Розділи

Тема 3.2. Будова та формати балансу

Баланс будується у формі таблиці, що складається з двох частин: ліва – актив (А), права – пасив (П) (у перекладі з лат. слово „актив” означає дійовий, діяти, діяльний; слово „пасив” - утримуваний, бездіяльний).

Відповідно до П(СБО) 2 „Баланс” [15] для побудови балансу українських підприємств використовується балансове рівняння, згідно з яким активи (А) відповідають сумі зобов’язань підприємства (З) та власного капіталу (К). Балансове рівняння можна представити за допомогою формули:

А = К + З ((3.3.2.1)

Таке балансове рівняння використовується у більшості зарубіжних країнах. Але використовується також балансове рівняння у вигляді:

А – З = К 3.3.2.2)

Таким чином, у міжнародній практиці мають місце як горизонтальні так і вертикальні формати балансу.

Впровадження національних стандартів обліку в практику вітчизняних підприємств зберегло послідовність відображення власних та залучених джерел формування господарських засобів у балансах підприємств.

Елементарними складовими балансу є статті. За П(С)БО 1 „Загальні вимоги до фінансової звітності” стаття - це елемент фінансового звіту, що відповідає встановленим критеріям [14].

Особливістю групування статей у розділи балансу за П(С)БО 2 „Баланс” є їх зв’язок з Планом рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань та господарських операцій підприємств і організацій, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 р. № 291 [13]. Саме перші шість класів рахунків призначені для форми балансу за П(С)БО 2 „Баланс”: у статтях активу балансу відображається сальдо рахунків класів 1, 2 і 3, а в статтях пасиву-сальдо рахунків класів 4, 5 і 6 [35, с.89].

Статті балансу поділяються на необоротні та оборотні (довгострокові й поточні) або класифікуються за ліквідністю, якщо перше неможливе. Критеріями виділення поточних і непоточних активів та зобов’язань є календарний рік (12 місяців з дати балансу) або операційний цикл, якщо він перевищує 12 місяців.

Перший критерій застосовується до активів та зобов’язань, які не вважаються частиною операційного циклу (інші дебіторська та кредиторська заборгованість, розрахунки з податку на прибуток, банківські кредити та інші позикові зобов’язання, ринкові цінні папери тощо), другий - саме для операційних активів (виробничих запасів, розрахунків із замовниками та постачальниками, з оплати праці тощо). Грошові кошти та їхні еквіваленти належать до оборотних активів, якщо не існує обмежень у їх використанні.

Статті балансу відображаються станом на початок і кінець звітного періоду, проте баланс складається на кінець останнього дня звітного періоду.

Статті балансу розподіляються на однойменні та комплексні. Однойменні статті відображають стан якогось одного виду активів чи зобов’язань або власного капіталу Наприклад, основні засоби, нематеріальні активи, готова продукція, статутний капітал, пайовий капітал.

Комплексні статті відображають стан кількох видів активів чи зобов’язань і власного капіталу. Наприклад, стаття „Виробничі запаси” об'єднує матеріали, паливо, запасні частини, напівфабрикати, комплектуючі вироби; стаття „Цільове фінансування” - показники за видами цільового фінансування і цільового надходження тощо.

Наведемо спрощену форму бухгалтерського балансу (табл. 3.3.1.1).

Таблиця 3.3.1.1. Баланс підприємства станом на ________200_ року (скорочений варіант)

Сума, тис. грн

Пасив

Сума, тис. грн

I. Необоротні активи

I. Власний капітал

Усього за розділом І

45205,7

Усього за розділом І

51390,0

II. Оборотні активи

II. Забезпечення наступних

виплат і платежів

Усього за розділом П

56719,6

Усього за розділом II

127,0

III. Витрати майбутніх періодів

-

III. Довгострокові зобов’язання

Усього за розділом ІІІ

40,0

IV. Поточні зобов'язання

50368,3

Усього за розділом ІV

V. Доходи майбутніх періодів

-

Усього за розділом V

-

БАЛАНС

101925,3

ПАСИВ

101925,3

 

Як бачимо, кожний розділ балансу об'єднує відповідний цільовий напрям показників, які доповнюють один одного й усебічно характеризують діяльність підприємства. Але для поглибленої оцінки виробничої та фінансово-господарської діяльності підприємства даних балансу недостатньо, у зв'язку з чим залучають додаткову інформацію оперативного та статистичного обліку. Особливо це стосується першого й другого розділів активу балансу, де неможливо дати характеристику технічного стану основних засобів, збереження виробничих запасів та інших товарно-матеріальних цінностей, реальності незавершеного виробництва, якщо не будуть проведені обстеження, спостереження, контрольні обміри фактичних обсягів виконаних робіт, контрольні запуски сировини і матеріалів у виробництво, інвентаризація.

Значну увагу необхідно приділяти незавершеному виробництву, зокрема, достовірності його оцінки. Це потребує інвентаризації незавершеного виробництва на кожну квартальну дату складання балансу. А оскільки інвентаризація незавершеного виробництва є дуже складним і тривалим процесом, її не завжди проводять своєчасно. Відтак його балансові залишки часто не відповідають дійсності.

