Розділи

2.3. Відображення у фінансовій та податковій звітності інформації про МШП

МШП відображаються в бухгалтерському обліку і звітності за найменшою з двох оцінок: первісною вартістю або чистою вартістю реалізації.

Чиста вартість реалізації МШП – очікувана ціна реалізації запасів в умовах звичайної діяльності за вирахуванням очікуваних витрат на завершення їх виробництва та реалізацію.

МШП відображаються за чистою вартістю реалізації, якщо на дату балансу їх ціна знизилася або вони зіпсовані, застаріли, або іншим чином втратили первісно очікувану економічну вигоду.

Чиста вартість реалізації визначається по кожній одиниці МШП вирахуванням з очікуваної ціни продажу очікуваних витрат на завершення виробництва і збут (п.26 П(С)БО 9) [16].

Сума, на яку первісна вартість МШП перевищує чисту вартість їх реалізації, та вартість повністю втрачених (зіпсованих або тих, що не вистачає) запасів списуються на витрати звітного періоду. Одночасно суми нестач і втрат від псування цінностей до прийняття рішення про конкретних винуватців зараховуються на позабалансовий рахунок. Після встановлення осіб, які мають відшкодувати втрати, належна до відшкодування сума зараховується до складу дебіторської заборгованості (або інших активів) і доходу звітного періоду з одночасним списанням такої заборгованості з позабалансового рахунку.

Якщо чиста вартість реалізації тих МШП, що раніше були уцінені та є активами на дату балансу, надалі збільшується, то на суму збільшення чистої вартості реалізації, але не більше суми попереднього зменшення, проводиться дооцінка МШП з визнанням іншого операційного доходу (П(С)БО 9, п.28, П(С)БО 6, пп.6–8) [16].

За допомогою кореспонденції рахунків, що зведена у таблиці 2.5 відображається до оцінка та уцінка малоцінних та швидкозношуваних предметів.

Таблиця 2.5

Відображення в бухгалтерському обліку переоцінки МШП на ТОВ “Взутекс-2”

 

з/п

Зміст операції

Кореспонденція рахунків

Дебет

Кредит

1

2

3

4

Уцінка запасів

1

Сума уцінки запасів до чистої вартості реалізації

946 “Втрати від знецінення запасів”

22 “Малоцінні та швидкозношувані предмети”

Дооцінка запасів

2

Здійснена дооцінка запасів

22 “Малоцінні та швидкозношувані предмети”

719 “Інші доходи від операційної діяльності”

 

У Примітках до фінансової звітності наводиться така інформація про МШП (додаток Х):

методи оцінки МШП;

балансова (облікова) вартість МШП у розрізі окремих класифікаційних груп;

балансова (облікова) вартість МШП, яка відображена за чистою вартістю реалізації;

балансова (облікова) вартість запасів, переданих у переробку, на комісію, в заставу;

сума збільшення чистої вартості реалізації, за якою проведена оцінка МШП відповідно до п. 28 П(С)БО 9.

При застосуванні методу ЛІФО (в даний час не використовується) в примітках до фінансової звітності наводиться різниця між вартістю запасів, відображеною на дату балансу в обліку і звітності і найменшою з вартості, обчисленою із застосуванням методу середньозваженої собівартості, ФІФО, чистої вартості реалізації.

Запаси, які були списані відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому визнається дохід від їх реалізації (принцип відповідності доходів та витрат).

У Звіті про фінансові результати (додаток Ц) списані на виробництво запаси відображаються за статтею "Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)".

Для підприємства оптимальний той метод, який відповідає політиці ціноутворення і дозволяє повністю відшкодовувати витрати, пов'язані з запасами. Коли ціни перестають зростати підприємства надають перевагу методу ФІФО. Законом про прибуток по п.5.9 статті 5 також передбачається використання цього методу оцінки вибуття запасів з метою оподаткування.

