3. Показники статистики бюджетів сімей, соціальних умов життя та споживання матеріальних благ
Сімейний бюджет, його доходи й видатки можна встановити тільки і лише за допомогою спеціального обстеження населення країни. З цією метою органи статистики встановлюють на даній території перелік сімей, які добровільно, але за відповідну плату, погоджуються давати інформацію про свій бюджет. Інформація, яку дає сім’я органам статистики 2 рази на місяць, є конфіденційною.
Для отримання даної інформації працівник органу статистики заповнює форму “Бюджет сім’ї”. Ця інформація дає змогу дістати інформацію про склад сім’ї, використання праці членів сім’ї, грошові доходи і грошові витрати сім’ї. Отримані матеріали групуються в таблиці, які дають можливість бачити середній рівень життя населення, встановити тенденції тощо. Одним з основних показників статистики бюджетів сім’ї є доход на душу населення, або на 100 сімей.
Поряд з показником доходу не менш важливими є показники соціального забезпечення та демографічних змін.
Рівень соціального забезпечення встановлюється показниками, які характеризують: тривалість робочого дня; забезпеченість житлом; забезпеченість роботою; рівень розвитку освіти, охорони здоров’я, культури, спорту тощо; рівень транспортного обслуговування і т.п.
В статистиці споживання населенням матеріальних благ та послуг розрізняють: виробниче споживання та невиробниче споживання. Особисте споживання означає використання людиною виробленого продукту для забезпечення та розвитку його життєдіяльності.
До основних показників споживання населення матеріальних благ та послуг відносять: забезпеченість населення житловою площею, м2; забезпеченість предметами довгострокового і короткострокового користування; споживання продуктів харчування на душу населення і т.п. Показники динаміки споживання
Одним з найважливіших показників життєвого рівня населення є рівень середньодушового споживання q. Його розраховують як частку від ділення фонду споживання Q на середньорічну чисельність населення N.
Динаміку рівня середньодушового споживання обчислюють у натуральному та вартісному вираженні. У першому випадку по непродовольчих товарах розрахунок проводять: взуття – в парах, тканин – у метрах тощо, а продуктів харчування – у власній масі (м’ясо, молоко – в кілограмах, яйця – в штуках, а також в перерахунку на основний продукт – молоко та молочні продукти – в молоці, м’ясо та м’ясопродукти – у м’ясні).
Динаміку рівня споживання у вартісному вираженні розраховують в порівнянних цінах
,
де: q0, q1 – кількість товарів;
p0 – ціна за одиницю;
N0, N1 – середньорічна чисельність населення. Статистика вивчає, як змінюється фонд споживання за рахунок окремих факторів. Зміну його за рахунок рівня середньодушового споживання розраховують за формулою:
,
а за рахунок чисельності населення:
,
де приріст фонду споживання;
,
Рівень споживання диференціюється по регіонах, соціальних групах населення, всередині останніх – по групах з різним рівнем середньодушового доходу в сім’ї. Використовуючи ці групування, можна визначити вплив на динаміку рівня споживання зміни його в окремих групах та розподілу населення по вибраній ознаці групування. Цей аналіз проводять за допомогою системи індексів:
змінного складу
,
де: q – рівень споживання в окремих групах населення;
d – частка чисельності населення в окремих групах;
фіксованого складу
структурних зрушень
При аналізі споживання застосовують такі факторні індекси, коли динаміка підсумкової величини розкладається на динаміку двох або більшого числа факторів. Розрізняють два випадки аналізу динаміки за допомогою цих індексів. Перший – простий, коли фактори виступають співмножниками без знаку суми. Наприклад, динаміка споживання взуття залежно від зміни рівня споживання q, середньої ціни p та чисельність населення N. Індекс загального обсягу споживання.
Вплив на цю динаміку зміни середньої ціни розраховують за формулою:
вплив рівня споживання
вплив чисельності населення
.
Абсолютний розмір зміни фонду споживання обчислюють як різницю між чисельником та знаменником індексів.
.
Другий випадок називають складним факторним індексом. У цьому випадку фактори виступають як суми добутків. Прикладом може бути індекс обсягу споживання тканин, які складаються з бавовняних, вовняних та шовкових. В цьому випадку індекс обсягу споживання розраховують за формулою:
.
Окремі складні факторні індекси обчислюють за схемою для простих факторних індексів.
При аналізі споживання використовують також територіальні індекси, які характеризують співвідношення соціально-економічних явищ у просторі (по економічних районах, областях, містах тощо).
Статистичні моделі споживання
Важливим моментом статистичного аналізу споживання є побудова моделей у вигляді рівнянь регресії. При виборі виду функції виділяють основні фактори х1, х2, …, хп, які впливають на споживання у.
Найчастіше використовують моделі, які характеризують залежність рівня споживання від рівня доходу населення, а також від інших факторів, які змінюються пропорційно часу.
Таблиця 7.1
Індекси рівня споживання (розраховує ДКС разом з НДІ)
Загальну характеристику варіації рівня споживання в регіональному аналізі дають показники варіації, зокрема середньоквадратичне відхилення:
,
де: q – середній рівень споживання;
d – частка населення якоїсь групи.
а також коефіцієнт варіації
,
де: qij – рівень споживання і-го продукту в j-му регіоні;
- середній рівень споживання по сукупності регіонів;
- частка населення окремих регіонів.
25 26 27 28 29 30 31 32 33 Наверх ↑