Розділи

ТЕМА 4.3.  Методи планування виручки.

Основні терміни та поняття: товарна продукція; рівняння товарного балансу; метод поасортиментного (прямого) рахунку виручки; метод укрупненого роз­рахунку виручки ; комбінований метод планування виручки.

На промисловому підприємстві виручка від реалізації продукції, робіт та послуг — важливий об'єкт планування. Маючи план обсягу виручки підприємство одержує інструмент, який  дає змогу володіти ситуацією щодо управління своїми фінансовими ресурсами. Обсяг виручки від реалізації переважно залежить від обсягу виробництва товарів і послуг, асортименту продукції, що вироб­ляється й реалізується, її якості. Впливає на обсяг виручки від реалізації також зростання або, навпаки, зменшення перехідних залишків нереалізованої товарної продукції. Якщо за пла­новий період має місце зменшення таких залишків, то це збільшує обсяг виручки від реалізації, і навпаки.

До  товарної продукції належать:

· залишки готових виробів на складах підприємства;

· товари на відповідальному зберіганні у покупців, що з'яв­ляються у випадках, коли покупець, одержавши товар, відмовляється від його оплати за мотивами якості, комплект­ності, строків відвантаження або інших порушень господарсь­ких угод щодо поставки товарів.

Плановий обсяг виручки від реалізації (Р) обчислюється — за всіх існуючих методів планування — з використанням так званого «рівняння товарного балансу» за формулою:

Р -= Оп + Т - Ок,   (1)

Де Т — обсяг товарної продукції на рік (квартал, місяць тощо) за планом підприємства;

 Оп і Ок — перехідні залишки нере­алізованої продукції відповідно на початок і на кінець планового періоду.

Розрахунок обсягу виручки від реалізації виконують за оптовими (договірними або регульованими) цінами без податку на добавлену вартість і без акцизного збору 

На практиці використовують три  методи розрахунку плано­вого обсягу виручки від реалізації товарної продукції:

1) метод поасортиментного (прямого) рахунку,

2) метод укрупненого роз­рахунку, виходячи з плану виробництва продукції в цілому;

3) комбінований метод.

Перший метод — прямий розрахунок реалізації кожного найменування товарів і послуг, що виробляються, реалізуються, надаються замовникам,— простий за технікою, наочний, най­точніший, але дуже трудомісткий. Особливо незручний він для використання на тих підприємствах, які випускають досить широкий асортимент продукції (наприклад, 100 і більше най­менувань товарів і послуг).

Суть цього методу полягає в тому, що з кожної асортимен­тної позиції визначають:

1) очікувані вхідні залишки нереалізованої товарної продукції на початок плано­вого періоду (якщо плановий період — рік, за станом на 1 січня планового року);

2) планові вихідні залишки такої продукції на кінець плано­вого періоду;

3) реалізовану продукцію у натуральному вираженні, за яку завершені розрахунки з покупцями;

4) обсяг виручки від реалізації у вартісному виразі з урахуван­ням реалізаційних цін (без податку на добавлену вартість й акцизного збору).

Дані для розрахунку про плановий обсяг виробництва товарів і послуг фінансовий відділ отримує від планово-економічного відділу, а перехідні залишки нереалізованої продукції в готовій продукції на складах.  Це — найскладніша частина роботи з планування обсягу виручки від реалізації.

Другий метод - розрахунок планового обсягу виручки від реалізації підприємства звичайно виконують заздалегідь: не пізніше листопада попереднього року. Точних даних про залишки нереалізованої продукції на початок пла­нового року в розпорядженні підприємства під час планування немає, тому доводиться щодо кожного виробу (виду послуг) розраховувати очікувані, тобто прогнозні, залишки, їх обчис­люють, виходячи з фактичних залишків на останню звітну дату, очікуваного випуску продукції  у період, що передує пла­новому (наприклад, до кінця року), відвантаження (відпуску) продукції й очікуваного надходження коштів від платників.

Планування залишків нереалізованої продукції  на кінець планового періоду (вихідні залишки) базується на таких принципах.

· складські залишки готової продукції приймаються в розмірі, визначеному для розрахунку нормативу планових за­пасів при нормуванні, тобто ця планова величина є в готовому вигляді, фінансова служба мусить постійно контролювати відповідність фактичних запасів готових виробів на складах цьому нормативу.

· планові залишки нереалізованої товарної продукції на кінець планового року визначаються як сума нормативу власних оборотних коштів з готової продукції, перерахована в оптові ціни через середній коефіцієнт співвідношення між оптовими цінами й собівартістю продукції.

Коли асортимент виробів надто великий, розрахунок плану реа­лізації можна здійснювати комбінованим методом. Виручку від реа­лізації основних видів продукції визначають методом прямого ра­хунку, а для підрахунку виручки від реалізації виробів іншого асор­тименту користуються укрупненим методом. Для розрахунку беруть товарний випуск за всією номенклатурою залишків виробів, дода­ють до нього вартість залишків на початок планового періоду і віднімають очікувані залишки на кінець планового періоду за відпуск­ними вільними цінами і за собівартістю

Питання для самоперевірки

1. Дайте визначення товарної продукції  та охарактеризуйте основні її складові.

2. Поясність сутність методу прямого розрахунку планування виручки підприємства.

3. Дайте характеристику методу укрупненого розрахунку планування виручки підприємства.

4. Охарактеризуйте порядок визначення планової суми виручки від реалізації продукції за комбінованим методом її визначення.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 
25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 
50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62  Наверх ↑

Кращі книги