Використання метода ФІФО забезпечує правильне відображення залишків запасів в Балансі і максимально наближає вартість запасів до поточної ринкової вартості, тобто вартості останніх закупок. Закріплений в обліковій політиці метод оцінки запасів (ФІФО) не повинен змінюватися впродовж року, а його зміна потребує обґрунтування та розкриття в примітках до фінансових звітів.

2.4. Сучасні комп’ютерні технології ведення обліку малоцінних і швидкозношуваних предметів, виклад їх практичного застосування та пропозиції по удосконаленню обліку МШП

Сутність концепції автоматизації полягає у децентралізованій автоматизованій обробці інформації на робочих місцях облікових працівників, створення персональних баз даних, локальних, глобальних мереж АРМ на основі використання ПЕОМ та інтелектуальних терміналів. В Україні накопичено певний досвід створення АРМ бухгалтера для різноманітних ділянок обліку. Розробки АРМ розрізняють за ступенем охоплення завдань обліку, контролю, аналізу і технологією обробки інформації.

Комплексний бухгалтерський облік на АРМ бухгалтера впроваджено, на жаль, на небагатьох підприємствах України. Які ж причини такого становища?

По-перше, в розпорядження користувачів є незначна кількість пакетів прикладних програм (ППП). Найбільш відомі з них такі: система “Облік” (Славутич), комплексна система (МП “Комп’ютерна технологія ”, Москва) та деякі інші.

По-друге, багато підприємств не можуть самостійно впровадити складну комп'ютерну систему, через те, що не мають висококваліфікованих спеціалістів з бухгалтерського обліку, контролю, аналізу, а також сучасних автоматизованих систем.

По-третє, комплексна система бухгалтерського обліку не завжди побудована на єдиній інформаційній базі, невзаємопов’язана з іншими підсистемами АСУП. Крім того, немає достатньої кількості обчислювальної техніки, обліковий персонал не має спеціальної підготовки для роботи в умовах автоматизованої обробки даних.

АРМ бухгалтера ґрунтується, на нашу думку, на таких принципах: персоніфікація обчислень і самонавчання працівників обліку, автоматизація професійних знань, нових функцій, без паперової технології, раціонального поєднання розподіленої, децентралізованої та централізованої обробки облікової інформації, а також модульності й ергономічності.

Безпаперова технологія функціонування дає можливість застосування АРМ бухгалтера для вирішення оперативних питань у реальному масштабі часу розподілену систему обробки даних в умовах функціонування АРМ бухгалтера слід побудувати за функціональними ознаками з виділенням трьох рівнів управління:

Вищого (АРМ бухгалтера ІІІ категорії) – управління бухгалтерським обліком у цілому;

Середнього (АРМ бухгалтера ІІ категорії) – управління на рівні ділянок обліку;

Нижчого (АРМ бухгалтера І категорії) – безпосереднє управління на рівні цеху, дільниці, бригади, складу, комори, відділу тощо.

Три рівні системи управління охоплюють усю сукупність проблем з обліку і аналізу господарської діяльності.

АРМ бухгалтера І категорії призначене для формування і підготовки первинної інформації, яка накопичується безпосередньо в місцях виникнення інформації (в цехах, складах тощо), і для розв’язування задач, необхідних для здійснення певних управлінських функцій.

АРМ бухгалтера ІІ категорії необхідне для контролю проходження первинної інформації, організації регламентних, облікових, контрольних і аналітичних задач.

АРМ бухгалтера ІІІ категорії використовують для аналізу роботи структурних підрозділів і підприємства в цілому, узагальнення зведених даних, що стосуються складання оперативної і статистичної звітності, здійснення оперативного контролю за використанням трудових, матеріальних і грошових ресурсів, контролю за виконанням розрахункових показників структурних підрозділів і додержанням діючих норм матеріальних і трудових витрат, а також для виявлення негативних відхилень від діючих норм.

Задачі бухгалтерського обліку можна класифікувати за рядом ознак, залежно від потреб практики. Найважливішими є групування задач за економічним змістом вихідних показників.

