів, термін корисного використання яких більше одного року, зокрема спеціальних інструментів і спеціальних пристосувань, вартість яких погашається нарахуванням зносу за встановленою підприємством ставкою з урахуванням очікуваного способу використання таких об'єктів.

113 „Тимчасові (нетитульні) споруди"

Ведеться облік дрібних об'єктів допоміжного характеру, які використовуються для потреб будівництва і не включені до титулу (паркани та огорожі, пристосування з техніки безпеки, складські приміщення, вбиральні, настили, драбини, сходи, риштування тощо).

114 „Природні ресурси"

Ведеться облік ділянок лісу, родовищ нафти та газу, джерел мінеральної сировини, що відносяться до вичерпних активів. Особливістю є те, що при добуванні вони перетворюються на матеріальні запаси.

115 „Інвентарна тара"           і

Ведеться облік тари багаторазового використання, що включається до складу малоцінних та швидкозношуваних предметів.

116 „Предмети прокату"

Ведеться облік предметів прокату

117 „Інші необоротні матеріальні активи"      

Ведеться облік активів, не відображених на рахунках 111-116

 

На рахунку 18 „Інші необоротні активи" ведеться облік наявності та руху необоротних активів, які не знайшли відображення на інших рахунках обліку не­оборотних активів.

На цьому рахунку також відображаються активи, використання яких, як очі­кується, неможливе протягом дванадцяти місяців з дати балансу.

До цього рахунку можуть відкриватися субрахунки для обліку наявності та руху інших необоротних активів за їх видами.

Амортизація інших необоротних активів нараховується аналогічно до амор­тизації основних засобів. Амортизація малоцінних необоротних матеріальних ак­тивів і бібліотечних фондів може нараховуватися такими двома методами:

• в першому місяці використання об'єкта 50 % його вартості амортизується, а решта 50% вартості амортизується у місяці вилучення з активів;

• в першому місяці використання об'єкта амортизується 100 % його вартості. Основні бухгалтерські проведення обліку з операцій з іншими необоротними

активами:

 

 

з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція рахунків

Дебет

Кредит

:

2

3

4

Придбання інших необоротних активів

1

Відображено оприбуткування інших необоротних Чктивів, а також суми, що нараховані за консультації, інформаційні послуги та інші витрати, що пов'язані з придбанням необоротних активів

153

631,685

2

Відображено суму податкового кредиту по придбаних необоротних активах

641

631,685

3

Введення в експлуатацію інших необоротних активів

11, 18

153

4

Проведено оплату постачальникам

631, 685

311

Створення іншого необоротного активу

5

Відображено витрати на виготовлення іншого необоротного   \ активу                                          і

153

23, 65, 66, 205

6

Введення в експлуатацію інших необоротних активів

11, 18

153

Одержання необоротного активу як внеску до статутного капіталу

7

Відображено частку учасника в статутному капіталі

46 

40

8

Отримано інший необоротний актив від учасника           і

11, 18

46

Нарахування амортизації по інших необоротних активах

9

Нарахування амортизації по інших необоротних активах в залежності від видів діяльності

23, 93,  92, 949

132

Реалізація інших необоротних активів

10

Відображено дохід від реалізації інших необоротних активів      36 

742

 

 

1

2                          ІЗ

•4

11

Відображено суму податкового зобов'язання

742

641

12

Списано знос по інших необоротних активах

132

11, 18

13

Списано залишкову вартість інших необоротних активів

972

11, 18

14 

Відображено витрати по реалізації інших необоротних активів

972

311

Ліквідація інших необоротних активів

15

Списано знос по інших необоротних активах

132

11,18

16

Списано залишкову вартість ліквідованих інших необоротних активів

976

11, 18

17

Відображено витрати по ліквідації

976

66,65

13

18 

Відображено суму податкового зобов'язання

976

641

Безоплатна передача інших необоротних активів

19 

Списано знос по інших необоротних активах

132

11,18

20

Списано залишкову вартість переданих інших необоротних активів

976

11, 18

21

Відображено суму податкових зобов'язань

976

641

 

1 2 3 4 5  Наверх ↑