Згруповані в розділі ІІ активу балансу статті характеризують кошти, розрахунки та інші активи. На цих статтях відображаються товари відвантажені, розрахунки з дебіторами, кошти та інше. Дебітори зазначаються в балансі розгорнуто: за товари, роботи і послуги; за векселями одержаними; за розрахунками з бюджетом; за авансами виданими і податками. Кошти (в касі, на розрахунковому рахунку, валютному рахунку, інші кошти) - це найважливіший показник, що характеризує фінансовий стан підприємства, його платоспроможність. Наявність достатніх коштів - це гарант стійкості і мобільності підприємства, забезпечення стабільності його роботи.

Статті розділу ІV пасиву балансу характеризують розрахунки та інші пасиви. Це кредиторська заборгованість підприємства банкам (за короткострокові кредити й позики), постачальникам, бюджету, зі страхування, з оплати праці, дочірнім підприємствам, іншим кредиторам і т. д.

Oтжe, статті балансу згруповано так, щоб, порівнюючи підсумки розділів активу і пасиву та окремих їх показників, можна було робити загальні висновки про фінансово-господарську діяльність підприємства.

Природа балансу потребує рівності його активу й пасиву. Це зумовлено тим, що і в активі, і в пасив і відображаються ті самі засоби. Звідси випливають такі правила:

1. Актив (А) дорівнює пасиву балансу (Р), тобто підсумки активу і пасиву мають бути однаковими:

А=Р.

2. Загальний підсумок активу (А) дорівнює сумі показників всіх його статей (а1, а2 ... ), тобто А = (а1 + а2 + аз + ...ап ).

3. Загальний підсумок пасиву (Р) дорівнює сумі показників усіх його статей (р1, р2, р3 ....Рп) * Р =(р1 + р2 + р3 +...рп)

4. Сума показників усіх статей активу дорівнює сумі показників усіх статей пасиву балансу

 а1 + а2 + а3 + ... ап = р1 + р2 + рз + ... рп .

Процес складання балансу регламентовано Урядом України та відповідними державними органами. Особливо це стосується кінцевого (річного) балансу, складання якого потребує обов'язкової інвентаризації всіх його статей. Тому практичні працівники, причетні. до складання місячних, квартальних та річних балансів, повинні дотримуватись таких вимог:

1. Своєчасність балансу - складання та подання балансу за призначенням у належний термін.

2. Повнота балансу - відображення в ньому стану майна всіх структурних підрозділів, відділків, філій, що входять до складу підприємства.

3. Об'єктивність балансу - вірогідність балансу, що базується на даних поточного бухгалтерського обліку.

4. Реальність балансу - відповідність його статей дійсності.

5. Наступність балансу - зв'язок звітного балансу з попередніми балансами за формою, будовою, змістом, відповідністю кореспонденції та оцінки.

6. Точність балансу - відповідність показників балансу показникам інших звітних форм.

7. Ясність балансу - доступність для розуміння не тільки особами, що його складали та підписували, а й усіма спеціалістами, які його вивчатимуть.

Кожна вимога відіграє важливу роль у системі бухгалтерського обліку і назвати якусь із них найголовнішою неможливо. Усі вони пов'язані між собою, доповнюють одна одну і націлені на забезпечення достовірного, доступного, об'єктивного і дійового бухгалтерського обліку.

Дотримання вимог під час складання балансу забезпечує його багатогранність та значущість. А тому баланс необхідно розглядати з технічного, економічного, правового та наукового боку як вершину облікового процесу, найважливіше джерело інформації для оцінки, аналізу, планування, управління підприємством, як джерело для наукових досліджень.

Баланс з особливою чіткістю відображає фінансовий стан підприємства, показуючи, чиї кошти вкладено в підприємство, як їх розміщено, чи є довгострокові позики, чи забезпечено покриття зобов'язань перед кредиторами і т. п.

Користуючись низкою щорічних балансів, можна чітко уявити собі динаміку економічного розвитку підприємства та його господарської діяльності. Порівнянням точних цифр балансових даних у належній обробці з'ясовують, наскільки раціонально й економно велася на підприємстві робота, якою ціною досягнуто кінцевих результатів, чи достатньо матеріальних запасів, чи надійні дебітори і т. п.

Наявність своєчасних та правильно складених балансів дає можливість кожному керівникові, обмірковуючи всі позитивні та негативні сторони діяльності підприємства, свідомо вести господарство, пошук внутрішніх резервів та запровадження їх у дію.

Баланс, як звітний документ, має неоціненний практичний зміст. Цим документом підприємство звітує перед своїм керівним органом, податковою адміністрацією, статистичними органами, кредитними установами. На підставі балансу та відповідних звітних форм визначають правильність указаного чистого прибутку, установлюють величину податків, обов'язкових внесків та платежів.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 
25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 
50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61  Наверх ↑

Кращі книги