АРМ бухгалтера поділяють за великими групуваннями вихідних показників (розділи бухгалтерського обліку):

АРМ бухгалтера з обліку основних засобів.

АРМ бухгалтера з обліку праці та заробітної плати.

АРМ бухгалтера з обліку матеріальних цінностей.

АРМ бухгалтера з обліку готової продукції, її відвантаження і реалізації.

АРМ бухгалтера з обліку фінансово-розрахункових операцій.

АРМ бухгалтера з обліку витрат на виробництво.

АРМ бухгалтера зведеного обліку і складання звітності.

При визначенні переліку задач, що підлягають розв’язанню на АРМ бухгалтера слід враховувати фактори, що впливають на їхній склад:

Галузеві.

Пов’язані з характером виробництва.

Пов’язані з методичними варіантами розв’язування самих задач бухгалтерського обліку, контролю і аналізу.

Останнім часом на ринку програмних продуктів почали з’являтись все нові і нові розробки по автоматизації бухгалтерського обліку як за кордоном, так і у вітчизняних виробників. Зрозуміло, що у такій широкій гамі програм дуже важко розібратись і вибрати ту єдину, яка найбільш відповідає вашим потребам і стане вам “другом і партнером ” в роботі.

Всі програми настільки відрізняються за своїми можливостями інтерфейсу, ціні та іншим показникам, що час від часу, як відомо автору, проходить по методу “Тикання пальцем в небо”, або, що є найсумнішим – вибір найдешевшої програми.

Одним з таких комплексів, який вдало поєднує реалізацію автоматизованого бух обліку як з точки зору можливостей, так і ціни є бухгалтерська програма “Інтегратор.

Комплекс може бути придатний для підприємств різних галузей і видів діяльності. Завдяки своїй гнучкості він може до найдрібніших подробиць відобразити ту систему обліку, яка склалась на підприємстві. “Інтегратор” дуже стійкий до змін у законодавстві і користувач може легко його переналаштувати.

Сітьовий бухгалтерський комплекс “Інтегратор” охоплює повний цикл бухгалтерського обліку від первинних документів (операцій) до отримання всіх форм звітності. Включає всі необхідні підприємству ділянки бухгалтерського обліку, дозволяє пов’язати їх в комп’ютерні мережі і забезпечити погоджувану роботу бухгалтерів в режимі реального часу. Комплекс забезпечує розгорнутий аналітичний облік, в тому числі в різноманітних валютах.

В програмі повністю реалізовані функції розрахунково-фінансових операцій (банк; каса, розрахунки з постачальниками, покупцями, дебіторами і кредиторами, з підзвітними особами), ведеться кількісний і вартісний облік матеріалів, товарів, готової продукції, облік МШП, основних засобів, забезпечується нарахування зносу ведеться облік виробничих витрат, визначаються прибутки та збитки, формується оборотно-сальдовий баланс, Головна книга, складається баланс підприємства і форми фінансової звітності, забезпечується багато валютний облік взаєморозрахунків по договорах, в тому числі за участю декількох контрагентів, а також у разі валютних розрахунків і бартерних угод. Система адаптується до структури фінансово-бухгалтерської служби підприємства, до будь-якого плану рахунків та будь-якої облікової політики підприємства. Засоби настройки включені до складу пакету програм, тому користувач може самостійно виконати настройку безпосередньо при установці програми.

В останніх версіях комплексу реалізований механізм роботи від документу, що передбачає введення користувачем даних у шаблон документу і автоматичне формування проводок. Отже, “Інтегратор” – один з найпотужніших і зручних комплексів, які існують на ринку програмних продуктів і який найбільш продуктивно та ефективно дозволяє вдосконалити облік цінних паперів на підприємстві.

Існує ще велика кількість інших бухгалтерських програм.

Зокрема, програма "1С: Бухгалтерія для Windows" є універсальним інструментом, правильне використання якого допоможе бухгалтеру організувати не тільки простий, але й складний облік по різноманітним розділам.

