Розділи

Тема 02. Лекція.

Правила вживання апострофа.

 Апостроф –це діакритичний знак, яким в українській мові позначається тверда роздільна вимова. Апостроф ставиться після:

· б, п, в, м, ф тільки перед я, ю, є, ї : п’ять, б’ється, м’який, здоров’я, Стеф’юк, якщо перед ними немає іншого приголосного, крім Р, який належить до кореня: торф’яний, черв’як, АЛЕ: морквяний, святковий, духмяний.

· якщо приголосний перед б, п, в, м, ф належить до префікса: обм’як, розв’язок.

· після префіксів чи першої частини складних слів, які закінчуються твердим приголосним перед наступним я, ю, є, ї: під’їзд, з’єднання, роз’яснити, пів’яблука, дит’ясла;

· після р перед я, ю, є, ї на межі складів: бур’ян, пір’я, подвір’я;

· після к у слові Лук’ян та похідних від нього: Лук’яненко, Лук’янюк тощо.

Не ставиться апостроф після префіксів на твердий приголосний перед іншими голосними: зігріти, розіграти, зекономити, безідейний.

Тема 02. 1. Апостроф у словах іншомовного походження

Апостроф у словах іншомовного походження, як і в українських, пишеться тільки перед я, ю, є, ї

· після б, п, в, м, ф, г, к, х, ж, ч, ш, р відповідно до твердої роздільної вимови в тій мові, з якої вони прийшли в українську: комп’ютер, Рив’єра, п’єдестал, Руж’є, Х’юстон, миш’як;

· після кінцевого твердого приголосного префікса: ін’єкція, ад’ютант, диз’юнкція.

АЛЕ: апостроф не ставиться,

· коли я, ю, є, позначають м’якість попереднього приголосного перед а, у, е: рюкзак, Гюго, бюджет, фюзеляж, Вюртемберг.

· перед ЙО: курйоз, серйозний.

 

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 
25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 
50 51 52  Наверх ↑

Кращі книги