Розділи

ТЕМА 6.5. Процес розподілу та використання прибутку на підприємствах різних форм власності.

Основні терміни та поняття: загальний прибуток; чистий прибуток; податок на прибуток;

Прибуток, який отримано підприємством може бути використано для задоволення різноманітних потреб. По-перше, прибуток спрямовується на формування фінансових ресурсів держави, фінансування видатків бюджетів різних рівнів, що досягається вилученням у підприємств частини прибутку в державний бюджет. По-друге, прибуток є джерелом формування фінансових ресурсів самих підприємств і використовується ними для забезпечення господарської діяльності.

Таким чином, отриманий підприємством прибуток є об’єктом розподілу. Можна виділити два етапи у розподілі прибутку підприємства. Перший етап – це розподіл бухгалтерського та податкового прибутку. На цьому етапі учасниками розподілу є держава та підприємство і в результаті розподілу кожна сторона отримує  свою частку. Співвідношення розподілу прибутку між державою та підприємством має важливе значення для забезпечення державних потреб та потреб підприємства.

Другий етап – це розподіл та використання прибутку, що залишився в розпорядженні підприємства після здійснення платежів у бюджет. На цьому етапі за рахунок прибутку фінансуються різноманітні виробничі, інвестиційні та інші програми підприємства.

При  розподіленні прибутку повинно забезпечуватись як формування доходу держави, так і покриття потреб підприємств по розширенню виробництва, матеріальному стимулюванню робітників і вирішен­ню соціальних питань. У цьому зв'язку механізм розподілення прибутку господарюючих суб'єктів у ринкових умовах господарювання повинен бути побудований таким чином, щоб забезпечити оптимальне співвідно­шення частини прибутку, акумульованого в доходах бюджету для забезпе­чення виконання функцій держави, і який залишається в розпорядженні підприємств для стимулювання розвитку виробництва і підвищення його ефективності.

Основними принципами розподілу прибутку господарюючих суб'єктів у ринкових умовах господарювання є:

• розподіл прибутку між державою і підприємством як господарюючим суб'єктом повинен проводитись з урахуванням інтересів держави в формуванні на відповідному рівні бюджетів і зацікавленості підприємств у стимулюванні їх діяльності;  

• вилучення відповідної частини прибутку державою, до бюджету у вигляді податків повинно проводитись по твердих, невисоких ставках, встановлених державою в законодавчому порядку, розміри яких не повинні змінюватися довільно;

• прибуток,  який  залишається  в  розпорядженні  господарюючого суб'єкта, повинен направлятися в першу чергу на нагромадження, яке забезпечуватиме подальший розвиток підприємства, а в частині, яка залишилася, на споживання для задоволення матеріальних ї соціальних потреб робітників.

Згідно з Законом України «Про підприємства в Україні» порядок ви­користання прибутку (доходу) визначає власник (власники) підприємства або уповноважений ним орган у відповідності до статуту підприємства і чинного законодавства. При цьому державний вплив на напрям і обсяги використання прибутку господарюючих суб'єктів здійснюється через установлені нормативи, податки, податкові пільги тощо. Отже, законодав­че розподілення прибутку, господарюючих суб'єктів регулюється в тому розмірі, який надходить до бюджетів різних рівнів у вигляді податків і ін­ших обов'язкових платежів. Виходячи з цього отриманий господарюючи­ми суб'єктами загальний прибуток використовується, в першу чергу, на сплату до бюджету встановлених законам України податків і платежів - податку на прибуток, розрахованого згідно з Законом України «Про опо­даткування прибутку підприємств», а також інших платежів до бюджету, які сплачуються за рахунок прибутку. Отриманий після цього прибуток вважається чистим прибутком підприємства ї розподіляється на його розсуд.

Господарюючий суб'єкт самостійно визначає напрямок використання тієї частини прибутку, яка залишилася в його розпорядженні. При цьому порядок розподілення і використання прибутку; на підприємстві фіксується в його статуті та визначається положенням, розробленим відповідними економічними службами підприємства і затвердженим його керівництвом.

Згідно зі статутом підприємства можуть використовувати прибуток, який, залишився в їх розпорядженні, на поповнення статутного капіталу, на утворення та поповнення резервного капіталу, а також направляти на ви­плату дивідендів і на інші цілі. Відрахування на формування фондів підприємство здійснює лише у тому випадку, якщо їх створення передбачено установчими документами.

При цьому прибуток, спрямований на поповнення статутного капіта­лу, може використовуватися на збільшення майна підприємства за рахунок фінансування об'єктів виробничого та невиробничого призначення, що вводяться в експлуатацію, придбання техніки, обладнання та інших основ­них засобів, фінансування приросту оборотних активів та ін.

За рахунок резервного капіталу можуть покриватися невідшкодовані збитки від стихійного лиха, відшкодовується нестача власних оборотних активів, погашається безнадійна дебіторська заборгованість, виплачуються дивіденди по привілейованих акціях у випадках відсутності прибутку та ін.

При спрямуванні прибутку на розвиток виробництва за рахунок нього фінансуються витрати на технічне переозброєння виробництва, освоєння нових технологій, здійснення природоохоронних заходів, нове будівницт­во виробничих потужностей, удосконалення технологій і організацію ви­робництва, фінансується поповнення власних обігових активів, здійсню­ються внески на створення статутних капіталів інших підприємств і на утримання союзів, концернів, асоціацій, до складу яких входить підприємство, погашаються довгострокові кредити, взяті на виробничий розвиток, і відсотки по них тощо.

При спрямуванні прибутку на соціальний розвиток фінансуються такі витрати: на будівництво житла і об'єктів культурно-побутового обслуго­вування; на утримання будівель і споруд, призначених для культурно-освітньої і фізкультурно-оздоровчої роботи серед робітників підприємства; на утримання дитячих дошкільних установ, таборів відпочинку для дітей, які знаходяться на балансі підприємства; для надання допомоги школам, притулкам для старих і інвалідів; на відшкодування збитків житлово-комунального господарства, яке знаходиться на балансі підприємства; на придбання путівок до будинків відпочинку і санаторіїв робітникам; на проведення культурно-масових і оздоровчих заходів серед робітників під­приємства тощо.

За рахунок коштів, відраховуваних від прибутку на матеріальне за­охочення, виплачують винагороду робітникам за підсумками роботи за рік, а також проводять одноразове заохочення працівників за якісне та своєча­сне виконання особливо важливих виробничих завдань (робіт),, надають матеріальну допомогу робітникам і службовцям, оплачують додаткові від­пустки, виплачують допомогу робітникам, що виходять на пенсію і надба­вки до пенсій працюючим пенсіонерам, виплачують дивіденди по акціях і вкладах членів трудового колективу в майно підприємства, оплачують зменшення тривалості робочого часу для окремих категорій робітників (матерів, які годують грудьми) тощо.

Питання для самоперевірки

1. Які етапи виділяють у розподілі прибутку суб’єктів господарювання?

2. Охарактеризуйте основні принципи розподілу прибутку підприємств.

3. Дайте характеристику порядку розподілу загального прибутку підприємств.

4. Охарактеризуйте порядок розподілу чистого прибутку суб’єктів господарювання різних форм власності та організаційно правових форм.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 
25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 
50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62  Наверх ↑

Кращі книги