Головними особливостями 1С:Бухгалтерії як універсальної бухгалтерської програми є повна незалежність від розробника та здатність працювати при будь-яких змінах законодавства. А якщо не буде відмінений принцип подвійного запису, то програма здатна працювати вічно.

Універсальність програми досягається ще й тим, що вся інформація в програмі надається та обробляється однаково. Наприклад, список об'єктів аналітичного обліку можна прив’язати до будь-якого рахунку чи субрахунку. Введення інформації, тобто прив’язування суми проводки до об’єкту аналітики, буде здійснюватися завжди однаковим чином, але інтерпретація фізичного смислу внесеної інформації цілком залежить від бухгалтера.

В якості вихідної інформації в програмі 1С:Бухгалтерія використовується журнал операцій, в якому господарські операції відображаються у вигляді бухгалтерських проводок. Коли проводка внесена до журналу операцій, вона приймає участь у формуванні стандартних та довільних звітів. Існуючі у програмі режими, котрі дозволяють вносити до журналу операцій відразу групу проводок з автоматичним розрахунком сум цих проводок ("Типові операції" та "Документи і розрахунки"), переслідувати ту ж саму мету: проводка записується до журналу операцій і впливає на формування підсумкових даних - оборотів та залишків по рахунках. Але самі по собі суми оборотів та залишків несуть мало інформації. Але корисніше мати ці дані не в цілому, а з розподілом по об’єктах аналітичного обліку. В самому загальному вигляді, настроювання програми на особливості ведення обліку на конкретному підприємстві зводиться до настроювання аналітичного обліку, тобто визначенню, яким чином будуть деталізовані дані на тому чи іншому рахунку, щоб при перегляді звітів бухгалтер міг бачити ту інформацію, яка його цікавить.

Отже, прості для використання можливості "1С:Бухгалтерії для Windows" щодо ведення аналітичного та кількісного (а в версії ПРОФ - і валютного) обліку по будь-якому рахунку і відображення цієї інформації у звітах вже більш ніж достатні для багатьох бухгалтерів на малих і середніх підприємствах.

Автоматизоване оброблення даних з обліку виробничих запасів і малоцінних та швидкозношуваних предметів (МШП) на практиці може забезпечуватися різними способами:

розробленням спеціалізованою фірмою на замовлення управлінської інформаційної системи підприємства (у тому числі й інформаційної системи обліку);

придбанням універсального програмного комплексу (або його окремого модуля) на ринку програмного забезпечення;

автоматизацією облікового процесу силами фахівців підрозділу з автоматизованого оброблення даних підприємства;

використанням табличних процесорів обліковими працівниками для забезпеченням автоматизованого розв’язання окремих задач конкретної ділянки обліку.

При цьому повинно враховуватися, що облік виробничих запасів здійснюється на складах та в бухгалтерії підприємства.

Після придбання відповідно до виписаних документів виробничі запаси доставляються на склад підприємства або матеріально-відповідальній особі. На складі здійснюється документоване оформлення операцій і первинне оброблення даних з обліку виробничих запасів, ведеться аналітичний облік у місцях зберігання матеріальних цінностей. Інформаційна база на цьому рівні — це складська картотека, в якій відображається рух і залишки на конкретну дату або за конкретний період часу.

Облік матеріалів у бухгалтерії ведеться в кількісному та вартісному вияві, у розрізі матеріально відповідальних осіб, балансових рахунків, субрахунків та облікових груп на основі зданих первинних документів зі складів та підрозділів підприємства. Здійснює розрахунок і формування вихідної інформації регламентного, контрольного і довідкового характеру. Виконується аналіз, прогноз, аудит і прийняття управлінських рішень у цілому по підприємству або структурному підрозділу.

Технологічний процес автоматизованого оброблення даних з обліку виробничих запасів полягає у виконанні всіх потрібних операцій введення, оброблення, збереження й надання потрібної інформації, групування даних на рахунках, із метою контролю за наявністю та витратами матеріальних засобів зі своєчасним складанням звітності.

Тому для забезпечення обліку виробничих запасів можуть використовуватися окремі програмні модулі, що обслуговують їх облік у місцях зберігання та в бухгалтерії, або створюватись різні рівні робочих місць автоматизованої ділянки обліку виробничих запасів. Останній спосіб передбачає використання комплексної системи організації первинної та вихідної інформації. Єдина база бухгалтерських записів забезпечує потрібною інформацією аналітичний, синтетичний та управлінський облік, формування конкретної звітності.

Спільна інформаційна база дає можливість спільно використовувати таку нормативно-довідкову інформацію, як довідники: зовнішніх організацій; прізвищ працівників; структурних підрозділів; статей обліку; допустимої кореспонденції рахунків; номенклатура-цінник виробничих запасів; типових господарських операцій; постійних даних; груп матеріалів тощо.

Для обліку матеріальних цінностей використовуються типові форми первинних документів, що утворюють вхідну інформацію:

- прибутковий меморіальний ордер;

- здавальна накладна;

- товарно-транспортна накладна;

- накладна на переміщення матеріалів;

- акт про приймання матеріалів;

- лімітно-забірна картка;

- вимога;

- накладна на відпуск матеріалів на сторону;

- картка складського обліку.

Вихідною інформацією складського обліку є:

- картка складського обліку матеріалів;

- оборотна відомість матеріальних цінностей;

- довідкова інформація;

- інформація про переоцінювання матеріальних цінностей;

- реєстр первинних документів;

- інвентаризаційна відомість.

А в бухгалтерії основною регламентованою вихідною інформацією з обліку матеріальних цінностей є:

- інвентаризаційна відомість наявності матеріальних цінностей;

- зведена відомість надходження матеріальних цінностей;

- зведена відомість витрат матеріальних цінностей;

- оборотна відомість матеріальних цінностей;

- картка підзвітної особи;

- відомість відображення господарських операцій з обліку матеріальних цінностей на рахунках бухгалтерського обліку;

- відомість переоцінювання матеріальних цінностей;

- відомість нарахування та списання МШП;

- відомість надходження матеріальних цінностей в аналітичному розрізі;

- відомість використання матеріальних цінностей;

- довідкова інформація обліку та аудиту матеріальних цінностей;

- відомість показників прибутку, отриманого від реалізації матеріальних цінностей;

- реєстр первинних документів;

- журнал обліку відпуску матеріальних цінностей;

- прогнозування запасів товарно-матеріальних цінностей;

- прогнозування використання матеріальних цінностей.

Є свої особливості автоматизованого обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів (МШП).

В аналітичному обліку виокремлюють МШП за місцем зберігання (складський облік) та МШП в експлуатації. Аналітичний облік МШП на складі подібний до обліку матеріальних цінностей, а облік МШП, які перебувають в експлуатації, вимагає виокремлення таких груп: інструменти, спецодяг і спецвзуття, господарський інвентар, штампи, спецпристосування, моделі спеціального та загального призначення. У середині групи МШП обліковуються за номенклатурними номерами, місцями зберігання та використання (цехами, службами та іншими підрозділами підприємства).

В автоматизації обліку МШП використовується нормативно-довідкова інформація: довідники цехів, складів та матеріально-відповідальних осіб, МШП (номенклатурних номерів), синтетичних рахунків, субрахунків та шифрів аналітичного обліку, винуватців і причин вибуття предметів із експлуатації, операцій руху предметів в експлуатації.

Для оперативного обліку на місцях експлуатації МШП підприємство розробляє графік документообігу, у якому визначається рух первинних документів на підприємстві.

Для обліку МШП використовуються основні первинні документи, які описують операції обліку матеріальних цінностей. Крім того, можливе формування специфічних документів:

- повідомлення про здавання на склад (комору) інструмента, який втратив свою придатність до використання;

- записка майстра цеху на видавання робітникам із комори інструмента(для тривалого використання);

- акт на вибуття інструмента внаслідок зношування чи ламання.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18  Наверх ↑

Кращі книги